Постанова № 70415240, 16.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1280/17 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій та металооснастки» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій та металооснастки» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконним та протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка проявилась в тому, що ним не було направлено або вручено позивачу оформленого відповідно до вимог чинного законодавства примірника акту про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року від 19 червня 2017 року № 317/14/01267930, призначеного для підписання та повернення контролюючому органу із запереченнями, у період з 13 червня 2017 року по час звернення з цим позовом до суду;

- визнати незаконним та протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 10 липня 2017 року № 0002231400, як таке, що винесене на підставі складеного з порушенням закону акту про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року від 19 червня 2017 року № 317/14/01267930.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що суд першої інстанції невірно застосував положення п. 198.5 ст. 198 та п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» задовольнити частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року - скасувати в частині виходячи із наступного.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Положеннями ст. 202 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд встановив, що ГУ ДФС у Чернігівській області провела документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої склала акт від 19 червня 2017 року № 317/14/01267930.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2017 року № 0002231400, яким нарахував позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33330 грн. 00 коп., з яких 26664 грн. 00 коп. за основним платежем та 6666 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, а також із бездіяльністю ГУ ДФС у Чернігівській області щодо не направлення копії акту перевірки від 19 червня 2017 року № 317/14/01267930, ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки», суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив вимоги п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції були нараховані позивачу у межах строку, встановленого п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України. Крім того суд першої інстанції не знайшов підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо направлення копії акту перевірки.

Колегія суддів не у повному обсязі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з актом перевірки від 19 червня 2017 року № 317/14/01267930 ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» виявлене податковим органом порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України полягало у тому, що ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» здійснювало придбання металу у вигляді сировини для його використання у господарській діяльності. За операціями з придбання сировини позивач декларував податковий кредит з податку на додану вартість. Металобрухт, який утворився у процесі виробництва, позивач продав ТОВ «Укрвторкольормет» та ТОВ «Втормет-Київ». Операції з постачання металобрухту звільнені від оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідач прийшов до висновку про те, що у зв'язку з використанням придбаного металу в подальшому у господарських операціях, які звільнені від оподаткування, ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» зобов'язане було відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України здійснити коригування податкового кредиту та зменшити його на суму 30093 грн. 00 коп.

Згідно з п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тимчасово до 01 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Вказана норма права передбачає, що загальна сума податкового кредиту підлягає коригуванню (зменшенню) у разі, якщо товар, за операцією з придбання якого був задекларований податковий кредит, у подальшому використовується в операціях, звільнених від оподаткування.

З наданих сторонами письмових пояснень та доказів вбачається, що ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» декларувало податковий кредит за операціями з придбання сировини (у видаткових накладних найменування товару визначено як «круг»), яка використовувалася для виготовлення продукції. По завершенню виробничого циклу позивач здійснював продаж готової продукції, а також відходів виробництва - металобрухту.

Відомості про те, що ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» здійснювало продаж ТОВ «Укрвторкольормет» та ТОВ «Втормет-Київ» саме сировини, а не відходів, які утворилися у процесі переробки сировини - відсутні. На такі обставини також не посилається відповідач.

З огляду на те, що позивач не використовував у операціях, звільнених від оподаткування, саме товар (сировину), застосування до даних правовідносин положень п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

В акті перевірки, запереченнях на адміністративний позов та апеляційну скаргу ГУ ДФС у Чернігівській області посилається на порушення позивачем п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, яка встановлює порядок коригування податкового кредиту у разі використання товару у повному обсязі в операціях, звільнених від оподаткування.

Проте, фактично відповідач здійснив нарахування податку на додану вартість лише на частину сировини пропорційно частці її використання в операціях, звільнених від оподаткування.

Так, у акті перевірки зазначено, що сума завищеного податкового кредиту - 30093 грн. 00 коп. дорівнює значенню, що вказане у графі податкової декларації з податку на додану вартість «Операції, які звільнені від оподаткування» (фактично позивачу були нараховані податкові зобов'язання у розмірі 26664 грн. 00 коп., оскільки на час проведення перевірки щодо суми у розмірі 3429 грн. 00 коп. закінчився строк давності, встановлений п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України).

Під час розгляду та вирішення даної справи колегія суддів також враховує, що Податковим кодексом України встановлені особливості формування податкового кредиту за операціями з придбання товару, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні.

Так, відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Разом з тим, положеннями п. 199.6 ст. 199 Податкового кодексу України передбачено, що правила цієї статті не застосовуються в разі, зокрема, постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Отже, у разі постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися внаслідок переробки сировини на виробництві, у позивача не виникає обов'язку коригувати податковий кредит.

Таким чином, відповідач та суд першої інстанції невірно застосували до даних правовідносин п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до необґрунтованого нарахування ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 26664 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6666 грн. 00 коп.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що вимога позивача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 10 липня 2017 року № 0002231400 є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності податкового органу, яка проявилась в тому, що ним не було направлено або вручено позивачу оформленого відповідно до вимог чинного законодавства примірника акту про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року від 19 червня 2017 року № 317/14/01267930, призначеного для підписання та повернення контролюючому органу із запереченнями, у період з 13 червня 2017 року по час звернення з цим позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що до адміністративного суду може бути оскаржена лише бездіяльність суб'єкта владних повноважень, яка безпосередньо впливає на права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а задоволення відповідної позовної вимоги призведе до захисту або відновлення порушення права позивача.

Враховуючи, що на час звернення до суду з даним позовом на підставі акту перевірки від 19 червня 2017 року № 317/14/01267930 вже було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2017 року № 0002231400, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача, на захист яких поданий адміністративний позов, є скасування такого рішення податкового органу.

Сам по собі акт перевірки та дії відповідача щодо його оформлення і направлення для підписання на даний час безпосередньо не впливають на права та інтереси позивача, що є підставою для відмови у задоволенні відповідної позовної вимоги ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки».

Таким чином, постанова суду від 12 вересня 2017 року у частині відмови в задоволенні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у Чернігівській області є законною та обґрунтованою.

У відповідності до ч. 6 ст. 94 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 6 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Даний адміністративний позов підлягає задоволенню у частині вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2017 року № 317/14/01267930. У зв'язку із зверненням до суду із зазначеною вимогою позивач сплатив судовий збір до суду першої інстанції у розмірі 1600 грн. 00 коп. та до суду апеляційної інстанції - у розмірі 1760 грн. 00 коп.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Чернігівській області на користь ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» у порядку ст. 94 КАС України судовий збір у розмірі 3360 грн. 00 коп.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» задовольнити частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року - скасувати в частині.

Керуючись ст.ст. 94, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій та металооснастки» - задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у частині відмови у задоволення вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 19 червня 2017 року № 317/14/01267930 - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій та металооснастки» судовий збір у розмірі 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 21 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Кузьмишина О.М.

Файдюк В.В.