Ухвала суду № 70415024, 14.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 823/600/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 16 травня 2016 року № 0000011700/23-16-17-3000315694 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 435 670 грн 22 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями 290 446 грн. 81 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 145 223 грн. 41 коп.;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 16 травня 2016 року № 0000021700/23-16-17-3000315694 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати військового збору в розмірі 24 974 грн. 76 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями 19 979 грн. 83 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 994 грн. 93 коп.;

визнано протиправним та скасовано рішення Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області № 000028601 від 18 серпня 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта оскаржувана постанова ухвалена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами податкового органу на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділ І, п. 77.4 ст. 77 розділу ІІ Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», наказу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 15.03.2016 № 49 (том 1 а.с. 10), наказу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 07.04.2016 № 62 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2016 року було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 21 квітня 2016 року № 209/23-16-17-3000315694 (том 1 а.с. 11-27).

З урахуванням уточнень, викладених у висновку № /23-16-17/НОМЕР_1 про розгляд заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 від 21.04.2016 № 209/23-16-17/НОМЕР_1, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 290 446, 81 грн;

пп.1.2 п. 1 ст. 7 та абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску а загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 13 311 грн. 20 коп.;

ст. 168, ст. 163, п. 16-1 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано військовий збір на загальну суму 19 979 грн. 83 коп.(том 1 а.с. 60-63).

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято:

податкове повідомлення - рішення від 16.05.2016 № 0000011700/23-16-17-3000315694, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 435 670 грн. 22 коп., в тому числі за основним платежем 290 446 грн. 81 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 145 223 грн. 41 коп.(том 1 а.с. 31);

податкове повідомлення - рішення від 16.05.2016 № 0000021700/23-16-17-3000315694, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору на загальну суму 24 974 грн. 76 коп., в тому числі за основним платежем 19 979 грн. 83 коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 4 994 грн. 93 коп. (том 1 а.с. 32);

рішення № 0000031700/23-16-17-3000315694 від 16.05.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 1 331 грн. 12 коп. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (том 1 а.с. 33).

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 03.08.2016, скасовано рішення Кам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції №0000031700/23-16-17-3000315694 від 16.05.2016 і зобов'язано Кам'янську об'єднану Державну податкову інспекцію винести нове рішення.

Кам'янським відділенням Смілянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби прийнято рішення 18 серпня 2016 року № 000028601 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким нараховано позивачу штрафні санкції у розмірі 1 331 грн. 12 коп. (том 4 а.с. 6).

Податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем витрат за перевіряємий період, оскільки позивач протиправно включив вартість нереалізованих залишків товарних матеріальних цінностей до складу витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 162.1.1, п. 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування резидента є, у тому числі загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України).

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Статтею 177 Податкового кодексу України врегульовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2015) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПК України (в релакції, що була чинною після 01.01.2015) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

Відповідно до статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку витрат, перевірці підлягає фактичне понесення платником витрат безпосередньо пов'язаних з його господарською діяльністю, метою яких є отриманням доходів, а також документальна підтвердженість таких витрат.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач є фізичною особою-підприємцем, види економічної діяльності: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (том 1 а.с. 8-9).

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період позивач за допомогою комплекту обладнання для виробництва круп із зернових культур КОПКЗК-2ДЛ (том 1 а.с.34-40) здійснював переробку зерна гороху сирця на крупу горох шліфований колотий.

Пункт 4.2 паспорту комплекту обладнання для виготовлення круп із зернових культур КОПКЗК-2ДЛ передбачає принцип роботи зазначеного обладнання (том 1 а.с. 35).

Колегія суддів приймає до уваги наявні в матеріалах справи акти переробки зерна за січень-травень 2014 року, червень-грудень 2014 року, за І, ІІ квартал 2015 року, за липень-серпень 2015 року, вересень - грудень 215 року, згідно яких після переробки гороху вихід гороху лущеного цілого і колотого становить 73-77 % (том 5 а.с. 174-22).

Перероблений позивачем горох шліфований колотий був реалізований ПП «ЕТА», ТОВ «ФЬЮЖН ГРУП», ФОП ОСОБА_3, ПАТ «Виробничо-Будівельна Фірма «Берест»», ПП «Компанія Енерджи», ТОВ «Август Кий», ТОВ «Гранум Дистиб'юшн», ТОВ «ФЬЮЖН ГРУП», ПП «Індраяні Оверсіз», ПВКП «Едельвейс - А», ПП «Виробничо-транспортне підприємство «Харчовик»», «Олександрійський ВЦ-104», ТОВ «Аріона ІІІ», ТОВ «Авіка», Підприємство з іноземним капіталом «Андріяні Оверсіз», ФОП ОСОБА_4, ПП «Бегриль», ТОВ «ТД Авега», ТОВ «УКР ФУД», ПАТ «ЄННІ ФУДЗ», ПП «ФІНН 9», ТОВ «Девіком», ТОВ «Тема - Б», ТОВ «МІРА-ТРЕЙД», ТОВ «КРОК-ВМЕКСТРЕЙД», ПАТ «Запорізький хлібокомбінат №1», ТОВ «МТН ТРЕЙД», підприємство «САНТЕ» ВОІ СОІУ, ТОВ «БУК ПАК», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ТОВ «Продкейтеринг», ТОВ «Регіональна Кейтерингова компанія», ТОВ «Украгрокомплекс», ТОВ «СМС ЛОГІСТИК», ТОВ «ФУД СЕРВІС ГРУП», ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС», ТОВ «ТОРГВИЙ ДІМ «МТН»», ТОВ «Укрест», Приватне виробничо-комерційне підприємство «Валдіс», Приватне виробничо-комерційне підприємство «Едельвейс - А», ТОВ «АМБРОСІЯ», що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладеними, довіреностями, митними деклараціями (том 2 а.с. 1-360, том 2 а.с. 2-223).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що всі витрати, які виникають в процесі виробництва (переробки) відносяться лише до крупи горох шліфований колотий, вся інша побічна продукція, яка виникає при виробництві - це відходи, без яких процес виготовлення крупи є неможливим, при цьому виробник не несе жодних матеріальних затрат при їх виготовленні.

Вищевикладене спростовує доводи апелянта про те, що платником до складу документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, включено вартість нереалізованих залишків товарно-матеріальних цінностей, які не були реалізовані та по яким платних не отримав дохід, оскільки ці залишки є відходами без яких неможливий процес виготовлення крупи, а не нереалізованою продукцією, як зазначає контролюючий орган.

Також, на думку колегії суддів, позивачем правомірно віднесено до складу витрат усю суму витрат, пов'язаних з придбанням гороху, що в подальшому був перероблений позивачем.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги наявний в матеріалах справи висновок судового експерта ТОВ "Український центр судових експертиз" Тихоненко І.П. № 1-31/03 від 31.03.2017 за результатами проведення судово-економічної експертизи у адміністративній спраі № 823/600/16, яким встановлено, що висновки акту перевірки Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 21.04.2016 № 209/23-16-17-3000315694 (в редакції висновку від 11.05.2016 про розгляд заперечення на акт перевірки) щодо заниження суми податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 290 446, 81 грн, у зв'язку з віднесенням до складу витрат вартості нереалізованих залишків висівок, нормативно та документально не підтверджується (том 5 а.с. 35-44).

На думку колегії суддів, вищевикладене, у своїй сукупності підтверджує правильність визначення позивачем витрат, пов'язаних з його господарською діяльністю, як наслідок позивачем вірно обчислено суму чистого оподатковуваного доходу у звітному періоді, тому податкове повідомлення-рішення Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 16.05.2016 № 0000011700/23-16-17-3000315694 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, а саме:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

При цьому, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходу, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 цього Кодексу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 зазначеного вище Закону (в редакції, що була чинна у 2014 році) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, що діє з 01.01.2015) визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 вказаного вище Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Отже, військовий збір та єдиний внесок нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено порушень щодо правильності визначення платником суми чистого доходу, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2016 року № 0000021700/23-16-17-3000315694 та рішення від 18 серпня 2016 року № 000028601.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді А.Ю Кучма

В.О. Аліменко