Ухвала суду № 70414944, 21.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року справа № 805/2909/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Куленко О.Д., за участю представників позивача - Макаренко Т.Д., Романової О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького міського відділення у Ворошиловському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі № 805/2909/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Донецького міського відділення у Ворошиловському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в місті Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просило: визнати неправомірною бездіяльність Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в місті Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо неприйняття до розгляду (повернення) заяв-розрахунків щодо надання фінансування для матеріального забезпечення найманих працівників на загальну суму 91 558,56 грн.; зобов'язати Центральну міжрайонну виконавчу дирекцію в місті Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняти до розгляду заяви-розрахунки на загальну суму 91 558,56 грн. та опрацювати ці заяви відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV та Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22 грудня 2010 року № 26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року за № 111/18849.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року здійснено заміну відповідача на Донецьке міське відділення у Ворошиловському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - відповідач).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі № 805/2909/17-а позов було задоволено частково, внаслідок чого: зобов'язано Донецьке міське відділення у Ворошиловському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області прийняти до розгляду заяви-розрахунки на суму 91 558,56 грн. та розглянути ці заяви відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV та Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22 грудня 2010 року № 26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року за № 111/18849; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» зареєстроване в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 30600592, місце розташування: 83086, м. Донецька, вул. Артема, 7), пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Має структурні підрозділи Вагонне депо Волноваха Дніпропетровської філії ТОВ «Лемтранс» (місцезнаходження: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевченко, буд. 2), Вагонне депо Дніпродзержинськ Дніпропетровської філії ТОВ «Лемтранс» (місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Енергетиків, буд. 28 Б), які входять до складу Дніпропетровської філії ТОВ «Лемтранс» (місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. К.Маркса, буд. 77).

Колегією суддів встановлено, що відповідно до Страхового свідоцтва № 0523000544 ТОВ «Лемтранс» перебуває на обліку як платник страхових внесків з 26.04.2001 року.

Згідно довідки ПАТ «ПУМБ» № КНО-52.4/905 від 12.11.2015 року ТОВ «Лемтранс» має поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26044296.

ТОВ «Лемтранс» для здійснення виплати матеріального забезпечення застрахованим особам - найманим працівникам, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були подані за місцем обліку до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності наступні заяви-розрахунки: заява-розрахунок на суму 23 030,37 грн. від 12.04.2016 року; заява-розрахунок на суму 2 912,53 грн. від 11.07.2016 року; заява-розрахунок на суму 8 516,46 грн. від 11.01.2017 року; заява-розрахунок на суму 24 935,90 грн. від 10.01.2017 року; заява-розрахунок на суму 12 846,68 грн. від 19.04.2017 року; заява-розрахунок на суму 19 316,62 грн. від 11.07.2017 року.

Зазначені заяви-розрахунки були отримані відповідачем, зазначений факт сторонами не оспорюється.

У своїх листах № 01-446 від 14.07.2016 року, № 3.2-29-1248 від 19.07.2016 року, № 3.2-25-139 від 26.01.2017року, № 02-06-204 від 08.02.2017 року відповідач та робочі органи Фонду відмовляючи у здійсненні фінансування заяв-розрахунків, посилаються на: пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», яким встановлено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади. Пункт 2 плану заходів щодо реалізації норм постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», розроблений Виконавчою дирекцією Фонду, яким передбачено припинення прийняття робочими органами відділення Фонду, які знаходяться на контрольованій території, заяв-розрахунків страхувальників, які зареєстровані на тимчасово неконтрольованій території. Статтю 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 № 638-ІV, Постанову правління Національного банку України «Про призупинення здійснення фінансових операцій» від 06.08.2014 № 466, якою призупинено казначейське обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів на території, яка не контролюється українською владою. Також банки України, небанківські установи та національний оператор поштового зв'язку, які є учасниками платіжних систем, призупинили здійснення усіх видів фінансових операцій на зазначений території. Крім того, зазначають, що органи Донецького обласного відділення Фонду зможуть здійснити фінансування підприємства тільки після повернення території під контроль органів державної влади.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XІV) визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони житія та здоров'я.

Згідно ст. 4 Закону № 1105-XIV, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. При цьому, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1105-XIV, основними завданнями Фонду та його робочих органів є, зокрема: 1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; 2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; 6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності; 7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 1105-XIV, Фонд зобов'язаний, зокрема, забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону № 1105-XIV фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджено постановою Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до п. 2 Порядку № 26 фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду (далі - робочі органи Фонду).

Підставою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011) (далі - місце обліку), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства (п. 5 Порядку № 26).

Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду (п. 6 Порядку № 26).

Згідно п. 7 Порядку № 26 при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку (пункт 8 Порядку № 26).

Статтею 23 Закону № 1105-XIV передбачені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, та зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Системним аналізом положень Закону № 1105-XIV та Порядку № 26 встановлено відсутність повноважень робочого органу Фонду повертати страхувальнику заяви-розрахунки з будь-яких причин.

Як вже було зазначено, позивачем на виконання вимог Закону та Порядку № 26, за місцем обліку направлені заяви-розрахунки на загальну суму 91 558,56 грн., заяви-розрахунки були доставлені до відповідача, але повернуті на адресу позивача з посиланням на те, що ТОВ «Лемтранс» зареєстровано у місті Донецьку, яке включено до переліку населених пунктів, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Отже, відповідачем, станом на дату розгляду даної справи, не здійснено дії по фінансуванню вищезазначених заяв-розрахунків.

Колегія суддів зауважує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок, Порядок № 595).

Відповідно до п. 2 вказаного Тимчасового порядку (в редакції, чинній на момент затвердження Тимчасового порядку) передбачено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року по справі № 826/18826/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи вищевикладене, порядок фінансування Фондом страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам врегульований спеціальним законодавством, а саме - Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачено забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення громадянам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, а також Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до якого, пунктом 7 встановлено, що при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте, ані Законом № 1105-XIV, ані Порядком № 26 робочим органам Фонду не надано повноважень щодо неприйняття та повернення заяв-розрахунків страхувальників з підстав знаходження (реєстрації) страхувальників-роботодавців у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Колегія суддів зазначає, що для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, прийнято Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон України № 1669).

Згідно статті 4 даного Закону для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві наявності реєстрації про місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій.

Встановлено, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Проведення реєстраційних дій, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, на період її проведення забороняється.

Тобто, виходячи з аналізу норм Закону України № 1669 вбачається встановлення певного механізму проведення державними реєстраторами реєстраційних дій стосовно реєстрації суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, проте вказаний Закон не визначає обов'язку, зокрема, юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, проведення певних реєстраційних дій щодо зміни юридичної адреси.

Крім того, колегія суддів зазначає, що статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

У відповідності до приписів статті 6 даного Кодексу загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника;заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Колегія суддів наголошує, що спонукання Товариства до проведення реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних зі зміною місцезнаходження юридичної особи, фактично позбавляє суб'єкта підприємництва здійснювати вільну господарську діяльність.

Юридична адреса позивача є м. Донецьк, натомість юридична адреса його структурних підрозділів Вагонне депо Волноваха Дніпропетровської філії ТОВ «Лемтранс» (місцезнаходження: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевченко, буд. 2), Вагонне депо Дніпродзержинськ Дніпропетровської філії ТОВ «Лемтранс» (місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Енергетиків, буд. 28 Б), які знаходились та знаходяться на підконтрольній Україні території і які на даний час входять до складу Дніпропетровської філії ТОВ «Лемтранс» (місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. К.Маркса, буд. 77).

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за умови реєстрації Товариства на території, тимчасово не підконтрольній українській владі (м. Донецьк), позивач продовжує подавати звітність до податкового органу та сплачувати податки та обов'язкові платежі.

Враховуючи, що до теперішнього часу заяви-розрахунки на загальну суму 91 558,56 грн. не розглянуті та не опрацьовані, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо зобов'язання прийняти до розгляду заяви-розрахунки на загальну суму 91 558,56 грн. та опрацювати ці заяви відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV та Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22 грудня 2010 року № 26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року за № 111/18849 є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького міського відділення у Ворошиловському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі № 805/2909/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі № 805/2909/17-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 22.11.2017.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов