Ухвала суду № 70414930, 22.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року справа №805/3307/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 805/3307/17-а за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання надати відповідь на звернення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по Донецькій області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, прийнятого за результатами звернення позивача від 06 вересня 2017 року за вихідним № 5801 від 11 вересня 2017 року;

- зобов’язання управління повторно розглянути звернення позивача від 06 вересня 2017 року з урахуванням висновків суду (а.с. 4-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 805/3307/17-а відмовлено у відкритті провадження у справі (а.с. 1-2).

Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 805/3307/17-а та матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності розгляду даної справи у порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач є суб’єктом владних повноважень (а.с. 9).

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, ухвалу суду першої інстанції – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, прийнятого за результатами звернення позивача від 06 вересня 2017 року за вихідним № 5801 від 11 вересня 2017 року та зобов’язання управління повторно розглянути звернення позивача від 06 вересня 2017 року з урахуванням висновків суду.

Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі мотивуючи свою відмову тим, що даний позов має розглядатись у порядку цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є взаємовідносини у сфері, що складаються у зв’язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.

Особливістю цих відносин є те, що вони пов’язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб’єктів у сфері публічно – правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Тобто, специфіку публічно – правового спору визначають: суб’єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов’язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.

Що стосується кола суб’єктів публічно – правового спору, то обов’язковим його учасником є суб’єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений владними управлінськими функціями щодо об’єктів управління.

Специфіка публічно – правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб’єктом публічного управління суб’єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.

Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно – правовий характер, пов’язаний із сферою реалізації публічної влади.

Тобто, суттєвою ознакою публічно – правового спору є участь у справі суб’єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб’єктів і його рішення є обов’язковими для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем є Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, тобто суб’єкт владних повноважень, який виконує делеговані йому повноваження (в тому числі і надання інформації щодо пенсійних виплат, особам, які знаходяться на його обліку).

Спірним питанням даної справи є правомірність прийнятого пенсійним органом рішення за результатами звернення позивача за наданням інформації стосовно його пенсійних виплат.

Апелянт наполягає, що дане звернення відповідачем розглянуто поверхово, що не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, предмет даного спору, а саме визнання дій суб’єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, тобто зазначений спір є публічно-правовим спором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовивши у відкритті провадження у справі позбавило позивача доступу до суду та встановлення його порушеного права, що, в свою чергу, є підставою для скасування ухвали про закриття провадження справи, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, та те, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з порушенням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне її скасувати та направити справу для продовження розгляду з огляду на положення п.1 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 24, 106, 184, 195, 197, 199, 204, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 805/3307/17-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 805/3307/17-а за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання надати відповідь на звернення – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_3

ОСОБА_4