Ухвала суду № 70414681, 16.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2017 рокусправа № 808/334/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі № 808/334/17 за позовом Товарства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок "Кераміст" до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок "Кераміст" (далі позивач) звернулося суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення від 04.07.2016 року № НОМЕР_1.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий будинок Кераміст задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 04.07.2016 №0000581400.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що диспозиція п. 120.3 ст. 120 ПК України передбачає відповідальність також і за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ ВБ Кераміст зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 17 серпня 2000 року, перебуває на обліку у Запорізькій ОДПІ.

18 травня 2016 року позивачем подано до Державної фіскальної служби України звіт про контрольовані операції за 2015 рік № НОМЕР_2, в якому визначено операції з ПБОЮЛ Сейткулієвою Шекер Гусеіншаївною (Туркменістан) та компанією Wallenberg SA Case Postale (Швейцарська Конфедерація) як контрольовані.

У період з 03.06.2016 по 07.06.2016 співробітниками Запорізької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання терміну подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами якої складено акт перевірки № 39/08-29-14-00/31122120 від 14.06.2016.

За висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ТОВ ВБ Кераміст пп. 39.4.2 п. 39.4 ст.39 Податкового кодексу України в частині недотримання терміну подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем подано заперечення на висновки акту перевірки, які за результатами розгляду були залишені контролюючим органом без задоволення.

На підставі акту перевірки №39/08-29-14-00/31122120 від 14.06.2016 контролюючим органом прийнято податкове повідомленнярішення №0000581400 від 4 липня 2016 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 365400,00 грн. на підставі п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленнямрішенням, оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Запорізькій області та ДФС України.

Рішеннями ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.09.2016 № 3040/10/08-01-10-01-13 та рішенням ДФС України від 14.12.2016 № 27029/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача з контрагентами-нерезидентами є контрольованими у розумінні ст. 39 ПК України, разом з тим, порушення платником податків термінів подання звіту про контрольовані операції не охоплюється диспозицією п. 120.3 ст. 120 ПК України.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Протягом 2015 року діяло декілька затверджених Кабінетом Міністрів переліків держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, до якого включено Швейцарська конфедерація та Туркменістан, а саме:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 1042-р «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні» (розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №449-р);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 449-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» (розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р);

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України»

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу встановлено, що для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що експортні операції позивача з нерезидентами ПБОЮЛ Сейткулієвою Шекер Гусеіншаївною (Туркменістан) та компанією Wallenberg SA Case Postale (Швейцарська Конфедерація), є контрольованими операціями, оскільки відповідають всім критеріям таких як:

річний дохід платника податків - позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку у декларації з податку на прибуток за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), а саме: 138 845 000 грн.;

обсяг експортних операцій платника податків - позивача з вказаним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік - 2015, а саме: за 2015 рік з ПБОЮЛ Сейткулієвою Шекер Гусеіншаївною (Туркменістан) складає 6 793 001,15 грн., з компанією Wallenberg SA Case Postale (Швейцарська Конфедерація) 20 970 013,90 грн. ;

Туркменістан та Швейцарська Конфедерація у 2015 році входили до переліку держав (територій), в яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

Таким чином, операції позивача з вказаними контрагентами визнаються контрольованими у 2015 році.

При цьому для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом для вказаних операцій є календарний рік - 2015 рік.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність у позивача обов'язку виконати вимоги підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України та подати до 1 травня 2016 року звіт за 2015 рік про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, є обґрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що диспозиція пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України визначає, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

Отже диспозицією зазначеної норми визначено склад відповідного правопорушення, яке полягає у:

неподанні платником податків звіту про контрольовані операції;

неподанні документації з трансфертного ціноутворення;

невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу.

Тобто, порушення платником податків термінів подання звіту про контрольовані операції не охоплюється диспозицією п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України, як вірно було встановлено судом першої інстанції.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зауважує, що санкцією правової норми не може бути розширено обсяг відповідальності платника податків.

Також, слід зазначити, що лише з 01.01.2017 року стаття 120 ПК України була доповнена пунктом 120.4, яким за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції визначено самостійним податковим правопорушенням після прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі № 808/334/17 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко