Рішення № 7041467, 08.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.09 р.                     Справа № 31/110пд                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” м.с.Михайлівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Іліташ” м. Донецьк

про визнання недійсним укладеного 07.01.2008р договору поруки до договору – доручення №07-09-03/03 від 03.09.2007р

В присутності представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: Дрейко Я.О. – довіреність

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” м. Львів звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” с.Михайлівка та Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Іліташ” м. Донецьк про визнання недійсним укладеного 07.01.2008р договору поруки до договору – доручення №07-09-03/03 від 03.09.2007р.

          В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що між ТОВ „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” та ТОВ „Укрбудтранс” був укладений договір –доручення №07-09-03/03, предметом якого було надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні. В подальшому між відповідачами був укладений договір поруки до договору – доручення №07-09-03/03, предметом якого є зобов’язання ТОВ „Виробниче об’єднання „Іліташ” відповідати перед ТОВ „Укрбудтранс” за виконання ТОВ „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” усіх своїх зобов’язань за усіма заявками, укладеними між ТОВ „Укрбудтранс” так ТОВ „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” на підставі договору – доручення №07-09-03/03 від 03.09.07р., у період часу з 01.01.08р. по 30.01.09р. Позивач вважає, що підписаний між відповідачами договір поруки є фіктивним та укладеним без наміру створення правових наслідків, в зв’язку з чим просить визнати його недійсним відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України.

          Відповідачі надали відзиви на позовну заяву, в яких зазначають про відсутність предмету спору та необхідність припинення провадження по справі, зважаючи на те, що між відповідачами до договору поруки від 07.01.08р. була укладена додаткова угода відповідно до якої сторони вирішили розірвати договір поруки до договору-доручення від 03.09.07р. №07-09-03/03.

          Розпорядженням голови господарського суду від 12.10.09р. справа була передана на розгляд судді Кододовій О.В., в зв’язку з черговою відпусткою судді Ушенко Л.В.

          Розпорядженням голови господарського суду від 02.11.09р., справа була передана на розгляд судді Ушенко Л.В., в зв’язку з виходом із відпустки.

          Ухвалою голови господарського суду Донецької області від 02 листопада 2009р. процесуальний строк розгляду справи був подовжений на один місяць.

Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

03 вересня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” (Повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (Довіритель) був укладений договір – доручення №07-09-03/03 предметом якого було надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні.

Платежі за надані послуги, згідно договору, здійснюються шляхом банківського переказу на підставі рахунку, виставленого Перевізником (п.5.1 Договору). Порядок та термін оплати обумовлюються в разовій заявці, направленій Перевізнику перед конкретним перевезенням (групою перевезень) (п.5.2 Договору).

Відповідно до умов договору (п.10) всі зміни та доповнення до нього дійсні лише у тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані кожною із Сторін. Договір, доповнення або інші документи, завірені підписами відповідальних осіб та печаткою і передані факсимільним зв’язком, мають юридичну силу для обох із Сторін. Договір укладається на термін до 03.09.08р., вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і вважається продовженим на наступний період, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить в письмовій формі про свої наміри припинити договір.

7 січня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Іліташ” (Поручитель) був укладений договір поруки до договору – доручення №07-09-03/03 від 03.09.07р.

Згідно умов договору Поручитель зобов’язується відповідати перед Кредитором за виконання ТОВ „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” (Боржник) всіх своїх зобов’язань по всім заявкам, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” на підставі договору –доручення №07-09-03/03 від 03.09.07р.в період часу з 01.01.08р. по 30.01.09р.

Поручитель зобов’язується нести солідарну відповідальність з Боржником перед Кредитором за виконання зобов’язань Боржником за всіма заявками, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” на підставі договору –доручення №07-09-03/03 від 03.09.07р.в період часу з 01.01.08р. по 30.01.09р., включаючи оплату штрафних санкцій, відшкодування судових витрат зі стягнення інших збитків Кредитора.

Поручительство припиняється по закінченню 3 років з моменту підписання договору поруки або з моменту виконання всіх зобов’язань Боржника перед Кредитором по всіх заявках укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” на підставі договору –доручення №07-09-03/03 від 03.09.07р.в період часу з 01.01.08р. по 30.01.09р.

Всі зміни та доповнення до Договору можуть вноситися тільки в письмовій формі. Дійсними та обов’язковими для сторін є тільки ті зміни та доповнення, які вони склали за взаємною домовленістю в письмовій формі.

17 серпня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Іліташ” була укладена додаткова угода до договору поруки від 07.01.08р. до договору – доручення №07-09-03/03 від 03.09.07р. відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору поруки та припинення зобов’язань.

Враховуючи зазначене відповідачі вважають, що предмет спору по даній справі відсутній, в зв’язку з чим провадження по справі підлягає припиненню.

Позивач не погоджується з зазначеним та зазначає, що станом на момент розгляду справи товариством не отримано договору поруки та додаткової угоди до нього від 17.08.09р. про розірвання договору поруки. Крім того позивач наголошує на тому, в даній справі йдеться про недійсність договору на момент його укладання, а не подальші дії сторін щодо його припинення при з’ясуванні питання про його дійсність, які не можуть братися судом до уваги.

Судом приймаються до уваги доводи позивача в цій частині і тому клопотання відповідачів про припинення провадження у справі за відсутності предмету спору задоволенню не підлягає. Крім того, розірвання відповідачами спірного договору поруки не є підставою для його припинення відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідно до ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору сторонами, зобов’язання припиняється з моменту розірвання договору, а не з моменту укладання.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Цивільний кодекс України передбачає заміну кредитора у зобов’язані іншою особою, зокрема, у разі виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) (ч.1 п.3 ст. 512ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (п.1 ст. 513 ЦК України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України).

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як вбачається зі ст. 553 ЦК України порука - це договір, за яким до зобов'язання основного боржника приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається.

Порука віднесена до зобов'язально - правових засобів забезпечення виконання зобов'язань, що спонукають боржника до належного виконання зобов'язань до нього чи до третіх осіб, що вступили заздалегідь у договір зобов'язальної вимоги. Порука є додатковим зобов'язанням, що виникає на підставі договору. Вона покликана забезпечити належне виконання боржником основного зобов'язання. Як така порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу за правилами ч.1 ст. 528 ЦК України, якщо з умов цього договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або по суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Тобто сторони договору є вільними у включенні в зміст договору умови про заборону заміни кредитора. В такому випадку кредитор за договором не вправі буде передавати свої права іншій особі.

Згідно матеріалів справи, договір – доручення, укладений між ТОВ „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” та ТОВ „Укрбудтранс” укладений на термін до 03.09.08р., вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і вважається продовженим на наступний період, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить в письмовій формі про свої наміри припинити договір.

Як вбачається з договору – доручення від 03.09.07р. №07-09-03/03, можливості забезпечувати виконання зобов’язань сторін порукою чи будь-яким іншими видом забезпечення виконання зобов’язань, передбачених ЦК України, умовами даного договору не передбачено.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про повідомлення позивача про укладення спірного договору поруки та додаткової угоди до даного договору, а в подальшому про її розірвання. Крім того, відповідачами на вимогу суду не надано жодної інформації стосовно пред’явлення вимоги про сплату заборгованості по договору доручення №07-09-03/03 від 07.01.08р. до ТОВ „Виробниче об’єднання „Іліташ” на підставі договору поруки за наявності такої заборгованості. Спір щодо стягнення з позивача заборгованості по договору доручення є предметом спору у справі №21/101, провадження по якій зупинено до розгляду даної справи №31/110пд.

Як вбачається з ухвали господарського суду від 18.08.09р. у справі №21/101 ТОВ „Укрбудтранс” подано позов про стягнення солідарно з ТОВ „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів у загальній сумі 177630грн.

В процесі розгляду справи ТОВ „Укрбудтранс” зменшив розмір позовних вимог в зв’язку з частковою оплатою ТОВ „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” заборгованості і просив стягнути з боржника 111370,00 грн., а 10,00 грн. з поручителя.

В подальшому ТОВ „Укрбудтранс” знову змінив вимоги і наполягає на стягненні 85280,00грн. тільки з боржника – ТОВ „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” і відмовилось в подальшому від позову до ТОВ „Іліташ”.

Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину не встановлена законом, але одна сторона або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору поруки від 07.01.08р. позивач посилається в обґрунтування підстав його недійсності на те, що даний договір є фіктивним, тобто таким, який укладено без намірів створення правових наслідків, які обумовились цим право чином, про що, на його думку, свідчать: підписання договору поруки лише відповідачем у справі без залучення позивача, неповідомлення позивача будь-ким з відповідачів про укладання такого договору, наявність звернення ТОВ „Укрбудтранс” з вимогою погасити борг лише до позивача та факт відсутності такого звернення до поручителя в період дії договору поруки, визначення строку поручительства понад строку терміну дії договору – доручення, оплата послуг поручителя не передбачена; факт наявності вимоги ТОВ „Укрбутранс” по справі №21/101 до поручителя у сумі 10,00грн.

Позивач вважає, що метою укладення договору поруки між відповідачами була зміна територіальної підсудності у разі виникнення спору про стягнення з нього заборгованості по основному договору – договору доручення, а не реальне створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

Господарський суд приймає доводи позивача до уваги. Разом з тим, зазначає, що відповідно до ст. 558 ЦК України поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові, тому відсутність в договорі поруки положень про сплату послуг поручительства не є підставою для висновку щодо фіктивності договору і не позбавляє права поручителя на відшкодування витрат боржником при умові виконання основного зобовязання поручителем.

З урахуванням обставин, встановлених в судовому засіданні на підставі наявних з у справі доказів та пояснень сторін, господарський суд вважає, що спірний договір поруки був укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, тобто без наміру забезпечити виконання зобов’язань боржником (позивач) по первісному договору.

Договір поруки укладений між відповідачами безпосередньо зачіпає права та інтереси позивача, як сторони по основному договору – договору доручення і тому позивач мав правові підстави для звернення до суду за захистом своїх прав, шляхом пред’явлення позову про визнання недійсним договору поруки, не будучи його стороною.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 509, 512, 528, 546, 548, 553 Цивільного кодексу України , ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” с.Михайлівка та Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Іліташ” м. Донецьк про визнання недійсним укладеного 07.01.2008р договору поруки до договору – доручення №07-09-03/03 від 03.09.2007р. – задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладання договір поруки від 07.01.2008р., укладений між ТОВ „Укрбудтранс” с. Михайлівка та ТОВ „Виробниче об’єднання „Іліташ” м. Донецьк до договору – доручення №07-09-03/03 від 03.09.2007р., укладеного між ТОВ „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” м. Львів та ТОВ „Укрбудтранс”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (85380, Донецька область, Червоногвардійський район, с. Михайлівна, вул. Шкільна, ІНН 31468789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93/204, ІНН 34814953) державне мито в розмірі 42,50грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 59,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Іліташ” (83086, м. Донецьк, просп. Павших Комунарів, 7, ЄДРПОУ 23187892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія” (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93/204, ІНН 34814953) державне мито в розмірі 42,50грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 59,00 грн.

Видати накази після набрання рішення чинності.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його прийняття.

Суддя