Ухвала суду № 70414567, 13.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

13 листопада 2017 року м. Київ № 826/13465/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Чудак О.М.,

за участю секретаря судових засідань Стеценко А.В.,

представника позивача Пантюхової Л.Р.,

представників відповідача Токарєвої І.В., Гудя І.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні клопотання представника Міністерства юстиції України про забезпечення адміністративного позову.

На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у попередньому судовому засіданні 13.11.2017 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлене клопотання, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для її розгляду та вирішення, суд

встановив:

У провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. перебувала адміністративна справа №826/13465/16 за позовом Міністерства юстиції України (Мін'юст) до Державної аудиторської служби України (Держаудитслужба) про визнання протиправними та скасування попередження Держаудитслужби про неналежне виконання бюджетного законодавства від 15.08.2016 №15-14/164 (оскаржуване попередження) та вимоги Держаудитслужби про усунення порушень від 15.08.2016 №15-14/163 (оскаржувана вимога).

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу та заявлене клопотання передано на автоматичний розподіл між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Чудак О.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2017 справу прийнято до провадження і призначено попереднє судове засідання.

У ході підготовки справи до судового розгляду з'ясовано, що у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних попередження та вимоги, заборони Держаудитслужбі вчиняти будь-які дії, направлені на вжиття заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю, порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, а також стягнення в дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без установлених законом підстав.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що за результатами ревізії Держаудитслужбою складено оскаржувані попередження та вимогу, якими Мін'юст попереджено про неналежне виконання вимог бюджетного законодавства, вказано на необхідність вжити дієвих заходів щодо усунення порушень та попередження їх у подальшій роботі, а також зобов'язано усунути порушення та надати до Держаудитслужби інформацію про вжиті заходи та виконання вимоги і попередження разом із завіреними копіями підтверджуючих документів. На думку представника позивача, висновки, викладені в акті ревізії, суперечать нормам законодавства. Зважаючи, що оскаржувані попередження та вимога мають очевидні ознаки протиправності, - невжиття заходів забезпечення позову призведе до нанесення шкоди правам та інтересам позивача.

Присутні у попередньому судовому засіданні 13.11.2017 представник позивача заявлене клопотання підтримала та просила задовольнити його, а представники відповідача, у свою чергу, заперечували проти заявленого клопотання та просили залишити його без задоволення.

Так, згідно з частиною 1 статті 117, частинами 1, 3 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. 1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розглядаючи і вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Мін'юсту до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь Мін'юсту.

У ході розгляду та вирішення заявленого клопотання судом встановлено, що необхідність забезпечення позову обґрунтовується протиправністю оскаржуваних попередження та вимоги та можливістю притягнення посадових осіб позивача до відповідальності. При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних попередження та вимоги може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, заслухавши думку присутніх у попередньому судовому засіданні представників осіб, які беруть участь у справі, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість і передчасність заявленого клопотання та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 111, 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Клопотання представника Міністерства юстиції України про забезпечення позову в адміністративній справі №826/13465/16, - залишити без задоволення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позву не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.М. Чудак