Постанова № 70414543, 22.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2017 року № 826/4110/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Аблова Є.В., Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсними (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_2;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсними (анулювання) бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3;

- зобов'язати Державну міграційну службу України проінформувати Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсними (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_2;

- зобов'язати Державну міграційну службу України проінформувати Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсними (анулювання) бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3.

- зобов'язати Державну міграційну службу України через Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повернути ОСОБА_1 вилучений паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3;

- зобов'язати Державну міграційну службу України надати звіт до суду про виконання рішення в даній адміністративній справі та встановити строк для подання зазначеного звіту.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22.11.2016 паспорти громадянина України для виїзду за кордон серій НОМЕР_4, виданий 28.08.2012, НОМЕР_5 виданий 14.09.2015 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, були вилучені в міжнародному пункті пропуску через державний кордон для повітряного сполучення «Одеса». При цьому, Одеським прикордонним загоном південного регіонального управління Державної прикордонної служби України складено протоколи про вилучення у позивача вищезазначених паспортних документів у зв'язку із тим, що вони знаходяться в БД 1-3 (як викрадені, втрачені та недійсні документи) та надано рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України.

Позивач вважає, що наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 № 218 «Про визнання бланків недійсними» в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий відповідачем без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства, так як даним наказом позивача позбавлено можливості посвідчити свою особу та підтвердити громадянство України, у тому числі за кордоном, а також позбавлено права на виїзд з України та в'їзд в Україну, внаслідок чого протиправно обмежено та порушено гарантовані Конституцією України права, свободи й інтереси, оскільки чинним законодавством не визначено процедури визнання недійсними (анулювання) вже виданих громадянину паспортів.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових матеріалах, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши, що оскаржуваний наказ повністю відповідає вимогам законодавства та виданий у межах повноважень, оскільки протягом 2014 року ДМС України спільно з СБУ вживалися заходи щодо виявлення фактів незаконного документування паспортами громадян України осіб - вихідців з країн Близького та Середнього Сходу, країн з підвищеною терористичною активністю у спрощеному порядку за територіальним походженням. Вказав, що у ДМС України відсутня інформація про прийняття позивача до громадянства України відповідно до ст. 9 Закону України "Про громадянство України", просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_6, виданим Залізничним РВ у м. Сімферополі ГУДМС України в АР Крим 21.08.2012 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, виданий Державною податковою службою в АР Крим 23.07.2012, бланк № 101-12-02388), документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7, виданого (код органу 0101) 28.08.2012 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 виданого (код органу 4803) 14.09.2015.

Позивач особисто отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, виданий Залізничним РВ у м. Сімферополі ГУДМС України в АР Крим 21.08.2012, про що свідчить його особистий підпис у заяві про видачу паспорта (анкеті) - 22.08.2012. ОСОБА_1 набув громадянства України у спрощеному порядку за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України» на підставі довідки №10/А-109 про реєстрацію особи громадянином України, виданої відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в АР Крим від 04.07.2012, який на той час був підрозділом органів внутрішніх справ України.

30.08.2016 наказом Державної міграційної служби України №218 "Про визнання недійсними бланків" визнано недійсними (анульовано) бланки паспортів громадянина України, у тому числі, бланк паспорта громадянина України НОМЕР_9 та бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8. Вказані бланки паспортів належать ОСОБА_1.

Відповідно до преамбули зазначеного наказу ДМС України необхідність його прийняття зумовлено тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької і Луганської областей. Зазначений наказ прийнятий ураховуючи положення статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України".

Згідно з пунктом 2 вище зазначеного наказу зобов'язано забезпечити інформування Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Міністерства закордонних справ України та Національного банку України про визнання недійсними (анулювання) бланків, зазначених у пункті 1 цього наказу.

Представник відповідача повідомив суду, що з 2014 року ДМС України вживаються заходи щодо виявлення створених механізмів для незаконної легалізації в Україні вихідців з країн з підвищеною терористичною активністю, країн так званої "ризикової міграції" (країн Близького Сходу). Також було вказано, що встановлено ряд випадків документування таких осіб паспортами громадянина України, у зв'язку з набуттям ними громадянства України у спрощеному порядку за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» на підставі довідок про реєстрацію особи громадянином України, виданих від імені Головного управління ДМС в Автономній Республіці Крим.

Представник відповідача зазначив, що у ДМС відсутня інформація про прийняття ОСОБА_1 до громадянства України, тому, враховуючи зазначене, убачається, що бланк паспорта серії НОМЕР_6 та бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_10 отримано позивачем за відсутності законних підстав, що потребує проведення органами внутрішніх справ досудового розслідування за фактом незаконного отримання та використання паспорта громадянина України.

Однак, позивач вважає наказ ДМС України в частині визнання недійсним (анулювання) бланка паспорта громадянина України НОМЕР_9 та бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8, які належать ОСОБА_1, незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в окремій частині.

Зазначене зумовило звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон № 2235-III), "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова №302), Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (далі - Порядок №215), Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 №320 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1089/21401) (далі - Порядок №320), Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, обліку, передачі та знищення бланків документів суворого обліку та суворої звітності в ДМС України, затвердженою наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2012 №153 (далі - Інструкція № 153).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 8 Закону №2235-III особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Частиною 1 статті 9 Закону №2235-III передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону №2235-III Президент України, зокрема, приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.

У пункті 4 частини першої статті 24 зазначеного Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо: прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону.

Пунктами 92-94 Порядку №215 передбачено, що органи міграційної служби приймають рішення про оформлення набуття громадянства України, зокрема за народженням; за територіальним походженням; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

До повноважень органів міграційної служби також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону.

Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого документи були подані заявником. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, начальник головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, або стосовно поновлення особи у громадянстві України також будуть встановлені передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, начальник головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України.

Згідно положень пунктів 114, 115 Порядку №215 рішення Президента України про прийняття особи до громадянства України або припинення громадянства України надсилається ДМС, яка через свої територіальні органи та підрозділи вживає заходів щодо документування осіб.

Згідно з пункту 1 статті 5 Закону № 2235-III документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Аналогічні правові норми закріплені в Постанові №302.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

У пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон є одними із документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, оформлення якого передбачається цим Законом із застосуванням Єдиного державного демографічного реєстру.

Пунктом 10.4 Порядку №320 передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції № 153 недійсними бланками вважаються зіпсовані (при виготовлені документа), анульовані (дія не відбулася), дефектні (відсутність або пошкодження захисної сітки, друкованого тексту, водяних знаків, серій або номерів на бланках, наявність дубльованих номерів тощо), відсутні (що виявлено при відкритті пачки) та викрадені.

Системний аналіз наведених правових норм надає підстави стверджувати, що правовою підставою для видачі паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду за кордон є набуття особою громадянства України у порядку, визначеному чинним законодавством, а підставою для визнання бланків зазначених паспортів недійсними (анулювання) - їх видача з порушенням вимог чинного законодавства.

Однак, судом встановлено, що Указ Президента України про прийняття позивача до громадянства України не приймався, інші підстави вважати його громадянином України відсутні, що убачається з листа Департаменту з питань громадянства Адміністрації Президента України від 18.05.2016 № 20-13/152.

Також, представником позивача не надано суду жодних належних і допустимих, у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які б підтверджували факт набуття ним громадянства України у порядку, визначеному законодавством.

ОСОБА_1 про те, що бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_7 було використано для оформлення паспорта для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 та видано останньому 28.08.2012 в м. Сімферополь підрозділом 0101 ГУ МВС України в АР Крим, тобто фактично задовго до анексії території АР Крим, яка мала місце в лютому 2014 року; що згідно з витягом бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» позивач у період з 21.08.2012 по 22.11.2016 неодноразово використовував паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7 для перетинання державного кордону України, не підтверджують факт прийняття уповноваженим суб'єктом влади відповідного рішення про прийняття ОСОБА_1 до громадянства України.

Отже, позивачем під час розгляду справи не було доведено обставин щодо набуття ним громадянства України у порядку, визначеному законодавством, на які він посилається у своїй позовній заяві, і тим самим не виконано обов'язку, покладеного на нього частиною першою статті 71 КАС України.

Водночас, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності до вимог частини другої статті 71 КАС України, надав суду всі можливі і необхідні докази на обґрунтування своїх доводів щодо не набуття позивачем статусу громадянина України.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не надано обгрунтованих доказів, які б підтверджували правомірність видачі йому паспортів серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, бланки яких визнані недійсними (анульовані) оскаржуваним наказом ДМС України.

Відтак, на підставі даних висновків, суд вказує про правомірність оскаржуваного наказу Державної міграційної служби України від 30.08.2016 №218 «Про визнання недійсними бланків», оскільки факт документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи, а бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_11 згідно з приписами п. 5.1. вказаної вище Інструкції, обґрунтовано анульовано відповідачем у зв'язку з не підтвердженням посвідчення громадянства України за відповідною процедурою.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Судді Є.В. Аблов

А.В. Літвінова