Постанова № 70414383, 21.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2017 року № 826/2459/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича внести зміни до переліку рахунків, за якими владники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зазначивши суму вкладу ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у розмірі 188500,00 гривень, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленій законодавством формі вказані зміни ( додаткову інформацію) щодо ОСОБА_1( ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 188500,00 гривень за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі наданих Уповноваженою особою Фонду змін (додаткової інформації) скласти та затвердити зміни до реєстру відшкодувань вкладникам ПАТ КБ «Євробанк» для здійснення виплат, зазначивши інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 188500,00 гривень за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , та вчинити інші дії, необхідні для виплати їй відшкодування.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Уповноваженою особою Фонду протиправно не включено позивача до переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Так згідно повідомлення від Банку за підписом уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. за вих. № 01-24.3/3173 від 16.08. 2016 на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин з переказу коштів в сумі 186500,00 гривень з призначенням платежу «Відрядження», здійсненим 15.06.2016 ТОВ «Гуд Логістік» з власного рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_3, що належить позивачу, визнано нікчемним. Вказане повідомлення позивач вважає протиправним, оскільки здійснена ТОВ «Гуд Логістік» транзакція з переказу грошових коштів не є договором, а є фінансово-господарською операцією підприємства-роботодавця, спрямованою на забезпечення виробничого процесу, а саме забезпечення позивача, як найманого працівника, в межах чинного законодавства та укладеного трудового договору грошовими коштами на відрядження до м. Баку (Республіка Азербайджан), в сумі 186500 гривень.

Таким чином, позивач зазначає, що оскільки вказана транзакція не може розглядатися як укладення нового правочину, а відтак на неї не може розповсюджуватися дія пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того транзакція з переказу грошових коштів на рахунок позивача була здійснена не для надання кредиторам пільг (переваг), що є підставою нікчемності правочинів згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а була викликана виробничою необхідністю - витратами на відрядження позивача. А, отже, Уповноважена особа не мала будь-яких підстав вважати недобросовісними дії позивача або дії роботодавця позивача щодо вчинення вказаної транзакції.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» Кононець Вадим Валерійович проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях. Вказав, що позивачем не наведено доказів порушення ним, як Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк», положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також Порядку виявлення правочинів, що є нікчемними, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 826 від 26.05.2016.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, у письмових запереченнях на позов зазначив про відсутність інформації про вкладника, яку має надавати Уповноважена особа, та відсутність протиправних дій або бездіяльності відносно позивача.

Суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, як працівником ТОВ «Гуд Логістік», було відкрито картковий рахунок для отримання заробітної плати та інших виплат, пов'язаних з трудовими відносинами, за № НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Євробанк». Вказаний рахунок було відкрито в межах чинних договорів, укладених між ТОВ «Гуд Логістік» і ПАТ КБ «Євробанк» від 09.06.2015 №ZP-19838/1 про обслуговування виплати заробітної плати та інших виплат працівникам клієнта в безготівковій формі та № 1(ZP-19838/1) про відкриття поточних ( карткових) рахунків на користь фізичних осіб.

Згідно наказу ТОВ «Гуд Логістік» № 03-100616 від 10.06.2016 ОСОБА_1 було направлено у відрядження до м. Баку (Республіка Азербайджан) на термін 30 днів, та відповідно зроблено розрахунок витрат на відрядження, згідно якого загальний розмір витрат становив 240216,61 грн.

15.06.2016 ТОВ «Гуд Логістік» було перераховано на картковий рахунок за № НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Євробанк», що належить ОСОБА_1, 186500 гривень, що підтверджується випискою по поточному рахунку ТОВ «Гуд Логістік» .

15.06.2016 Рішенням Правління НБУ № 70-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк» до категорії проблемних» ПАТ КБ «Євробанк» був віднесений до категорії проблемних.

17.06.2016 Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО № 1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» було розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «Євробанк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17.06.2016 по 16.07.2016, та призначено уповноваженою особою Фонду з делегуванням усіх повноважень тимчасового адміністратора, які визначені ст..ст.37-39 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків Відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Кононцю Вадиму Валерійовичу.

21.06.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» було видано наказ № 26 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів», на виконання частини 2 статті 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

07.07.2016 рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 1183 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» продовжено строк тимчасової адміністрації та повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 16.08.2016 включно.

16.08.2016 виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та призначено Уповноваженою особою Фонду з делегованими усіма повноваженнями ліквідатора, які визначені ст..ст.37,38,47-52.52-1,53 ЗУ « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»- Кононця Вадима Валерійовича.

16.08.2016 було винесено Рішення Правління НБУ № 215 -рш «Про відкликання банківської ліцензії ПАТ КБ «Євробанк».

Починаючи з 19.08.2016 розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду через банк-агент АТ «Таскомбанк».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» Кононцем В.В. направлено ОСОБА_1 «Повідомлення про нікчемність правочину» за вих. №01-24.3/3173 від 16.08.2016 на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якого є нікчемним переказ коштів (транзакцій), в сумі 186500,00 гривень з призначенням платежу «Відрядження», здійсненим 15.06.2016 ТОВ «Гуд Логістік» з власного рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_3, що належить позивачу.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

В підпункті 4 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (підпункт 17 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI).

Згідно з частини 1 статті 3 вищевказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (частина 2 статті 26 Закону №4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) перелік рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Аналогічні норми містяться у Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення).

Згідно пункту 1 розділу ІІІ Положення, фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині: 1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку; 2) невключення до Переліку інформації про рахунки: вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону; за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону; 3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника; 4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.

Таким чином, як вбачається із змісту вищенаведених приписів чинного законодавства, підставою для затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат є надання уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

А отже, враховуючи, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» Кононцем В.В. не було внесено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок коштів Фонду, суму вкладу (відомостей) щодо рахунку № НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у розмірі 188500,00 гривень, то за таких обставин суд дійшов висновку про відсутність порушення Фондом законних прав позивача, а відтак позовні вимоги до Фонду є такими, що заявлені позивачем без належним правових підстав.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича внести зміни до переліку рахунків, за якими владники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зазначивши суму вкладу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у розмірі 188500,00 гривень, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленій законодавством формі вказані зміни (додаткову інформацію) щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 188500,00 гривень за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то останні суд вважає такими, що підлягають задоволенню, виходячи із нижченаведеного.

В силу положень частини 2 статті 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

З наведених положень вбачається, що перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджується її матеріалами, 15.06.2016 на картковий рахунок позивача № НОМЕР_3 були перераховані грошові кошти в сумі 186500,00 гривень з призначенням платежу «Відрядження» ТОВ «Гуд Логістік» з власного рахунку № НОМЕР_2; 16.08.2016 Уповноваженою особою ФГВФО повідомлено про нікчемність вказаної транзакції.

Згідно із частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

- банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Згідно пункту 1 частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

При цьому суд зазначає, що прийняття Правлінням Національного банку України рішення №70-рш/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" до категорії проблемних" стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів. У той же час, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодного доказу на підтвердження факту порушення вказаного рішення Національного банку України, встановленого під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку, зокрема проведення службового розслідування, факту звернення до правоохоронних органів про факт вчинення злочину тощо.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

У випадку, якщо правочин порушує публічний порядок, він є нікчемним у відповідності до вимог ст. 228 Цивільного кодексу України.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Як зазначено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, відповідачем не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що правочин щодо перерахування ТОВ «Гуд Логістік» грошових коштів в сумі 186500,00 гривень з власного рахунку № НОМЕР_2 на картковий рахунок позивача № НОМЕР_3 призначенням платежу «Відрядження» був спрямований на завдання шкоди державі.

Беручи до уваги викладене, суд вказує, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено правомірності віднесення правочину за операцією перерахування ТОВ «Гуд Логістік» грошових коштів в сумі 186500,00 гривень з власного рахунку № НОМЕР_2 на картковий рахунок позивача за № НОМЕР_3 з призначенням платежу «Відрядження» до категорії нікчемних та відповідно правомірності прийняття відповідачем наказу, яким визнано нікчемним, зокрема правочин укладений позивачем з ПАТ "КБ "ЄВРОБАНК".

Статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, зокрема, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З вказаного слідує, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При цьому, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 4 ст. 55 Конституції України).

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Тобто, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Крім того, суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)). Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене, з метою належного та ефективного захисту прав ОСОБА_1, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "КБ "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича, що оформлене наказом від 10.08.2016 № 189-ОД, в частині визнання нікчемним правочину (операції) з перерахування ТОВ «Гуд Логістік» грошових коштів в сумі 186500,00 гривень з власного рахунку № НОМЕР_2 на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_3 за призначенням платежу «Відрядження».

Приписами п. 5 розділу ІІ Положення № 14 (у редакції, яка діє станом на момент розгляду справи судом) передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків, зокрема щодо переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Як наслідок, обираючи належний спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вказує про необхідність зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1, відкритих у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладене, суд вказує про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "КБ "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича, що оформлене наказом від 10.08.2016 № 189-ОД, в частині визнання нікчемним правочину (операції) з перерахування ТОВ «Гуд Логістік» грошових коштів в сумі 186 500,00 гривень з власного рахунку № НОМЕР_2 на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_3 з призначенням платежу «Відрядження».

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1, відкритих у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур