Постанова № 70414338, 16.11.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1621/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Юрченка О.М., Зенченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - приватний нотаріус ОСОБА_4.) 12.10.2017 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - ГТУЮ у Чернігівській області) та просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05.10.2017 № 183/5 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_4.».

Свої вимоги мотивує тим, що функції ГТУЮ у Чернігівській області під час здійснення контролю за організацією нотаріату, полягають виключно в перевірці нотаріального процесу: організації роботи приватних нотаріусів, дотримання приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Встановлення будь-яких фактів порушення нормативно-правових актів вирішується виключно судом за зверненням осіб щодо яких вчинялись нотаріальні дії.

Враховуючи наведене, вважає, що відповідач під час проведення перевірки та винесення оскаржуваного наказу вийшов за межі своїх повноважень, визначених законодавством України, фактично перейнявши на себе функції суду, щодо встановлення фактів та правової оцінки документів на предмет правомірності вимог стягувача за виконавчими написами, та правомірності самих виконавчих написів.

Також пояснив, що у відповідності до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. Комплекти документів, що були подані заявником ПАТ КБ «Приватбанк», повністю відповідали вимогам законодавства, а тому підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій були відсутні.

Зауважив, що оскаржуваний наказ порушує його права та законні інтереси, які виражаються в недоторканості ділової репутації. Зокрема, в подальшому вказаний наказ може бути використаний як доказ факту повторного порушення ним норм діючого законодавства, що може спричинити негативні правові наслідки у вигляді анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю на підставі пп. «е» п. 2 ст. 12 Закону України «Про нотаріат».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, надали письмові заперечення та пояснили, що у зв'язку з надходженням звернень, з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів, працівниками відділу з питань нотаріату здійснено позапланову перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_4

Під час перевірки було виявлено ряд порушень, а саме: серед копій документів, на підставі яких позивачем вчинено виконавчий напис за реєстровим № 3064 від 26.04.2017, відсутні Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку, Пам'ятка клієнта, на які міститься посилання, як на частину договору про надання банківських послуг. Отже, нотаріусом вчинено виконавчий напис на підставі лише анкети-заяви, яка є однією з частин договору про надання банківських послуг, без урахування інших частин договору (Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку, Пам'ятка клієнта), в яких викладено зміст договору. Враховуючи наведене, вважають, що виконавчий напис (реєстровий № 3064 від 26.04.2017) вчинений ОСОБА_4 не на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості.

Щодо нотаріального напису за реєстровим № 5024 зазначили, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 не було здійснено належний аналіз поданих документів та вчинено виконавчий напис поза межами трирічного строку з моменту виникнення права вимоги стягувача за кредитним договором № 106281 - SOGL від 14.12.2007. Крім того, гр. ОСОБА_5 у своїй скарзі вказував, що на вимогу ПАТ «КБ Приватбанк» у 2016 році приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вже вчиняла виконавчий напис на кредитному договорі № 106281 - SOGL від 14.12.2007 та посилався на рішення суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2016, яким цей виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню

Враховуючи наведене, вважають, що позивачем було неодноразово порушено вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», пп. 3.1. п. 3 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому ГТУЮ у Чернігівській області правомірно винесено оскаржуваний наказ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.04.2017, на підставі поданих документів, приватним нотаріусом ОСОБА_4, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34, статей 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, було вчинено виконавчий напис реєстровий № 3064 про стягнення з гр. ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 20.11.2012 та розрахунку заборгованості за договором станом на 02.01.2017, грошових коштів у сумі 34 692,94 грн. (а.с. 18-33).

Крім того, 22.06.2017, на підставі поданих документів, приватним нотаріусом ОСОБА_4, відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів, було вчинено виконавчий напис реєстровий № 5024, про стягнення з гр. ОСОБА_5 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 14.12.2007 № 106281-SOGI та розрахунку заборгованості за договором станом на 25.04.2017, грошових коштів у сумі 8 149,20 дол. США (а.с. 34-53).

08.09.2017 до ГТУЮ у Чернігівській області надійшла скарга гр. ОСОБА_5 щодо вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_4 виконавчого напису за реєстровим № 5024 від 22.06.2017 на кредитному договорі № 106281-SOGL від 14.12.2007, укладеного між гр. ОСОБА_5 та ЗАТ «КБ Приватбанк» (а.с. 69-71).

Також, 19.09.2017 та 22.09.2017 (повторно) до ГТУЮ у Чернігівській області надійшли звернення гр. ОСОБА_7 щодо вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_4 виконавчого напису за реєстровим № 3064 від 26.04.2017 з порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» (а.с. 72-89).

У зв'язку з наведеним, відповідно до ст. 33 Закону України «Про нотаріат» та керуючись пунктами 2, 14 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 17.02.2014 № 357/5, на підставі наказу ГТУЮ у Чернігівській області від 02.10.2017 № 353/4, працівниками відділу з питань нотаріату 04.10.2017 здійснено позапланову перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_4 у межах предмета звернень ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с. 90).

За результатами перевірки посадовими особами ГТУЮ у Чернігівській області складено довідку від 05.10.2017 (а.с. 101-103), в якій зазначено, що з наданих для перевірки матеріалів та пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_4 (а.с. 95-97) встановлено таке:

- виконавчий напис (реєстровий № 3064 від 26.04.2017) про стягнення з гр. ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» невиплачених в строк грошових коштів за кредитним договором, вчинено не на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості, які передбачені п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», пункти 3.1, 3.2 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку;

- при вчиненні виконавчого напису (реєстровий № 5024 від 22.06.2017) про стягнення заборгованості з гр. ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 14.12.2007 № SOGL, приватним нотаріусом ОСОБА_4 порушено вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», пп. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку щодо можливості вчинення виконавчого напису за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Позивачу рекомендовано забезпечити неухильне дотримання вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчих написів.

Із вищевказаною довідкою приватний нотаріус ОСОБА_4 був ознайомлений та отримав її копію 09.10.2017, що підтверджується особистим підписом позивача.

05.10.2017 начальником ГТУЮ у Чернігівській області, за результатами перевірки фактів, викладених у заяві ОСОБА_7 та скарзі ОСОБА_5 щодо дій приватного нотаріуса ОСОБА_4, у зв'язку з незабезпеченням належного виконання вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» при вчиненні виконавчих написів, керуючись вимогами п. 3 ч. 1 ст. 29-1 Закону України «Про нотаріат», було винесено наказ № 183/5, пунктом 1 якого тимчасово зупинено нотаріальну діяльність по Чернігівському міському нотаріальному округу приватного нотаріуса ОСОБА_4 з 09.10.2017 по 20.10.2017 включно для підвищення кваліфікації (а.с. 104).

Вважаючи зазначений наказ протиправним, приватний нотаріус ОСОБА_4 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Пунктом 14 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначається організація і діяльність органів нотаріату.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), відповідно до ст. 1 якого нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Статтею 3 Закону № 3425 встановлено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (ст. 2-1 Закону № 3425).

Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (ч. 1 ст. 33 Закону № 3425).

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону № 3425 порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що на ГТУЮ у Чернігівській області покладено обов'язок перевіряти приватних нотаріусів, в тому числі, відповідно до звернення юридичних осіб та громадян в межах предмета звернення та в межах повноважень.

Механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства визначає Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5 (далі - Порядок № 357/5).

Відповідно до п. 2 Порядку № 357/5 позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, головним управлінням юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

Проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, головного управління юстиції, діяльність яких безпосередньо пов'язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні (п. 6 Порядку № 357/5).

Пунктом 13 Порядку № 357/5 передбачено, що позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

В свою чергу, перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса (п. 14 Порядку № 357/5).

Відповідно до п. 31 Порядку № 357/5 перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 29-1 Закону № 3425 нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється, якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів).

В свою чергу, п. 30 Порядку № 157/5 передбачено, що при перевірці виконання державними і приватними нотаріусами правил нотаріального діловодства перевіряються:

наявність номенклатури справ, затвердженої та погодженої у встановленому порядку (номенклатури справ за попередні роки мають бути належним чином закриті підсумковими записами; для перевірки надаються всі справи (наряди), передбачені номенклатурою);

наявність статистичних звітів за період, який підлягає перевірці;

впорядкування та забезпечення зберігання документів нотаріального діловодства та нотаріального архіву;

наявність складених та погоджених в установленому порядку описів справ (нарядів), актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду та які не підлягають зберіганню;

дотримання форм та правильність ведення реєстрів, алфавітних, інших книг, журналів тощо;

правильність реєстрації, формування та оформлення спадкових справ;

правильність застосування нотаріусами посвідчувальних написів та видачі свідоцтв за формами, установленими правилами ведення нотаріального діловодства;

наявність документів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, копій з них, які на вимогу законодавства долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, який залишається у справах нотаріуса, відповідність таких документів чинному законодавству, а також наявність проставлених нотаріусом необхідних відміток;

дотримання державними і приватними нотаріусами нотаріальної таємниці, принципу неупередженості та запобігання судовим спорам, а також обмежень у праві вчинення нотаріальних дій;

виконання державними та приватними нотаріусами вимог чинного законодавства щодо порядку витрачання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів та дотримання порядку їх передавання іншому нотаріусу;

виконання державними і приватними нотаріусами вимог чинного законодавства про Єдині та державні реєстри інформаційної системи Міністерства юстиції.

З наведеного вбачається, що Головне територіальне управління юстиції може тимчасово зупинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса за неодноразове порушення правил нотаріального діловодства на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29-1 Закону № 3425, якщо при перевірці приватного нотаріуса будуть встановлені порушення правил ведення ним нотаріального процесу, передбачені п. 30 Порядку № 157/5.

Як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_4 ГТУЮ у Чернігівській області було складено висновок про порушення позивачем вимог законодавства при вчиненні нотаріальних написів від 26.04.2017 № 3064 та від 22.06.2017 № 5024, зокрема Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. У зв'язку із наведеним, ні підставі п. 3 ч. 1 ст. 29-1 Закону № 3425 відповідачем прийнято оскаржуваний наказ.

Однак, відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону № 3425).

При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Згідно із ст. 50 Закону № 3425 нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тобто, встановлення будь-яких фактів порушення нотаріусам нормативно-правових актів вирішується виключно судом за зверненням осіб щодо яких вчинялись нотаріальні дії.

Крім того, суд враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для всіх інших державних органів. Так, на думку ЄСПЛ замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

При цьому принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскільки ГТУЮ у Чернігівській області 05.10.2017 винесено наказ «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_4» та зупинено нотаріальну діяльність позивача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29-1 Закону України «Про нотаріат», однак під час перевірки надано правову оцінку документам ПАТ КБ «Приватбанк» на предмет правомірності вимог стягувача за виконавчими написами від 26.04.2017 № 3064 та від 22.06.2017 № 5024, відповідач вийшов за межі наданих повноважень, визначених чинними нормативно-правими актами, тому позовні вимоги приватного нотаріуса ОСОБА_4 необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 05.10.2017 № 183/3 ''Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_4''.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 34924518) на користь приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна