Ухвала суду № 70414337, 10.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

10 листопада 2017 року м. Київ № 826/5355/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Чудак О.М.,

за участю секретаря судових засідань Стеценко А.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача та третьої особи-3 ОСОБА_3,

представника третьої соби-4 ОСОБА_2,

представника третьої особи-5 ОСОБА_4,

у відсутність інших осіб, які беруть участь у справі,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову.

На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 10.11.2017 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлене клопотання, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для її розгляду та вирішення, суд

встановив:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №826/5355/17 за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, прокурор Святошинського району міста Києва, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор Плюс", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_8, про визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.11.2016, індексні номери 32497729, 32498486 (оскаржувані рішення).

У ході судового засідання 10.11.2017 ОСОБА_2 заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати будь-які реєстраційні дії (відчуження, обмін, продажу тощо) об'єкта житлової нерухомості - двокімнатної квартири, загальною площею 53 кв.м, житловою площею 31,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на період розгляду справи в суді.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 зазначила, що до набрання рішенням суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам, оскільки державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно проведено із порушенням процедури такої реєстрації. На час проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно існували обставини, які перешкоджали проведенню такої реєстрації. Зокрема, на час державної реєстрації на спірне нерухоме майно було накладено арешти. Шляхом проведення державної реєстрації порушено права неповнолітньої особи.

Присутні у судовому засіданні 10.11.2017 позивач, її представник, які одночасно є представниками третіх осіб 3, 4, заявлене клопотання підтримали та просили задовольнити його. Представник третьої особи-5 заперечував проти заявленого клопотання та просив залишити таке клопотання без задоволення.

Відповідач у судове засідання 10.11.2017 не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. При цьому, до суду через канцелярію надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання також не прибули, причини неприбуття суду не повідомили.

Так, згідно з частиною 1 статті 117, частинами 1, 3 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. 1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розглядаючи і вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_2 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь ОСОБА_2

У ході розгляду та вирішення заявленого клопотання судом встановлено, що необхідність забезпечення позову обґрунтовується протиправністю оскаржуваних рішень. При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників осіб, які беруть участь у справі, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість і передчасність заявленого клопотання та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 117, 118, 122, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі №826/5355/17, - залишити без задоволення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позву не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.М. Чудак