Постанова № 70414170, 16.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року справа № 823/1596/17

11 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі судового засідання - Баклаженко Н.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - ОСОБА_2 (за договором),

представника відповідача - Желізняк Ю.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання нечинними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2017 у Черкаський окружний адміністративний суд звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач) в якому з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить:

- визнати нечинним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №2396 від 05.09.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 шляхом звільнення зі служби в поліції;

- визнати нечинним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №279 о/с від 20.10.2017 в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту ОВС).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно дійшов висновку щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції, з підстав ніби то агресивного поводження, пошкодження майна, вчинення ним бійки 22.07.2017 в адресу свого колеги капітана поліції ОСОБА_4 та його знайомої гр. ОСОБА_5, оскільки вказані висновки здійснені відповідачем виключно на поясненнях вказаних вище осіб, без врахування тієї обставини, що підставою для виклику працівників патрульної поліції слугував факт повідомлення саме позивачем про завдання йому тілесних ушкоджень дільничним інспектором ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, в матеріалах службового розслідування відсутні докази завдання позивачем дільничному інспектору ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень або пошкодження майна у спірних правовідносинах. Позивач також зазначив, що у зв'язку із неправомірними діями дільничного інспектора ОСОБА_4 , позивач із 22.07.2017 по 17.08.2017 перебував на безперервному лікуванні, однак вказані обставини не були відповідачем належним чином з'ясовані та взяті до уваги, як доказу неправомірних дій не позивача, а навпаки дільничного інспектора ОСОБА_4 щодо позивача. Також під час службового розслідування не були опитані працівники патрульної поліції, які прибули на виклик позивача 22.07.2017 стосовно обставин конфлікту між позивачем та дільничним інспектором ОСОБА_4 і гр. ОСОБА_5, оскільки під час накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідачем не була врахована тяжкість проступку, обставини за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тому на думку позивача оскаржувані накази підлягають до скасування.

Враховуючи вищевикладене, позивач та його представник в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення, у яких зазначив, що позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції, з підстав агресивного поводження, пошкодження майна, вчинення ним бійки 22.07.2017 в адресу свого колеги капітана поліції ОСОБА_4 та його знайомої гр. ОСОБА_5, який вказаними діями порушив норми професійної та службової етики, виявив неповагу та принизливе ставлення до громадян, тому вчинення вищевказаних проступків є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції дільничним офіцером поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.12.2016 проходив службу в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

22.07.2017 до керівництва Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області звернувся з рапортом дільничний офіцер сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_4, яким повідомив, що за місцем його проживання вчиняв неправомірні дії дільничний офіцер поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1. Вказана подія зареєстрована в журналі ЄО від 22.07.2017 №38489.

Наказом ГУНП в Черкаській області від 07.08.2017 №2049 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1.

Комісією 04.09.2017 підготовлено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 та наказом ГУНП в Черкаській області від 05.09.2017 №2396 за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

На підставі вказаного наказу ГУНП від 05.09.2017 №2396 та подання Черкаського відділу поліції відповідачем видано наказ №279 о/с від 20.10.2017 згідно якого, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 з 20.10.2017.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут). Вказаний статут поширює свою дію на поліцейських.

Стаття 1 Дисциплінарного статуту передбачає, зокрема, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно частин 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Частина 1 статті 7 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

Зазначена інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб ОВС України при його проведенні.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмування (поранення), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Підпункт 2.2.5 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції визначає, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту, начальник призначає службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу.

Судом встановлено, що на підставі рапорту дільничного офіцера сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_4 щодо вчинення неправомірних дій дільничним офіцером поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 - наказом ГУНП в Черкаській області від 07.08.2017 №2049 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1. Вказана подія зареєстрована в журналі ЄО від 22.07.2017 №38489.

Комісією 04.09.2017 підготовлено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 та наказом ГУНП в Черкаській області від 05.09.2017 №2396 за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Судом із матеріалів справи встановлено, що висновок про вчинення позивачем проступків ніби то несумісних з подальшим проходженням служби здійснено виключно на поясненнях дільничного інспектора ОСОБА_4, його знайомої ОСОБА_5 та сусіда ОСОБА_6, які спростовуються протилежними поясненнями позивача.

Однак, відповідачем під час службового розслідування не було враховано, що саме позивач (22.07.2017 після виникнення вищезазначеного конфлікту) зателефонував на спецлінію « 102» та повідомив, що майор поліції ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 - завдав позивачу тілесні ушкодження та одягнув на нього наручники. Вказану подію було зареєстровано в журналі ЄО 22.07.2017 за №38458, в той час, як повідомлення майора поліції ОСОБА_4 зареєстровано в журналі ЄО від 22.07.2017 №38489, тобто вже після повідомлення позивачем про вказану подію.

Крім того, згідно листів непрацездатності наданих позивачем, він перебував у тимчасовій непрацездатності в КЗ «Третя Черкаська міська лікарня» у період з 22.07.2017 по 24.07.2017 (серія АДЗ №290674 від 24.07.2017) та у КЗ «Черкаська обласна лікарня ЧОР» у період з 25.07.2017 по 07.08.2017 (серія АДЗ №283353 від 07.08.2017) та з 07.08.2017 по 17.08.2017 (серія АДЗ №283606), що свідчить про отримання позивачем внаслідок вищезазначеного конфлікту тілесних ушкоджень, однак вказані факти не були враховані відповідачем під час винесення оскаржуваних наказів.

Разом з цим, матеріалами службового розслідування відносно позивача не встановлено доказів отримання дільничним інспектором ОСОБА_4 та його знайомою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та відомостей щодо пошкодження позивачем майна за адресою: АДРЕСА_1, а лише взято до уваги пояснення вказаних осіб про такі ушкодження (пошкодження).

Згідно п. 2 розділу 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016 № 326, визначено гідну поведінку, як недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. До того ж закон не встановлює необхідність послідовного призначення стягнень від менш суворого до більш суворого. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник ГУНП може застосувати до нього стягнення у межах компетенції, виходячи із обставин справи. Працівник поліції згідно Присяги та Правил поведінки не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника.

Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов'язання, а саме бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

Оскільки під час розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що обставини, зазначені у висновку службового розслідування спростовуються наданими позивачем до справи письмовими доказами, суд дійшов висновку, що відповідачем не в повній мірі досліджено всі обставини події, щодо якої здійснено службове розслідування, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі та скасувати оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області №2396 від 05.09.2017 і №279 о/с від 20.10.2017 в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується протиправність звільнення позивача із служби в поліції, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині поновлення його на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме: на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 41, 86, 128, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №2396 від 05.09.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 шляхом звільнення зі служби в поліції.

Визнати нечинним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №279 о/с від 20.10.2017 в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту ОВС).

Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 20 жовтня 2017 року.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції допустити до негайного виконання.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2017 року.