
Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2017 р. № 820/3647/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №293 о/с По особовому складу від 08.08.2017 р. в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), з 09.08.2017 року на службі в поліції на посаді інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.08.2017 року по день поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню;
- постанову в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), з 09.08.2017 року на службі в поліції на посаді інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з 06.03.2006 року по 06.11.2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом Національної поліції України від 07.11.2015 р. №115 о/с "По особовому складу" позивача відповідно до п. 9 та 12 Розділу XI Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580 призначено на посаду інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції. Під час проходження позивачем служби з метою встановлення причин та обставин подій, зафіксованих на відеозаписі, що транслювався в реальному часі в соціальній мережі Інтернет, на якому нібито позивач разом із лейтенантом поліції ОСОБА_3 отримали неправомірну вигоду від водія, що порушив Правила дорожнього руху, наказом Департаменту патрульної поліції від 11.05.2017 р. №2236 призначено проведення службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування Департаментом патрульної поліції прийнято наказ №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який в подальшому відповідачем з метою реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС, послугував підставою для видання наказу від 08.08.2017 р. №293 о/с По особовому складу в частині звільнення позивача зі служби на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про національну поліцію №580. Проте позивач не погоджується із висновком службового розслідування та подальшою реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення. Крім того, позивачем вказано, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення здійснена відповідачем під час його перебування на лікарняному. Відтак, на думку позивача його звільнення відбулося протиправно, необґрунтовано, а висновки службового розслідування не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, у звязку з чим оскаржувані накази підлягають скасуванню, а позивач поновленню на службі.
Представник позивача та позивач в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.
Представники відповідачів по справі Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції в судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України зазначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З врахуванням вище зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та показання свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що з 06.03.2006 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом № 115 о/с від 07.11.2015 року "По особовому складу" відповідно до п.9 та п. 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування (первинних спеціальних звань середнього складу поліції) та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року, у тому числі ОСОБА_1 (М-131089), який мав спеціальне звання капітан міліції, інспектором роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції, з присвоєнням спеціального звання капітан поліції (підстава заява ОСОБА_1 від 07.11.2015 року).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 11.05.2017 р. №2236 з метою встановлення причин та обставин подій, зафіксованих на відеозаписі, що транслювався в реальному часі в соціальній мережі Інтернет, зі змісту якого вбачалось, що інспектори роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкова Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_3 можливо отримали неправомірну вигоду від водія, що порушив Правила дорожнього руху, відповідно до п.4 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію, п. 9 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію, ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України,, затвердженого Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, п.п. 2.2.20, 2.5, 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 12.03.2013 №230, наказано призначити проведення службового розслідування. Пунктом 2 наказу від 11.05.2017 р. №2236 Департаменту патрульної поліції на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обовязків за займаними посадами зі збереженням посадових окладів, окладів за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, зокрема, інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом можливого отримання неправомірної вигоди інспекторами роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП, зокрема, капітаном поліції ОСОБА_1 від 10.07.2017 року, який затверджено начальником Департаменту патрульної поліції, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч. 1, 2 п. розділу І, п.2 розділу ІІІ, п.3 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, п.1 ст. 54 Закону України Про запобігання корупції, ч.ч. 1, 2, 5 п.1 розділу І розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підп.підп. 6, 7 п.2.1, підп.підп. 2, 8 п.2.2 розділу ІІ підп.підп. 1, 8, 10 п.3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 №4/1, ст. 19 Конституції України, п.п. 1, 2 ч.1, ч.3 ст.18 Закону України Про Національну поліцію та п.п. 1, 4 ч.1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, члени комісії вважали б інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
За результатами проведеного розслідування Департаментом патрульної поліції прийнято наказ №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким наказано ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
При цьому, судом з дослідження оскаржуваного позивачем наказу №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції слугували висновки службового розслідування, під час якого було встановлено, що 11.05.2017 близько 13 год. 30 хв. екіпаж патрульної поліції "0801" у складі інспекторів роти № 8 батальйону № З Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_3 у м. Харкові за адресою: Салтівське шосе, 268 виявив автомобіль МАZDA, номерний знак PWR95534, який був припаркований у місці, де заборонена зупинка, за кермом вищевказаного автомобіля знаходився громадянин ОСОБА_4 Останній на вимогу патрульного поліцейського ОСОБА_1 не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тим самим ОСОБА_4 вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У наказі №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності зафіксовано, що замість притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності капітан поліції ОСОБА_1 запропонував чоловікові надати йому грошову винагороду у розмірі 150 грн., яку зазначив у своєму блокноті, що згодом був вилучений слідчим, слідчо-оперативної групи Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області. Громадянин ОСОБА_4 погодився на пропозицію капітана поліції ОСОБА_1 та у службовому автомобілі патрульної поліції передав йому вказану грошову винагороду, свідком чого був лейтенант поліції ОСОБА_3 Також зазначено, що ОСОБА_1 попередньо під підпис був ознайомлений з антикорупційним законодавством, тобто був обізнаний з обмеженнями пов'язаними зі службою в Національній поліції України, визначеними Законом України Про запобігання корупції, а також ознайомлений з неухильним дотриманням антикорупційного законодавства України. Крім цього зазначено, що жоден з патрульних поліцейських під час вказаних подій не представився ОСОБА_4
Наказом Департаменту патрульної поліції від 08.08.2017 р. №293 о/с По особовому складу реалізовано вище зазначене дисциплінарне стягнення, накладене відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС та позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про національну поліцію №580.
Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 вищевказаної статті).
Водночас, суд зазначає, що до набрання чинності Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, що передбачено пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно зі ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до пунктів 6, 8 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема як звільнення з посади, звільнення з органів внутрішніх справ.
Суд зазначає, що ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, зокрема, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 (далі Інструкція №230), підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно п.п 2.2.5 п. 2.2 розділу II Інструкції №230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою рядового або начальницького складу адміністративного правопорушення.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (п. 2.6 Інструкції № 230).
Відповідно до п. 5.1 розділу V Інструкції № 230 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
Пунктом 5.2. Інструкції № 230 передбачено, що початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, визначені пп. 6.3.6 п. 6.3 Інструкції № 230, відповідно до якого особа наділена, зокрема, правом оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2017 року на імя начальника Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції старшим інспектором з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції у м. Харкові ДПП складено рапорт про те, що 11.05.2017 року близько 14 год. 30 хв. Під час моніторингу мережі Інтернет з метою виявлення відеозаписів, що можуть свідчити про неправомірні дії працівників Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП, було виявлено відеозапис, що транслювався в реальному часі, зі змісту якого вбачалось, що патрульні поліцейські на прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у м. Харкові отримали неправомірну вигоду у розмірі 150 грн. від водія, що порушив вимоги Правил дорожнього руху (а.с. 79).
У звязку з виявленням вищевказаної інформації наказом Департаменту патрульної поліції від 11.05.2017 р. №2236 призначено проведення службового розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до доповідної записки від 09.06.2017 р. заступник начальника Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП звернувся до начальника ДПП з проханням продовжити строк проведення службового розслідування до 11.07.2017 року, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами, зібраними на місці події членами слідчо-оперативної групи Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, у звязку з чим до відділу було направлено запит, однак станом на час складення доповідної записки відповіді не надходило (а.с. 63).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії висновку службового розслідування за фактом можливого отримання неправомірної вигоди інспекторами роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП, зокрема, капітаном поліції ОСОБА_1 від 10.07.2017 року, який затверджено начальником Департаменту патрульної поліції, в ході службового розслідування комісія, дослідивши та об'єктивно розглянувши всі отримані дані, встановила, що 11.05.2017 близько 13 год. 30 хв. екіпаж патрульної поліції « 0801» у складі інспекторів роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП капітана поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_3 у м. Харкові за адресою: Салтівське шосе, 268 виявив автомобіль МАZDA, номерний знак РWR95534, що був припарковавний у місці, де заборонена зупинка, за кермом якого знаходився ОСОБА_4 Останній на вимогу патрульного поліцейського ОСОБА_1 не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як встановлено службовим розслідуванням, капітан поліції ОСОБА_1 замість притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, запропонував чоловікові надати йому винагороду у розмірі 150 грн., яку зазначив у своєму блокноті, що згодом був вилучений слідчим слідчо-оперативної групи Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області.
Комісією було встановлено, що правопорушник погодився на пропозицію капітана поліції ОСОБА_1 та у службовому автомобілі патрульної поліції передав йому вказану грошову винагороду.
Крім вище зазначеного, патрульний поліцейський ОСОБА_1 під час вказаних подій не представився ОСОБА_4
Згідно висновку службового розслідування ОСОБА_1 попередньо під підпис був ознайомлений з антикорупційним законодавством, на підтвердження чого до суду надано копії відомостей ознайомлення, зокрема, і з підписом позивача (а.с. 80-82).
З матеріалів службового розслідування та складеного за його результатами висновку вбачається, що під час проведення такого розслідування комісією до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області було направлено запит на отримання копій матеріалів, зібраних членами слідчо-оперативної групи, що виїздила на місце події, а також копій матеріалів розгляду заяви ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області за №9177 від 11.05.2017 року. У відповідь було повідомлено, що матеріали ЖЕО №9177 від 11.05.2017 були направлені 13.05.2017 до Харківської місцевої прокуратури №3 на 6 аркушах разом з вилученим з місця події блокнотом в експертному пакеті МВС № 2249151.
У зв'язку з отриманням такої відповіді до Харківської місцевої прокуратури №3 було направлено аналогічний запит, у відповідь на який надійшла інформація, що вказані матеріали 08.06.2017 були направлені до Прокуратури Харківської області.
На підставі отримання вказаної відповіді 20.06.2017 за вих. 5336/41/14/01-2017 на адресу Слідчого управління Прокуратури Харківської області було направлено запит щодо надання копій матеріалів ЖЄО Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області №9177 від 11.05.2017, що були перенаправлені Харківською місцевою прокуратурою №3, та з проханням повідомити Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП про прийняте за результатами його розгляду рішення.
Також у висновку службового розслідування вказано, що станом на час його складення відповідь на адресу Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП не надходила.
Суд зазначає, що положення ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено поліцейського, кореспондуються із положеннями Правил етичної поведінки поліцейських.
Відтак, наказом Міністерства органів внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 п.1 розділу 2 наказу Міністерства органів внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень повязаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства.
Водночас, згідно з підп.підп. 6, 7 п. 2.1 розділу II Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 №4/1, поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює: припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження; розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та у спосіб, які передбачені законодавством.
Відповідно до підп.підп. 2, 8 п. 2.2 розділу II Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 №4/1, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху патрульний поліцейський під час несення служби здійснює також: контроль за дотримання учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху; профілактику, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.
Окрім того, згідно підп.підп. 1, 8, 10, 11 п. 3.1. розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, поліцейський патрульної поліції під час несення служби зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; звертаючись до особи або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитись з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи з його рук; професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції; у разі отримання інформації про можливе вчинення корупційного чи дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосереднього керівника та (або) служби моніторингу патрульної поліції, і вжити заходів щодо його запобігання та припинення.
Суд зазначає, що пунктом 15.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України 1306 від 10.10.2001 передбачено, що стоянка забороняється; а.) у місцях, де заборонена зупинка; б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; г) ближче 50 м, від залізничних переїздів; ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху; д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства; є) на газонах.
Згідно вимог п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; г) поліс (сертифікат) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до п. 2.4. «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 п. 4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом: МВС України від 07.11.2015 № 1395, передбачається, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно ч. 2 п. 4 розділу І цієї Інструкції постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою третьої статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою третьої статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, передбачено, що при малозначності вчинено адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до п. 4 розділу IV Інструкції оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Пунктом 3 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (стаття 36 КУпАІІ). У цьому випадку поліцейський накладає стягнення тільки за ті адміністративні правопорушення, які він має право розглядати.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Під час судового розгляду справи судом з наданих позивачем, представником позивача пояснень, встановлено, що під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, приблизно о 12 годині, рухаючись по вул. Салтівське Шосе, було встановлено патрульними припарковиний біля будинку №268 автомобіль з іноземною реєстрацією. Вказаний легковий автомобіль MAZDA знаходився на узбіччі, за межами проїзної частини. Біля автомобіля знаходився чоловік, як пізніше з'ясувалося це був громадянин України - ОСОБА_5, який мешкає в АДРЕСА_1.
Вказаною особою було повідомлено поліцейських, що автомобіль він придбав для себе, з метою використання в Україні, однак в день вказаних подій автомобілем він не керував, а водій, його товариш, пішов шукати евакуатор, через несправність автомобіля.
Після перевірки документів на автомобіль, через Харківську регіональну митницю було встановлено, що вказаний автомобіль законно перебуває в Україні та у розшуку не перебуває.
Як повідомлено суду позивачем та представником позивача зважаючи на поведінку громадянина ОСОБА_5 та відсутність об'єктивних доказів порушення правил дорожнього руху конкретною особою, а також не створення внаслідок порушення аварійної ситуації та перешкод і незручностей для інших учасників руху, позивачем прийнято рішення про звільнення водія-порушника від відповідальності з усним зауваженням та вказано власнику автомобіля на необхідність дотримання правил дорожнього руху в майбутньому.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Стосовно ненадання або відсутності полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності громадянином ОСОБА_5 судом встановлено наступне.
З наданих позивачем та представником позивача в ході розгляду справи пояснень встановлено, що з врахуванням обставин, встановлених при перевірці документів у власника автомобіля, та оскільки останній не був учасником ДТП і щодо нього протокол про порушення правил дорожнього руху не складався, у позивача не було повноважень здійснювати контроль за наявністю договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Суд зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-ІV контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
При цьому, відсутність полісу у водія не виключає його права на керування транспортним засобом, а отже, не може бути предметом перевірки при встановленні права особи на керуванням транспортним засобом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки в даному випадку вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності вирішувалось саме поліцейським, то до його компетенції належить вирішення питання щодо малозначності порушення та складення адміністративного протоколу.
Отже, оскільки позивачем враховано обставини та повідомлені громадянином ОСОБА_5 відомості, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача.
В той же час, суд зазначає, що зі змісту висновку службового розслідування за фактом можливого отримання неправомірної вигоди інспекторами роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП, зокрема, капітаном поліції ОСОБА_1 від 10.07.2017 року також вбачається висновок комісії стосовно порушення позивачем вимог п. 1 ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції», з приводу чого суд зазначає наступне.
Згідно вимог підп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - поліцейські.
Положеннями ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Незаконне одержання від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошових коштів або іншого майна, нематеріальних активів, майнових переваг, пільг чи послуг за наявності підстав тягне за собою відповідальність відповідальних посадових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
При цьому, положеннями ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України передбачено таке кримінально каране діяння як прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Суд зазначає, що в даному випадку одержання позивачем, як службовою особою, неправомірної вигоди не може кваліфікуватись як порушення службової дисципліни, оскільки такі дії підпадають під ознаки корупційного або кримінального діяння.
В той же час, суд зазначає, що як вбачається, зі змісту висновку службового розслідування за фактом можливого отримання неправомірної вигоди інспекторами роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП, зокрема, капітаном поліції ОСОБА_1 від 10.07.2017 року, на місце події 11.05.2017 року викликалась слідчо-оперативна група Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, а також громадянином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, подавалась заява, яка зареєстрована в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінального правопорушення та інші події Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області за №9177 від 11.05.2017 року.
У звязку з необхідністю ознайомлення з вказаними матеріалами, за доповідною запискою від 09.06.2017 р. продовжено строк проведення службового розслідування до 11.07.2017 року.
Як вбачається з висновку службового розслідування за фактом можливого отримання неправомірної вигоди інспекторами роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП, зокрема, капітаном поліції ОСОБА_1 від 10.07.2017 року, вказані матеріали відповідачем не було отримано та затверджено висновок службового розслідування без їх дослідження.
В той же час, матеріали справи містять копію висновку про результат розгляду по заяві гр. ОСОБА_4 від 30.09.2017 року, відповідно до якого ДОП СП ПП Немишлянського ВП (м. Харків) ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 за результатами розгляду матеріалу ЖЄО №18967 від 01.08.2017 року вважав би подальшу перевірку по заяві гр. ОСОБА_4 припинити та, зокрема, матеріал перевірки списати до справи Немишлянського ВП (м. Харків) ГУ НП в Харківській області. Вказаний висновок затверджено начальником Немишлянського ВП Головного управління Національної поліції в Харківській області 30.09.2017 року.
Зі змісту висновку про результат розгляду по заяві гр. ОСОБА_4 від 30.09.2017 року вбачається, що 01.09.2017 року матеріал ЖЄО №9177 від 11.05.2017 року за минуванням потреби Харківською місцевою прокуратурою №3 був повернутий до Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області та у звязку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, матеріал не було внесено до ЄРДР.
З врахуванням вище викладених обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку під час проведення службового розслідування комісією не було в повній мірі зясовано всіх обставин події, що відбулася 11.05.2017 року та, як наслідок, здійснено висновок, який не відповідає обставинам. При цьому, відповідачами по справі вказаного не спростовано.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Поряд з цим, звертає увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, з огляду на те, що під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування наказу Департаменту патрульної поліції №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції.
При цьому, щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним наказу Департаменту патрульної поліції №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд зазначає, що достатнім способом захисту прав та законних інтересів позивача у даному випадку є саме скасування вищезазначеного наказу, а відтак у задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції №293 о/с По особовому складу від 08.08.2017 р. в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про національну поліцію поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем Департаментом патрульної поліції було здійснено реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції шляхом видання наказу №293 о/с По особовому складу від 08.08.2017 р. в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1.
Підставою видання вказаного наказу відповідача №293 о/с По особовому складу від 08.08.2017 р. є наказ Департаменту патрульної поліції №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на день видання оскаржуваного в даній справі наказу №293 о/с По особовому складу від 08.08.2017 р., позивач перебував на лікарняному з 08.08.2017 року по 21.08.2017 року, що вбачається з наявної копії довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України (а.с. 20).
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Отже, трудове законодавство не тільки зазначає перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, але й встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення, однією з яких є передбачена частиною третьою статті 40, частини другої статті 41 КЗпП України заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.
Таким чином, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до положень ч.1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що за змістом ч.1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Судової палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року.
Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки в рамках розгляду даної справи скасовано наказ Департаменту патрульної поліції №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині, що стосується позивача, а також є єдиною підставою для видання даного наказу, то наявні підстави для скасування наказу №293 о/с По особовому складу від 08.08.2017 р. в частині, що стосується позивача.
З приводу позовних вимог щодо визнання протиправним наказу Департаменту патрульної поліції №293 о/с По особовому складу від 08.08.2017 р., то суд зазначає, що достатнім способом захисту прав та законних інтересів позивача у даному випадку є саме скасування вищезазначеного наказу, а відтак у задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи протиправність наказу про звільнення позивача, суд приходить до висновку, що капітан поліції ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції з 09.08.2017 року з 09.08.2017.
Щодо позовної вимоги стосовно стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає судовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Положеннями частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню з підстав викладених вище.
Розподіл судових витрат здійснюється згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення - задовольнити частково.
Скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №1135 від 11.07.2017 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції.
Скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №293 о/с По особовому складу від 08.08.2017 р. в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1.
Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції з 09.08.2017 року.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (62103, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.08.2017 по 14.11.2017 (68 робочих днів) у сумі 11704 (одинадцять тисяч сімсот чотири) грн 84 коп.
Звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції з 09.08.2017 року.
Звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (62103, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.08.2017 по 14.11.2017 в межах суми стягнення за один місяць (21 робочий день) в сумі 3614 (три тисячі шістсот чотирнадцять) грн 10 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2017 року.
Суддя Мельников Р.В.
Судове рішення № 70414115, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 14.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/3647/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: