Постанова № 70414039, 16.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Бурнаховської Ю.Р.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Хлібороб", про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач), третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Хлібороб" (надалі - С(Ф)Г "Хлібороб", третя особа), про визнання протиправною відмови у затвердженні проекту щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) земель сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_3 - члену С(Ф)Г "Хлібороб" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області загальною площею 4,9357 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0106, викладеної у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30 серпня 2017 року № 12511/6-17; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання, яким затвердити проект щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) земель сільськогосподарського призначення державної власності для передачі ОСОБА_3 - члену С(Ф)Г "Хлібороб" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області загальною площею 4,9357 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0106 та передати вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 30 серпня 2017 року № 12511/6-17 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для передачі у власність як члену С(Ф)Г "Хлібодар" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населених пунктів) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 4,9357 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0106. Позивач вважає, що відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив у затвердженні проекту та передачі земельної ділянки у власність, так як правовідносини, щодо даної ділянки розпочато з 2016 року, а постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" прийнята пізніше та не містить правових норм для врегулювання даних правовідносин. Вказує, що проект землеустрою містить всі необхідні документи, перелік яких зазначено у статті 50 Закону України "Про землеустрій".

10 листопада 2017 року до суду від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що у відповідача відсутні правові підстави для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки відведення земельної ділянки передбачено за рахунок земель, наданих у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_4 (державний акт на право постійного користування землею серія І-ПЛ № 014242 зареєстрований за № 100 від 29 грудня 2001 року). Посилається на приписи частини 5 статті 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Зазначає, що у даному випадку не відбулося припинення права користування земельною ділянкою, оскільки державний акт на право постійного користування землею ніким не скасований. Крім того, посилається на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", якою передбачено, що у разі добровільної відмови юридичної або фізичної особи від земельної ділянки (у тому числі земельної частки (паю), яка перебуває у власності або користуванні такої особи, передавати таку земельну ділянку в користування за результатами земельних торгів, не допускаючи передачі таких земельних ділянок у приватну власність /а.с. 26-29/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що позов ОСОБА_3 визнає повністю, заперечень та доповнень не має, просить розглядати справу за його відсутності /а.с. 39/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держземагенства у Полтавській області від 15 травня 2014 року № 557-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано гр. ОСОБА_3 - члену С(Ф)Г "Хлібороб" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 4,228 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області /а.с. 55/.

ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 18 серпня 2017 року (вхідний номер Є-19560/0/5 від 18 серпня 2017 року) про повторний розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для передачі у власність гр. ОСОБА_3 - члену С(Ф)Г "Хлібороб" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 4,9357 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0106 /а.с. 30/.

За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_3 листом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 30 серпня 2017 року вих. № 12511/6-17 позивача повідомлено, що відведення земельної ділянки передбачено за рахунок земель наданих у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_4 (державний акт на право постійного користування землею серія І-ПЛ № 014242 зареєстрований за № 100 від 29 грудня 2001 року). Частиною п'ятою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" передбачено, що у разі добровільної відмови юридичної або фізичної особи від земельної ділянки (у тому числі земельної частки (паю), яка перебуває у власності або користуванні такої особи, передавати таку земельну ділянку в користування за результатами земельних торгів, не допускаючи передачі таких земельних ділянок у приватну власність. Враховуючи вищевикладене, у Головного управління відсутні правові підстави у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /а.с. 31/.

Позивач не погодився з відмовою ГУ Держгеокадастру в Полтавській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформленою листом Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 30 серпня 2017 року № 12511/6-17, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, оформленому листом від 30 серпня 2017 року № 12511/6-17, суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" від 07 червня 2017 року № 413 затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, що додається.

Вказана постанова Кабінету Міністрів України "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" від 07 червня 2017 року № 413 набрала чинності 17 червня 2017 року (опублікування "Урядовий кур'єр" 2017, №111 від 17 червня 2017 року).

Згідно з приписами Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 (надалі - Стратегія), метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Згідно з приписами розділу "Система організації процесу виконання Стратегії" Стратегії Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис) повинні: у разі добровільної відмови юридичної або фізичної особи від земельної ділянки (у тому числі земельної частки (паю), яка перебуває у власності або користуванні такої особи, передавати таку земельну ділянку в користування за результатами земельних торгів, не допускаючи передачі таких земельних ділянок у приватну власність.

Водночас, позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 18 серпня 2017 року (вхідний номер Є-19560/0/5 від 18 серпня 2017 року) про повторний розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для передачі у власність гр. ОСОБА_3 - члену С(Ф)Г "Хлібороб" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 4,9357 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0106 /а.с. 30/.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для передачі у власність, а не в користування (оренда, емфітевзис), посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на зазначену вище норму Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413, як на підставу для відмови ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

Крім того, суд зазначає, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 413 "Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів".

Разом з тим, у листі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 30 серпня 2017 року вих. № 12511/6-17 позивача повідомлено, що відведення земельної ділянки передбачено за рахунок земель наданих у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_4 (державний акт на право постійного користування землею серія І-ПЛ № 014242 зареєстрований за № 100 від 29 грудня 2001 року) та вказано, що частиною п'ятою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини першої статті 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною четвертою статті 1861 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята статті 1861 Земельного кодексу України).

Згідно частини шостої статті 1861 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Частиною сьомою статті 1861 Земельного кодексу України встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою (частина тринадцята статті 123 Земельного кодексу України).

При цьому, статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Матеріалами справи підтверджено, що гр. ОСОБА_4 видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 014242 у тому, що на підставі рішення 21 сесії 23 скликання Великобагачанської районної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 05 грудня 2001 року йому надається у постійне користування земельна ділянка площею 5,0300 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Корнієнківської сільської ради. Землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 100 від 29 грудня 2001 року /а.с. 13/.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" /надалі - Закон/ державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2, 3 статті 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Частиною 1 статті 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII /чинного на час видання державного акта на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 014242/ встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

При цьому, частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Таким чином, спірна земельна ділянка входить до земельного масиву, що перебуває у постійному користуванні ОСОБА_4 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 014242, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 100 від 29 грудня 2001 року /а.с. 13/, та з огляду на приписи частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" таке право користування на земельну ділянку, що виникло до набрання чинності цим Законом, визнається дійсним.

Суду не надано доказів на підтвердження припинення права користування ОСОБА_5 спірною земельною ділянкою в порядку, визначеному законом.

Таким чином, оскільки земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, що розташована на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 4,9357 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0106, яку позивач просив передати йому у власність як члену С(Ф)Г "Хлібороб" входить до складу земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_4 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 014242, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 100 від 29 грудня 2001 року, та станом на час розгляду даної справи право користування ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку не припинено у порядку, визначеному законом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для передачі у власність члену С(Ф)Г "Хлібороб" ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населених пунктів) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 4,9357 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0106, оформлене листом від 30 серпня 2017 року № 12511/6-17, ґрунтується на вимогах законодавства України.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправною відмови у затвердженні проекту щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) земель сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_3 - члену С(Ф)Г "Хлібороб" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області загальною площею 4,9357 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0106, викладеної у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30 серпня 2017 року № 12511/6-17, та похідні від неї позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання, яким затвердити проект щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) земель сільськогосподарського призначення державної власності для передачі ОСОБА_3 - члену С(Ф)Г "Хлібороб" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області загальною площею 4,9357 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0106 та передати вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_3, - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Хлібороб", про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2017 року.

Суддя С.С. Сич