Постанова № 70414031, 16.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 листопада 2017 р. № 820/2312/17

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ділбаряна А.О.,

за участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту та накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ Компані Плазма (36226451), застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 02.06.2017 № 6235 /20-40-13-15-18;

- накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма, відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що наказом ГУ ДФС у Харківській області призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача. Посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за фактичною адресою відповідача, проте позивачем не встановлено місцезнаходження відповідача, у зв'язку із чим було складено акт про неможливість вручення та підписання направлень та наказу. За результатами виходу на податкову адресу представник відповідача не допустив фахівців податкового органу до проведення перевірки, у звязку з чим був складений відповідний акт. 02.06.2017 начальником ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування умовного арешту майна ТОВ Компані Плазма на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, у зв'язку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами позивача та надав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що не погоджується з наказом про призначення перевірки та оскаржив цей наказ до суду, таким чином дії контролюючого органу щодо винесення рішення про адміністративний арешт майна є неправомірними. Тому, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_1- у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Компані ПлазмаОСОБА_2- у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Начальником Головного управління ДФС у Харківській області видано наказ про проведення позапланової виїзної перевірки позивача №2056 від 23.05.2017, в якому зазначено, що зв'язку із отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства, що містяться у податкових деклараціях, наданих ТОВ "Компані "Плазма" (податковий номер 36226451) пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити ГУ ДФС у Харківської області від 25.01.201 7 №414/10/20-40-14-07-16, від 10.04.2017 №3804/10/20-40-14-12-16 за фактами, що свідчать про неправомірне визначення ТОВ "Компані "Плазма" податковий номер 36226451) за звітні періоди декларування ПДВ листопад 2016 року податкового кредиту по взаємовідносинах з: ТОВ «Поток-К» (податковий номер 39983892), ТОВ "ХСК Ракурс" (податковий номер 39925647), ТОВ "Ірбіс СК" (податковий номер 40782453), ТОВ "Тайгер Альянс" (податковий номер 40313602), ТОВ Фірма "Полімет" (податковий номер 32136071) та у березні 2017 року ТОВ "НВП "Авіор" (податковий номер 37998399), з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, на підставі п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компані "Плазма" (податковий номер - 36226451) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за листопад 2016 року, березень 2017 року та податкових зобов'язань по ланцюгу постачання з 23.05.2017 тривалістю 5 робочих днів.

Позивач не погодився із зазначеним наказом та оскаржив його до Харківського окружного адміністративного суду.

Так, Поставною Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 по справі № 820/2139/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.217, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м. Харкова управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3, Головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м. Харкова управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено в повному обсязі.

У вказаних рішеннях судами встановлено, що відповідач правомірно видав наказ №2056 від 23 травня 2017 року про проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п.п. 78.1.1, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України, а дії ревізорів-інспекторів під час його реалізації при виході на перевірку були законними.

На підставі наказу №2056 від 23.05.2017 та направлень на перевірку №3241 та №3242 від 23.05.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області 23.05.2017 було здійснено вихід на перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма.

За результатами відвідування юридичної адреси відповідача: АДРЕСА_1, 61108, представник ТОВ Компані Плазма не допустив податкових інспекторів до проведення перевірки, у зв'язку із чим було складено акт про відмову у допуску на перевірку від 24.05.2017 №930/20-40-14-21-07(а.с.35-38).

02 червня 2017 року об 11:00 год. начальником Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Компані Плазма на підставі статті 94 Податкового кодексу України, у зв'язку відмовою від проведення відповідно до вимог ПК України інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки). (а.с.39)

Листом від 06.06.2017 №6374/10/20-40-14-21-16 позивач повідомив ТОВ Компані Плазма про допущення технічної помилки у Рішенні від 02.06.2017 № 6235 «про застосування адміністративного арешту майна платників податків», а саме, підставою, яка була зясована, для прийняття рішення є те, що платник податків відмовився від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної наказом від 23.05.2017 № 2056, за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу. (а.с.114)

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до п. 4.2 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 5, 6 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо: заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду 02.06.2017 з позовною заявою, а не з поданням, зазначивши, що йому відомо про відкриття провадження за позовом ТОВ «Компані Плазма» до ГУ ДФС у Харківській області про скасування наказу на перевірку та визнання протиправними дій, отже про існуючий спір про право, тому позивачем обрано саме таку процесуальну форму звернення.

Однак, через недотриманні позивачем при зверненні до суду з позовом вимог ст. 106 КАС України, які усунуті позивачем 06.06.2017, судом не вирішено вимогу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна у строк до 96 годин з обєктивних причин.

Отже, спір про право, зокрема, оскарження субєктом підприємницької діяльності наказу на проведення перевірки, робить неможливим розгляд по суті вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна за поданням податкового органу (п.п. 20.1.31 п. 20.1. ст. 20, ст. 94 Податкового кодексу України) та одночасно призводить до припинення такого адміністративного арешту майна у звязку з його не підтвердженням протягом 96 годин за рішенням суду.

Так, Податковий кодекс України містить імперативну вимогу про те, що обґрунтованість адміністративного арешту перевіряється судом протягом 96 годин з моменту його накладення рішенням керівника контролюючого органу (його заступника). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п.94.10 ст.94 ПК України).

Відповідно до п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу, протягом саме 96 годин з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту, оскільки в силу п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України за відсутності судового рішення в подальшому, такий арешт припиняє свою дію та не порушує прав платника податків.

Проаналізувавши вказані норми, суд робить висновок, що при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці передусім підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим.

Судом встановлено, що з моменту застосування рішенням начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 02 червня 2017 року № 6235 умовного адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки.

Відтак, адміністративний арешт за рішенням керівника податкового органу є припиненим відповідно до вимог п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, в зв'язку із чим відсутні правові підстави для перевірки обґрунтованості рішення від 02 червня 2017 року № 6235, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, а тому в задоволенні позовної вимоги про підтвердження обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ Компані Плазма (36226451), застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 02.06.2017 № 6235 /20-40-13-15-18, належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма, відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках, суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З аналізу наведених норм випливає, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: - якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно п. 94.6 ст. 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п.п. 1-3 розділу VІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №632 від 14.04.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 р. за № 948/30816, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на рахунки у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з п. 94.21 ст. 94 ПК України у разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1, 94.19.6, 94.19.7, 94.19.9, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.

Судом встановлено, що майно платника податків відповідача звільнено від адміністративного арешту, накладеного рішенням начальника ГУ ДФС у Харківській області від 02.06.2017 № 6235 у звязку з його непідтвердженням судом протягом 96 годин згідно з пунктом 94.19.1, що має наслідком неможливість повторного накладення адміністративного арешту з тих самих підстав.

Оскільки в рішенні начальника Головного управління ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна платників податків від 02.06.2017 № 6235 в якості підстави накладення арешту зазначено відмову платника податків від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), а лист про виправлення підстави прийняття спірного рішення від 02.06.2017 № 6235 на відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки не може бути визнаний рішенням посадової особи податкового органу про виправлення допущеної помилки, прийнятим у законодавчо визначений спосіб (Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти з питань оподаткування на містять положень, які б дозволяли посадовій особі податкового органу вносити виправлення у прийняті правові акти індивідуальної дії шляхом інформування про такі зміни листами), суд вважає наявними підстави для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах, з іншої підстави, а саме: через те, що платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

На момент розгляду справи судом вказана обставина відповідачем не усунута. Правомірність дій податкових ревізорів-інспекторів при виході на перевірку та законність виданого наказу на перевірку були перевірені та підтверджені рішенням суду по справі № 820/2139/17.

Таким чином, є підстави для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах.

Крім того, аналізуючи формулювання позовної вимоги щодо накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма, відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках, суд зазначає, що таким чином позивач фактичного вказує спосіб виконання рішення суду про накладення арешту.

Так, відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Отже, вказана норма прямо передбачає спосіб накладення арешту на кошти платника податків в установах банку шляхом зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб та свідчить про відсутність потреби в уточненні порядку виконання такого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма, відкритих в банківських установах.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту та накладення арешту на кошти задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма, відкритих в банківських установах.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2017 року.

Суддя Білова О.В.