Ухвала суду № 70413819, 20.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Голубенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михалівський" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михалівський" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михалівський" ОСОБА_2 щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язати його внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно гарантованої суми у розмірі 50000 грн;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести доповнення до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михалівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 50000 грн, що належить до виплати ОСОБА_1.

Полтавський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 23 травня 2017 року відкрив провадження у справі за зазначеним позовом.

Ухвалою від 07 червня 2017 року провадження у справі було зупинено.

24 жовтня 2017 року Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою поновив провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явилась, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності /а.с. 143/.

Представники відповідачів в судове засідання також не з`явились, хоча про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилали.

Від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надходили письмові заперечення на адміністративний позов, в прохальній частині яких він просив відмовити у задоволенні адміністративного позову та розглянути справу без його участі /а.с. 47/.

Від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михалівський" також надходили письмові заперечення на адміністративний позов, у яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог /а.с. 67-71.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити з огляду на наступне.

24.05.2017 року вже після відкриття провадження у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень опублікована правова позиція, яку висловила Судова палата у цивільних справах Верховного суду України в постанові від 15.05.2017 року по справі № 758/11078/14-ц (номер рішення ЄРСР 66663396) і яка полягає у тому, що справи даної категорії належать до предмету цивільної юрисдикції.

В силу частини 2 статті 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до статті 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2016 року між ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" та ОСОБА_1 укладено договір № 980-068-000241589 "Суперкапітал" (інвестиційний) (а.с. 13-14).

За цим договором по квитанції № 3916665 від 18.05.2016 року позивачем були внесені в касу ПАТ "Банк Михайлівський" кошти в сумі 50 000 грн під 27% річних з виплатою процентів щомісячно строком на 181 день з відкриттям на ім`я позивача поточного рахунку у цьому банку.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 23.05.2016 року № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 року № 812 про запровадження з 23.05.2016 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12.07.2016 року прийнято рішення № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про включення її до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що у відповіді від 31.01.2017 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що договір № 980-068-000241589 від 18.05.2016 року є нікчемним правочином і не підпадає під дію статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд зазначає, що у даній справі спірні правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди й в силу вимог закону саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в указаному спорі покладено обов'язок відшкодувати зазначені кошти від імені сторони правочину.

Отже, вирішуючи питання про правомірність дій відповідача, суд зобов'язаний надати оцінку цивільно-правовим відносинам, які виникли між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський".

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб’єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 4 цього Кодексу визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною 2 статті 37 цього Закону визначено, що уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (частина четверта статті 37 цього Закону).

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що уповноважена особа Фонду у частині реалізації своїх повноважень щодо управління банком, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, є по суті керівником банківської установи, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження, а в правовідносинах банку, які випливають з договорів, ним укладених, уповноважена особа Фонду діє як представник сторони договірних відносин.

Разом з тим, Фонд як самостійна юридична особа є особою публічного права. (частини перша і друга статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Отже, юрисдикція спорів, однією зі сторін яких є Фонд, визначається виходячи зі змісту правовідносин та функцій Фонду або його уповноваженої особи.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом правовідносин спір не носить ознак публічно-правового як у частині вимог до банку, так і в частині вимог до уповноваженої особи Фонду, оскільки виник з приводу виконання умов договору банківського вкладу.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства та правові висновки Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки звернення позивача до суб'єкта владних повноважень не є в даному разі підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, позивач не позбавлений можливості звернутися за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, до суду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михалівський" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити певні дії закрити.

Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до адміністративного суду з цією самою позовною заявою не допускається, а звернутися з даним позовом вона має право до суду цивільної юрисдикції.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 22 листопада 2017року.

Суддя І.С. Шевяков