Постанова № 70413778, 22.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7420/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №328-К від 13.12.2016 року, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 158, 164), просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу №328-К в.о. начальника ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_3 від 13 грудня 2016 р. про звільнення ОСОБА_1, начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів, 14 грудня 2016 р. за угодою сторін, відповідно до ч. 2 ст.86 ЗУ від 10.12.2015 №889-УІІІ «Про державну службу».

- Зобов’язати Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 13 грудня 2016 р.

- Стягнути з ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13 грудня 2016 року по день поновлення на посаді з розрахунку середньомісячної заробітної плати з вирахуванням відповідних внесків і платежів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав зазначених у позові та заяві про зменшення позовних вимог, просила позов задовольнити (а.с. 3-6, 158, 164).

Представник відповідача до суду не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 156). В матеріалах справи містяться заперечення на позов, в яких відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову (а.с. 29-34).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, зважаючи на те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, з 2011 року працював у ОСОБА_2 управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області.

В обгрутнування позову, Позивач зазначає, що у вересні 2016 року, ним було подано заяву на ім’я в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_4 про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 16 вересня 2016 р. до 30 вересня 2016 року, про що свідчить картка відправки документів кур’єрської компанії «FedЕх» від 13 вересня 2016 р., яка отримана була ГУ Держспоживслужбою - 14 вересня 2016 р. (а.с. 10-12). Відповіді не отримав.

11 жовтня 2016 р., Позивач знову звернувся з заявою про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без наведення періоду, з вказанням дати - з 13 жовтня 2016 р., на ім’я в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_5, яке було отримане 11 жовтня 2016 р., про що свідчить картка відправки документів кур’єрської компанії «ОDЕХ» (а.с. 13-15).

01 листопада 2016 р., Позивач знову звернувся до в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_3 з вимогою надати пояснення з приводу того, чому не отримує жодної відповіді на попередні заяви та із заявою про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з вимогою про оформлення відповідного наказу (а.с. 17-18).

Але, замість винесення наказу про надання Позивачу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або надання будь-якої відповіді на заяви, 08 грудня 2016 р. в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_3 винесений наказ №326-К про накладання дисциплінарного стягнення, яким притягнуто начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за допущені прогули 16 вересня 2016 р. (6 годин) та в період 19 вересня 2016 р. по 30 вересня 2016 р. включно (10 повних робочих днів) до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Також, 13 грудня 2016 р. в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_3 винесений наказ по особовому складу №328-к про звільнення ОСОБА_1, начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів, 14 грудня 2016 р. за угодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Підстава: заява ОСОБА_1

Не погоджуючись с винесеним Наказом №328-к від 13 грудня 2016 р., ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з п. 15 ч. 1 статті 3 КАС України публічна служба – це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, відносини, що виникають у зв’язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 цього Закону, державна служба припиняється за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону).

Статтею 86 цього Закону встановлено, що державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб’єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення. Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб’єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов’язків державним органом. Суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.

Надаючи належну оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Як встановлено судом, оскаржуваний наказ №328-к від 13 грудня 2016 р. виданий на підставі ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, за угодою сторін, на підставі заяви ОСОБА_1

Судом досліджено оригінал особової справи Позивача разом із заявою від 13.12.2016 р. про звільнення за угодою сторін 14.12.2016 року.

Позивач у позові, а також у судовому засіданні зазначив, що всі заяви, подані ним до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області містили лише вимогу про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, жодної заяви про звільнення з посади Позивач не подавав. Представник Відповідача стверджував про те, що заява про звільнення була написана Позивачем власноруч та подана особисто до відділу кадрів ГУ Держпродспоживслужби, тому Позивача звільнено відповідно до вимог законодавства у перебачений законом спосіб.

09.03.2017 року судом призначено по справі судову почеркознавчу (графологічну) экспертизу для з’ясування питання: чи написана та підписана заява ОСОБА_1 від 13 грудня 2016 року про звільнення з ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області ним власноруч.

31.10.2017 року, Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз підготовлено висновок № 17-1800 (а.с. 149-154), відповідно до якого зазначено:

1. Рукописний текст наданої на експертизу заяви (про звільнення з посади) на ім’я в.о. начальника ОСОБА_2 Управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_3 від 13.12.2016 укладеної від імені ОСОБА_6 (архівна справа №25, арк.с. 2), виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

2. Підпис від імені ОСОБА_1 у наданій на експертизу заяві (про звільнення з посади) на ім’я в.о. начальника ОСОБА_2 Управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_3 від 13.12.2016 розміщений в нижній частині документу в рядку «ОСОБА_1 13.12.2016» (архівна справа №25, арк.с. 2), виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою.

Досліджений підпис від імені ОСОБА_1, виконаний з наслідуванням підпису (підписам) ОСОБА_1

Таким чином, висновком Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що заява від 13.12.2016 р. про звільнення за угодою сторін, написана та підписана не ОСОБА_7, а іншою особою. Отже заяву про звільнення за угодою сторін Позивач не подавав, тому підстави для звільнення за статтею 86 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII були відсутні.

Згідно із ст. 21 КЗпП України, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, тендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Положеннями ст. 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, тому наказ по особовому складу №328-К в.о. начальника ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_3 від 13 грудня 2016 р. про звільнення ОСОБА_1, начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів, 14 грудня 2016 р. за угодою сторін, відповідно до ч. 2 ст.86 ЗУ від 10.12.2015 №889-УІІІ «Про державну службу», є протиправним, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області, який надісланий до суду від 21.11.2017 року № 9488, посада, яку обіймав ОСОБА_1, а саме начальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області, станом на 21.11.2017 року, є вакантною (а.с. 166).

Таким чином, суд вважає за можливе, поновити ОСОБА_1 на посаді, з якої він був незаконно звільнений, а саме, на посаді начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області, оскільки належним способом захисту порушеного права є поновлення на посаді, з якої позивача протиправно звільнено.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 (а.с. 48), яка надана Відповідачем, грошове забезпечення позивача, яке виплачувалось за останні два місяці, що передували звільненню, а саме вересень-жовтень 2016 року становило 6019,01 гривень. В листопаді 2016 року виплата заробітної плати не здійснювалась. Таким чином, середньоденне грошове забезпечення складало - 98,67 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту звільнення з 14 грудня 2016 року по 22 листопада 2017 року (343 дня * 98,67 = 33843,81) грн.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), та згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №328-К від 13.12.2016 року, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу - підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 69, 71, 94, 159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу №328-К в.о. начальника ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_3 від 13 грудня 2016 р. про звільнення ОСОБА_1, начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів, 14 грудня 2016 р. за угодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 86 ЗУ від 10.12.2015 №889-УІІІ «Про державну службу».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 14 грудня 2016 р.

Стягнути з ОСОБА_2 управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 грудня 2016 року по 21 листопада 2017 року в сумі 33843 (тридцять три тисячі вісімсот сорок три) гривні 81 копійка.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1, на посаді начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавтсва Управління захисту споживачів з 14 грудня 2016 року та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Бутенко А.В.