Ухвала суду № 70413728, 20.11.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2017 року № 810/3705/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д, розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорвиробництво» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорвиробництво» з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просить суд:

- визнати недійсним рішення комісії ДФС України від 21.08.2017 №108396/41225863;

- визнати недійсним рішення комісії ДФС України від 22.09.2017 №179021/41225863;

- визнати недійсним рішення комісії ДФС України від 21.08.2017 №108848/41225863;

- визнати недійсним рішення комісії ДФС України від 21.08.2017 №108463/41225863;

- зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №12 від 17.07.2017;

- зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №20 від 31.08.2017;

- зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №13 від 17.07.2017;

- зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №14 від 18.07.2017.

Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно із частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Частиною 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Пов’язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, або ж мають бути зверненні до одного відповідача, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Відповідні обставини мають бути обґрунтовані позивачем з урахуванням змісту спірних правовідносин.

З позовної заяви слідує, що позивачем оскаржуються чотири окремі рішення комісії ДФС України, якими відмовлено у реєстрації чотирьох різних податкових накладних

При цьому, позивачем у позовній заяві не наведено будь-яких аргументів на користь необхідності розгляду зазначених вимог в рамках одного провадження та відповідних доказів на обґрунтування пов'язаності між собою зазначених позовних вимог.

Матеріали, додані до позовної заяви, також не дозволяють зробити однозначний висновок про пов’язаність вимог позивача.

Так, з позовної заяви судом з’ясовано, що податкові накладні №12 від 17.07.2017, №20 від 31.08.2017, №13 від 17.07.2017, №14 від 18.07.2017 були сформовані позивачем за наслідками виконання договору поставки від 03.05.2017 №1-05, що укладений з ПрАТ «Броварське ШБУ №50».

Разом з цим, позивач у позові не конкретизує фактичних та юридичних підстав, що були приводом для зупинення/відмови у реєстрації вказаних накладних. У той же час суд позбавлений можливості самостійно з’ясувати підстави для зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних, позаяк оскаржуваних рішень Комісії ДФС позивач до позовної заяви не приєднав та не зазначив причин, з яких надання відповідних доказів є неможливим.

Суд звертає увагу позивача, що у випадку, якщо зупинення та/або відмова у реєстрації податкових накладних №12 від 17.07.2017, №20 від 31.08.2017, №13 від 17.07.2017, №14 від 18.07.2017 були обумовлені різними фактичними та юридичними підставами, об’єднання в одній позовній заяві вимог про скасування чотирьох рішень Комісії ДФС України суттєво ускладнить судовий розгляд у розумний строк, оскільки суду необхідно в межах одного провадження фактично вирішити чотири не пов'язані між собою спори, та надавати окрему юридичну оцінку усім доказам за кожним фактом відмови у реєстрації податкової накладної.

У силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у строк до 04 січня 2018 року шляхом подання безпосередньо до суду:

- копій рішень комісії ДФС України від 21.08.2017 №108396/41225863, від 22.09.2017 №179021/41225863, від 21.08.2017 №108848/41225863, від 21.08.2017 №108463/41225863.

- уточненої позовної заяви з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження з приводу того, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних з обґрунтуванням необхідності їх розгляду в рамках одного провадження.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорвиробництво» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії, - залишити без руху.

2. Позивачеві у строк до 04 січня 2018 року усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.