Постанова № 70413394, 09.10.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія»

до Запорізької митниці ДФС

про скасування рішення про відмову у митному оформленні,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» (надалі – позивач, ТОВ «Українська дистрибуційна компанія») звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (надалі – відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.36), просить суд скасувати рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203.

У позові (а.с.4-9), письмових додаткових поясненнях (а.с.79-80) позивач зазначив, що ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» 09.06.2017 подано до митного посту «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці ДФС попередню митну декларацію №UA112080/2017/011989. В подальшому 12.06.2017 позивачем отримано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203, якою у митному оформленні (випуску) товарів було відмовлено. Фактичні обставини полягають в тому, що з метою проведення рекламного заходу на території ОСОБА_4 ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» експортувало алкогольні напої власного виробництва. Так, 22.03.2017 здійснено митне оформлення експортованої продукції позивачем (оформлено митною декларацією №UA112080/2017/005553). Продукція вивезена за митну територію України до ОСОБА_4 на адресу імпортера Компанії FSWO Sр.z.о.о. При цьому продукція не маркована для продажу на території України, відсутня інформація про товар українською мовою та відсутні марки акцизного податку. Разом з тим, алкогольна продукція не була розмитнена на території ОСОБА_4, оскільки імпортером не було дотримано приписів законодавства в частині маркування продукції. Під час замовлення продукції Компанія FSWO Sр.z.о.о не здійснила замовлення марок акцизного податку та не повідомила позивача про необхідність здійснення такого маркування. Аналогічно до українського законодавства, польське містить вимогу про обов’язкове маркування алкогольних напоїв, що імпортуються на територію ОСОБА_4. З огляду на порушення вимог щодо маркування алкогольної продукції, Компанія FSWO Sр.z.о.о фактично була позбавлена можливості реалізації алкогольної продукції позивача на території країни імпортера, тобто ОСОБА_4. У зв’язку з викладеним виникла необхідність повернути раніше експортований позивачем товар, тобто здійснити реімпорт зазначеної вище алкогольної продукції. Не зважаючи на очевидність необхідності реімпорту митним постом було прийняте рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів із надуманих підстав. Так у картці відмови зазначено, що попередню митну декларацію подано з порушенням: 1.Вимог п.1 ст.257 Митного кодексу України (надалі – МК); 2.Наказу Міністерства фінансів України від 30.05. №651 (надалі – Наказ №651) щодо заповнення графи №36 оскільки не вірно визначено код преференції 099; 3.Наказу №651 щодо другого підрозділу графи №47 в частині заповнення нарахування акцизного податку; 4.Ст.79 МК у зв'язку з неможливістю ідентифікації товарів, заявлених у митний режим реімпорту, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України; 5.Ст.226.11 Податкового кодексу України (надалі - ПК), оскільки реімпортована продукція немаркована у встановленому порядку. Проте, аналіз змісту норм, які покладено митним постом в обґрунтування відмови, дозволяє стверджувати, що твердження про їх порушення не відповідають фактичним обставинам справи. Позивачем визначено код преференції 099, оскільки у відповідності до класифікатора, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" не встановлено окремого коду преференції для випадків, встановлених п.213.2.2 ст.213 ПК України. При цьому у відповідності до названої норми до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню належать операції з ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Таким чином ПК встановлено спеціальну преференцію для реімпорту підакцизних товарів, а класифікатор не встановлює спеціального коду для неї. При цьому код 099 присвоюється іншим товарам, щодо яких законодавством установлюються пільги в обкладенні митними платежами. Отже твердження про порушення Наказу №651 в частині заповнення графи 36 Декларації необґрунтоване. Твердження про порушення приписів Наказу №651 в частині заповнення графи 47 ґрунтується на переконанні в тому, що позивач не має право на застосування до операції приписів п.213.2.2 ст.213 ПК України. Проте, такі висновки митного посту є безпідставними, оскільки всі фактичні обставини та прямі приписи наведеної норми засвідчують протилежне. У картці відмови міститься висновок про те, що відсутня можливість ідентифікувати товари, як такі, що були раніше експортовані. Але це твердження спростовується матеріалами, що додані до попередньої митної декларації. Про те, що це саме раніше експортовані алкогольні напої свідчить зміст вантажно-митної декларації UА112080/2017/005553 згідно з якою 22.03.2017 саме ці алкогольні напої оформлено для експорту. Крім того, позивач звертає увагу, що товари не розмитнено на території ОСОБА_4, тобто вони перебували під митним контролем до їх фактичного повернення. Позивач є виробником зазначеної продукції. Крім того, вимога ідентифікації товарів, що перетинають митний кордон України стосується, як тих, що ввозяться на митну територію, так і експортованих товарів. Найістотнішим доказом належної ідентифікації алкогольної продукції є оформлення її експорту згідно з митною декларацією №UA112080/2017/005553. Оскільки митниця дозволила експорт цієї продукції за тими ідентифікаторами, що зазначені у названій митній декларації, заборона реімпорту тієї ж самої продукції з такими ж засобами ідентифікації з підстав неможливості ідентифікації є нелогічною. Твердження про те, що реімпортована продукція немаркована в порядку встановленому законодавством свідчить про хибне розуміння митним постом приписів п.226.11 ст.226 ПК України. Позивач здійснює реімпорт алкогольних напоїв без мети продажу на території України. По друге, п.226.11 ст.226 ПК містить заборону на ввезення алкогольних напоїв з метою продажу у разі, якщо вони не марковані у встановленому порядку, тобто необхідно звернутися до приписів нормативних актів, які встановлюють порядок маркування алкогольних напоїв. Маркуванню підлягають лише алкогольні напої, щодо яких існує зобов'язання сплати акцизного податку та які підлягають реалізації на території України. Як зазначалося раніше, реімпортована у спірній ситуації продукція не призначена для реалізації на території України та не підлягає маркуванню з огляду на те, що не є об'єктом оподаткування акцизним податком. Реімпортована продукція не може бути реалізована на митній території України та може бути призначена виключно для переробки або подальшого експорту. За таких обставин маркування цієї продукції не вимагається, більше того, його неможливо забезпечити згідно із чинним законодавством. Так, порядок маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає обов'язкову сплату акцизного податку, який у випадку повернення раніше експортованих алкогольних напоїв експортеру не сплачується згідно з п.213.2.2 ст.213 ПК.

Представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених в адміністративному позові.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.43-46), письмові пояснення (а.с.76-77), в яких зазначено, що 09.06.2017 позивачем до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку згідно ст.257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ 41 (реімпорт), якій присвоєно №UА112080/2017/011989 (довідковий номер 5314) на товар: 1."Повернення раніше експортованого товару для розповсюдження рекламної продукції ТМ "Хортиця" у країні покупця. Горілка у скляних пляшках, міцн.40%, ємн.0,75л: особлива "ОСОБА_5 Люкс" - 17 пляшок; особлива "Хортиця Айс" - 2 пляшки; "Платинум" - 2 пляшки; міцн.40%, ємн.0,7л; "Хортиця-Класична" - 5 пляшок; особлива "Срібна прохолода" - 5 пляшок; "ОСОБА_5 Преміум" - 2 пляшки; міцн.40%, ємн.0,2л: особлива "Срібна прохолода" - 390 пляшок; міцн.40%, ємн.1,0л: особлива "Хортиця Айс" - 4 пляшки; "Хортиця-Класична" - 4 пляшки; "Платинум" - 4 пляшки; особлива "Срібна прохолода" - 4 пляшки. Країна виробництва - UА. Виробник: ТОВ "Українська дистрибуційна компанія"", 2."Повернення раніше експортованого товару для розповсюдження рекламної продукції ТМ "Хортиця" у країні покупця. Настоянка у скляних пляшках, міцн.40%, ємн.0,75л: "Перцева з медом пекуча" - 2 пляшки. Країна виробництва - UА. Виробник: ТОВ "Українська дистрибуційна компанія"". Товар, зазначений в МД в режимі реімпорт, раніше було експортовано та оформлено МД від 22.03.2017 за №UА112080/2017/005553. При митному оформленні МД №UА112080/2017/011989 позивачем подано наступні документи: лист ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" від 01.06.2017 №01/06/17; проформа-інвойс №1 від 15.03.2017; номерний товаросупровідний документ №4929246210 від 19.05.2017; лист №б/н від 13.03.2017; лист №22/05 від 22.05.2017; ліцензія на право здійснення імпорту алкогольних напоїв №1600000600071 від 28.07.2016. За результатами перевірки МД №UА112080/2017/011989 від 09.06.2017 було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203 від 12.06.2017. Запорізькою митницею ДФС при митному оформленні МД №UА112080/2017/011989 від 09.06.2017 відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів, складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203 від 12.06.2017 з таких причин: "Декларацію подано з порушенням вимог п.1 ст.257 Митного кодексу України. Порушено вимоги наказу Мін.фін України від 30.05.2013 №651 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, щодо заповнення гр.№36 другого підрозділу, гр.47 в частині заповнення нарахування акцизного податку. В гр.36 - невірно зазначено код преференції 099, тому що відповідно до класифікатора №1082 від 11.10.2012 ця преференція відповідає іншим товарам, щодо яких законодавством установлюються пільги в обкладенні митними платежами. Відповідно до положень ст.213.2.2. Податкового кодексу ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України. Також відповідно до ст.79 МКУ застосування митного режиму реімпорту можливе за умови можливості ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей митний режим, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України. Також відповідно до положень ст.226.11 Податкового кодексу ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених пп.33-36 ПКМУ №450 від 21.05.2012. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митниці здійснюється відповідно до гл.4 Митного кодексу". В даному випадку, відповідно до МД №UA112080/2017/011989 від 09.06.2017 позивачем, заявлення товару в режимі "реімпорт", здійснювалось відповідно до п.3 ч.2 ст.78 МКУ. При перевірці МД встановлено порушення, щодо заповнення гр.36 в частині другого підрозділу та гр.47 в частині заповнення нарахування акцизного податку. Правила заповнення граф МД на бланках єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД) встановлені "Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженим 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №651 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684; при застосуванні податкових пільг у гр.36 МД, зазначаються цифрові коди податкових пільг відповідно до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, передбачених законодавством щодо товару, описаного в графі 31 МД та класифікованого в графі 33 МД "Класифікатор звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011. Відтак, у разі заявлення товару у митний режим "реімпорт" відповідно до п.3 ч.2 ст.78 МКУ передбачено застосування коду пільги "503" тільки по ввізному миту, акцизний податок та податок на додану вартість сплачуються на загальних підставах. Відтак, позивачем в гр.36 - невірно зазначено код преференції "099", тому що відповідно до Класифікатора ця преференція відповідає іншим товарам, щодо яких законодавством установлюються пільги в обкладенні митними платежами. В зв'язку з чим, як наслідок порушено заповнення гр.47 в частині заповнення нарахування акцизного податку (відсутність нарахувань). Позивачем при наданні МД було заповнено гр.36, відтак позивач мав намір на застосування податкових пільг відповідно до "Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України", передбачених законодавством щодо товару, описаного в графі 31 МД та класифікованого в графі 33 МД. Відтак, у даному випадку, необхідно дотримуватись приписів норм пп.213.3.3 п.213.3 ст.213 ПКУ, яким визначено які операції з підакцизними товарами звільняються від оподаткування. Оформлена продукція в режимі експорту за митною декларацією від 22.03.2017 №UА112080/2017/005553 не містить даних, які дають змогу однозначно ідентифікувати товари. З огляду на зазначене, твердження позивача, що "доказом належної ідентифікації алкогольної продукції є оформлення її експорту" є помилковим. Твердження позивача про відсутність необхідності маркування підакцизних товарів при ввезенні на територію України є необґрунтованим, оскільки суперечить ст.226 Податкового кодексу України. Крім того, позивач в адміністративному позові зазначає про те, що "реімпортована у спірній ситуації продукція не призначена для реалізації". Проте, документи, надані до МД №UА112080/2017/011989, та відомості, зазначені у гр.31 та гр.44 МД, не містять інформації що дані підакцизні товари ввозяться без подальшої реалізації на митній території України.

У судовому засіданні представники відповідача заперечували проти позову, просили у задоволенні відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з’ясував наступне.

22.03.2017 ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» здійснено митне оформлення експортованої продукції за митною декларацією №UA112080/2017/005553 (а.с.14-16, 57-58). Продукція вивезена за митну територію України до ОСОБА_4 на адресу імпортера Компанії FSWO Sр.z.о.о.

При митному оформленні товар задекларований позивачем як: Товар 1 «Розповсюдження рекламної продукції ТМ "Хортиця" у країні покупця. Горілка у скляних пляшках, міцн.40%, ємн.0,75л: особлива "ОСОБА_5 Люкс" – 17 пляшок; особлива "Хортиця Айс" – 2 пляшки; "Платинум" – 2 пляшки; міцн.40%, ємн.0,7л; "Хортиця-Класична" – 5 пляшок; особлива "Срібна прохолода" – 5 пляшок; "ОСОБА_5 Преміум" – 2 пляшки; міцн.40%, ємн.0,2л: особлива "Срібна прохолода" – 390 пляшок; міцн.40%, ємн.1,0л: особлива "Хортиця Айс" – 4 пляшки; "Хортиця-Класична" – 4 пляшки; «Платинум» – 4 пляшки; особлива "Срібна прохолода" – 4 пляшки. Країна виробництва - UА. Виробник: ТОВ "Українська дистрибуційна компанія"»; Товар 2 «Розповсюдження рекламної продукції ТМ "Хортиця" у країні покупця. Настоянка у скляних пляшках, міцн.40%, ємн.0,75л: "Перцева з медом пекуча" – 2 пляшки. Країна виробництва – UА. Виробник: ТОВ "Українська дистрибуційна компанія"» (графа 31 МД №UA112080/2017/005553 від 22.03.2017).

Судом досліджені документи, подані 22.03.2017 ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» при митному оформленні експортованої продукції за митною декларацією №UA112080/2017/005553 (а.с.17-20).

ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" 09.06.2017 до митного посту "Запоріжжя-центральний" Запорізької митниці ДФС подано попередню митну декларацію №UA112080/2017/011989 (а.с.11-12, 49-50).

При митному оформленні товар задекларований позивачем як: Товар 1 "Повернення раніше експортованого товару для розповсюдження рекламної продукції ТМ "Хортиця" у країні покупця. Горілка у скляних пляшках, міцн.40%, ємн.0,75л: особлива "ОСОБА_5 Люкс" - 17 пляшок; особлива "Хортиця Айс" - 2 пляшки; "Платинум" - 2 пляшки; міцн.40%, ємн.0,7л; "Хортиця-Класична" - 5 пляшок; особлива "Срібна прохолода" - 5 пляшок; "ОСОБА_5 Преміум" - 2 пляшки; міцн.40%, ємн.0,2л: особлива "Срібна прохолода" - 390 пляшок; міцн.40%, ємн.1,0л: особлива "Хортиця Айс" - 4 пляшки; "Хортиця-Класична" - 4 пляшки; "Платинум" - 4 пляшки; особлива "Срібна прохолода" - 4 пляшки. Країна виробництва - UА. Виробник: ТОВ "Українська дистрибуційна компанія""; Товар 2 "Повернення раніше експортованого товару для розповсюдження рекламної продукції ТМ "Хортиця" у країні покупця. Настоянка у скляних пляшках, міцн.40%, ємн.0,75л: "Перцева з медом пекуча" - 2 пляшки. Країна виробництва - UА. Виробник: ТОВ "Українська дистрибуційна компанія"" (графа 31 МД №UA112080/2017/011989 від 09.06.2017).

У графі 36 МД №UA112080/2017/011989 від 09.06.2017 "преференція" декларантом зазначено - 000099000.

У графі 47 "нарахування платежів" МД №UA112080/2017/011989 від 09.06.2017 зазначено стосовно Товару 1: вид - "028", основа нарахування - "13809,66", ставка - "20%", сума - "2761,93", СП ("Спосіб платежу") - "32", стосовно Товару 2: вид - "028", основа нарахування - "125,52", ставка - "20%", сума - "25,10", СП ("Спосіб платежу") - "32".

Судом досліджені документи, подані 09.06.2017 ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" при митному оформленні реімпортованої продукції за митною декларацією №UA112080/2017/011989 (а.с.21, 51-56).

У Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203 від 12.06.2017 Запорізькою митницею ДФС зазначено наступне: «… повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, … з таких причин: Декларацію подано з порушенням вимог п.1 ст.257 Митного кодексу України. Порушено вимоги наказу Мін.фін України від 30.05.2013 №651 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, щодо заповнення гр.№36 другого підрозділу, гр.47 в частині заповнення нарахування акцизного податку. В гр.36 – невірно зазначено код преференції 099, тому що відповідно до класифікатора №1082 від 11.10.2012 ця преференція відповідає іншим товарам, щодо яких законодавством установлюються пільги в обкладенні митними платежами. Відповідно до положень ст.213.2.2. Податкового кодексу ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України. Також відповідно до ст.79 МКУ застосування митного режиму реімпорту можливе за умови можливості ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей митний режим, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України. Також відповідно до положень ст.226.11 Податкового кодексу ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених пп.33-36 ПКМУ №450 від 21.05.2012. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митниці здійснюється відповідно до гл.4 Митного кодексу …» (а.с.10, 48).

У листі (вих.№01/06/17 від 01.06.2017) ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» повідомила Запорізьку митницю ДФС про те, що: «… Вантаж було доставлено до ОСОБА_4, але згідно роз'яснень одержувача, FSWO Sр.z.о.о., ОСОБА_4, митного оформлення на території ОСОБА_4 не відбулося та було прийняте рішення повернути вантаж до України. У зв'язку з відмовою FSWO Sр.z.о.о., ОСОБА_4, від отримання вантажу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» прийняло рішення повернути товар до акцизного складу, з метою оформлення декларації в режимі РЕІМПОРТ згідно гл.14 Митного Кодексу України ...» (а.с.51).

Вирішуючи спір по суті суд, з урахуванням зазначеного вище, виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.70 Митного кодексу України, з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими: реімпорт.

Як передбачено ч.1 ст.77 Митного кодексу України, реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.3 ч.2 ст.78 Митного кодексу України у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які: були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари: а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту; б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Застосування митного режиму реімпорту можливе за умови можливості ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей митний режим, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України (ч.1 ст.79 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.79 Митного кодексу України для забезпечення ідентифікації товарів, що реімпортуються, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу.

Як передбачено ч.2 ст.326 Митного кодексу України, забезпечення ідентифікації здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставляння штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів, транспортних засобів комерційного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо. При цьому накладення одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, печаток на транспортні засоби комерційного призначення може здійснюватися без проведення митного огляду товарів, що переміщуються зазначеними транспортними засобами через митний кордон України, про що робиться відповідна відмітка в товаросупровідних документах.

Згідно з ч.3 ст.326 Митного кодексу України крім засобів, визначених у частині другій цієї статті, для забезпечення ідентифікації товарів, що поміщуються у митний режим, можуть використовуватися маркування, у тому числі у вигляді мікро- або інших електронних пристроїв, або серійні номери, проставлені на товарах або їх частинах виробником, інші комерційні способи ідентифікації; експортні (імпортні) сертифікати; копії документів, на підставі яких органом доходів і зборів було здійснено випуск товарів у попередній митний режим і які дають можливість однозначно ідентифікувати товари; інші подібні документи.

Відповідачем документально не доведено використання засобів, передбачених ч.2, ч.3 ст.326 Митного кодексу України, вжиття будь-яких активних дій для забезпечення ідентифікації товарів, реімпортованих за МД №UA112080/2017/011989 від 09.06.2017. Вжиття заходів по забезпеченню ідентифікації товарів, що реімпортуються покладено ч.3 ст.79 Митного кодексу України саме на Запорізьку митницю ДФС як орган доходів і зборів, а не на суб’єкта господарювання.

Відповідно до п.25 ч.1 ст.4 Митного кодексу України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні: митний режим – це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення;

Документального підтвердження порушення позивачем митного режиму реімпорту відповідач до суду – не надав.

Згідно з ч.1 ст.270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Як передбачено ч.2 ст.270 Митного кодексу України, правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

У ч.3 ст.270 Митного кодексу України зазначено, що особливості оподаткування митними платежами товарів, поміщених у відповідний митний режим, визначені у статті 286 та розділі V цього Кодексу, а також у розділах V і VI Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.283 Митного кодексу України за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, звільняються від оподаткування: ввізним митом, додатковим імпортним збором - товари, поміщені у митні режими реімпорту та відмови на користь держави.

Згідно з ч.2 ст.286 Митного кодексу України товари, поміщені у митний режим реімпорту, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 14 цього Кодексу.

Відповідно до пп.213.2.2 п.213.2. ст.213 Податкового кодексу України операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню: ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України.

Як передбачено пп.213.3.3 п.213.3 ст.213 Податкового кодексу України, операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування: ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв'язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана обчислити та сплатити суму податкового зобов'язання. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.

Суд погоджується з думкою позивача, що Податковий кодекс України не містить пільги зі сплати податку на додану вартість при реімпорті підакцизних товарів, раніше вивезених за межі митної території України, а, отже, застосування приписів пп.213.3.3 п.213 ст.213 Податкового кодексу України до спірної ситуації є необґрунтованим та свідчить про невірне тлумачення змісту операції відповідачем.

У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару (п.226.1 ст.226 Податкового кодексу України).

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються (п.226.11 ст.226 Податкового кодексу України).

Судом взято до уваги, що за матеріалами справи позивачем здійснювався реімпорт алкогольної продукції.

Відповідно до п.2 Розділу ІІ «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №651, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, поміщення товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі (…) Графа 36 "Преференція" У графі зазначаються цифрові коди податкових пільг відповідно до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, передбачених законодавством щодо товару, описаного в графі 31 МД та класифікованого в графі 33 МД. Коди формуються за такою схемою: МММАААППП, де: МММ - код пільги в обкладенні товару ввізним митом; ААА - код пільги в обкладенні товару акцизним податком; ППП - код пільги в обкладенні товару податком на додану вартість. В інших випадках у графі проставляється "000000000". (…) Графа 47 "Нарахування платежів" Графа заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (далі - єдиний збір), та/або сплати плати. У графі наводяться відомості про нарахування митних платежів. Якщо за МД нараховуються та справляються єдиний збір та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі ЄАД. Якщо товар не є об’єктом оподаткування відповідним митним платежем, відомості про нараховування такого платежу в графі не наводяться. У першій колонці "Вид" зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами. У другій колонці "Основа нарахування" зазначаються: при нарахуванні плати - кількість годин роботи посадової особи митного органу, витрачених на виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості оформлених МД; при нарахуванні мита: за адвалорною ставкою - митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД; за специфічною ставкою - кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку; при нарахуванні акцизного податку: у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок - відповідна база оподаткування (вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку); у разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - відповідна база оподаткування (величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках); при нарахуванні податку на додану вартість: митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком); фактурна вартість товару, зазначена в графі 42 МД, перерахована у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком), якщо митна вартість товару менша, ніж фактурна вартість; при нарахуванні єдиного збору - дані, на підставі яких здійснюється розрахунок суми єдиного збору (кількість залізничних вагонів, довжина маршруту тощо). (…) У третій колонці "Ставка" зазначаються: при нарахуванні мита - установлений законодавством розмір ставки мита; при нарахуванні акцизного податку - установлений законодавством розмір ставки акцизного податку; при нарахуванні податку на додану вартість - установлений законодавством розмір ставки податку на додану вартість; при нарахуванні плати - установлений законодавством розмір ставки плати; при нарахуванні єдиного збору - установлений законодавством розмір ставки цього збору. У четвертій колонці "Сума" зазначається нарахована сума відповідного митного платежу. Розмір плати визначається залежно від кількості зазначених у колонці "Основа нарахування" годин з урахуванням установленого законодавством розміру плати за одну годину. При декларуванні товарів з використанням комплектів додаткових аркушів права нижня частина графи 47 додаткових аркушів не заповнюється. У п'ятій колонці "Спосіб платежу" зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку. (…) При оформленні додаткової декларації, поданню якої передувало оформлення тимчасової МД зі сплатою митних платежів, попередньої МД для випуску або МД, заповненої у звичайному порядку, у визначених Митним кодексом України випадках, у разі якщо додатково надані відомості стали підставою для перерахунку митних платежів, відображення сум митних платежів здійснюється окремими рядками, а саме: митні платежі, нараховані за тимчасовою, попередньою МД для випуску або МД, заповненою у звичайному порядку; митні платежі, нараховані за додатковою декларацією; різниця між сумами платежів, нарахованих за тимчасовою, попередньою МД для випуску або МД, заповненою у звичайному порядку, та додатковою декларацією, що підлягає сплаті або поверненню. (…) Графа B "Подробиці розрахунків" Графа заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати. У графі зазначаються: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; якщо митним органом відкрито картку - особовий рахунок платника податків - код за ЄДРПОУ платника - юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи резидента або нерезидента, який має власний код за ЄДРПОУ), (…) Зазначені відомості заносяться посадовою особою митного органу до електронної копії МД. Якщо відомості про нарахування єдиного збору та/або плати в графі 47 МД зазначаються посадовою особою митного органу, то до графи B МД відомості про цей збір та/або плату також заносяться посадовою особою митного органу. У разі декларування товарів громадянами реквізити платіжного документа можуть заноситися до графи посадовою особою митного органу з подальшим внесенням цією особою таких відомостей до електронної копії МД (…).

Пунктом 1 Наказу Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» затверджено, серед інших, класифікатор звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України.

Так, у Розділі ІІ «Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України» зазначено код пільги – «099» для товару – «Інші товари, щодо яких законодавством установлюються пільги в обкладенні митними платежами» для звільнення від сплати: ввізного мита, акцизного податку, податку на додану вартість.

Саме цей код пільги «099» і використано ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» при оформленні МД №UA112080/2017/011989 від 09.06.2017.

Відповідач наполягає на тому, що «у разі заявлення товару у митний режим «реімпорт» відповідно до п.3 ч.2 ст.78 МКУ передбачено застосування коду пільги «503» тільки по ввізному миту, акцизний податок та податок на додану вартість сплачуються на загальних підставах».

Зокрема, у Розділі V «Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України» (Застосування звільнень від сплати митних платежів залежно від обраного митного режиму) зазначено, що при митному режимі «реімпорт» для «Товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення)» за наявності підстав для звільнення від ввізного мита – «Митний кодекс України стаття 283, ч.1; стаття 286, ч.2», встановлено код пільги – «503»; але для підстави для звільнення від акцизного податку – «Сплата Податковий кодекс України стаття 213, підпункт 213.3.3», підстави для звільнення від податку на додану вартість – «Сплата Податковий кодекс України, стаття 206, пункт 206.3» відсутні відповідні коди пільги.

Враховуючи, що застосовані ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» при реімпорті товарів пільги передбачені пп.213.2.2 п.213.2. ст.213 Податкового кодексу України відсутні у Розділі V «Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України», то використання коду пільги – «099» для ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру, є правомірним.

При цьому, суд вважає, що позивачем обґрунтовано у графі 47 МД №UA112080/2017/011989 від 09.06.2017 вид платежу зазначений – «028», що відповідно до «Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами» відповідає платежу – «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (…)».

Згідно з ч.12 ст.264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Як зазначено у п.7.1 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі – «Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»).

Так, у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203 від 12.06.2017 відповідачем зазначається: "… Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подати нову митну декларацію заповнену відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіна України від 30.05.2012 №651, вірно заповнити гр.36, 47. Нову митну декларацію подати в строки встановлені ст.263 Митного кодексу Украйни …".

Як зазначено у абз.1 п.33 "Положення про митні декларації", затвердженого 21.05.2012 постановою Кабінету Міністрів України №450, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.

Враховуючи обставин справи, досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що викладене у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203 від 12.06.2017 - є не обґрунтованим і суперечить приписам вищенаведених норм права.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203 від 12.06.2017, прийнята Запорізькою митницею ДФС не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірною і підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі була Запорізька митниця ДФС, то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені судові витрати позивачу, документально підтверджені у сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" з бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС судові витрати у сумі 1600 грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 13.10.2017.

Суддя О.О. Прасов