Ухвала суду № 70413221, 15.11.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 листопада 2017 року Житомир Справа № 806/2930/17

Категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Токаревої М.С., суддів: Капинос О.В., Семенюка М.М.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В,

за участю: позивача, представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Центральної атестаційної комісії №8 про визнання протиправним та скасування рішення і наказу

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії №8 Національної поліції України щодо його невідповідності займаній посаді т звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ про його звільнення зі служби в поліції, який виданий на підставі рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії №8 Національної поліції України від 07.06.2016.

Представник Головного управління Національної поліції в Житомирській області, у судовому засіданні, заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Представник Національної поліції України підтримав клопотання представника Головного управління Національної поліції в Житомирській області та просив його задовольнити у повному обсязі.

Позивач заперечував щодо задоволення клопотання представника Головного управління Національної поліції в Житомирській області та при цьому вказав, що на його думку він не пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки його не було ознайомлено ні з результатами атестування, ні з наказом про звільнення. Крім того, вказав, що до цього часу не вручено його трудову книжку та вона знаходиться в ГУНП у Житомирській області.

Представник позивача також заперечував щодо заявленого клопотання.

Представник Центральної атестаційної комісії №8 до суду не прибув, щодо причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді заступника начальника Народицького відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, проходив атестування з метою оцінки успішності виконання службових обов'язків та визначення відповідності займаній ним посаді, ділових, професійних якостей, кваліфікаційного рівня та фізичної підготовки, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".

Центральною атестаційною комісією №8 Національної поліції України 07.06.2016 було прийнято рішення (висновок), що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 21.06.2016 року №131 о/с "По особовому складу" капітана поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність).

За змістом частини першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З аналізу викладених норм можна зробити висновок про те, що адміністративний позов з приводу звільнення з публічної служби подається до суду в місячний строк з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому позивач має право на поновлення строку такого звернення у випадку надання достатніх доказів про поважність причин несвоєчасного звернення до суду з пропущенням місячного строку.

Слід відмітити, що у матеріалах справи міститься атестаційний лист позивача, де в розділі VI зазначено висновок атестаційної комісії, а саме : 4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, з яким позивач ознайомлений 10.06.2016, про що свідчить його підпис.

Перебіг місячного строку для звернення до суду за нормами Кодексу адміністративного судочинства України розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З поданого адміністративного позову вбачається, що позивач направив до суду позовну заяву 19.10.2017, тобто з пропущенням місячного строку, встановленого ч.3 ст.99 КАС України.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Проте, ні позивачем, ні його представником до суду не було надано доказів тих об'єктивно непереборних обставинами, які могли б завадити своєчасному зверненню до адміністративного суду.

Суд звертає увагу на те, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також практика Європейського суду з прав людини вказує, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача, що фактично строк звернення до суду не пропущено, оскільки його не ознайомлено ні з результатами атестування, ні з наказом про звільнення. Крім того, вказав, що до цього часу не вручено його трудову книжку та вона знаходиться в ГУНП у Житомирській області.

У матеріалах справи міститься довідка Народицького відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області від 14.11.2017 №1561/210/01-17 зі змісту якої вбачається, що 14.11.2016 позивачем було повернуто металеву печатку Народицького РВ УМВС №16, якою він користувався під час проходження служби.

На думку суду наведені обставини підтверджують факт того, що позивач ще у листопаді 2016 року був обізнаний про своє звільнення. Крім того, позивачем не заперечується факт того, що він не виконує своїх посадових обов'язків та не виходить на службу в органи поліції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач був обізнаний про його звільнення проте не вживав жодних дій на відновлення його порушеного права у строк встановлений законодавством.

У ході судового розгляду судом не встановлено обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного ним захисту його прав, а тому суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, з огляду на що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 99, 100, 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Судді О.В.Капинос

М.М.Семенюк

Повний текст ухвали виготовлено 22 листопада 2017 року.