Постанова № 70412899, 24.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Парітет-2000" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 12.07.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парітет-2000» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (далі – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.07.2017 року № КТ-UA110000-0152-2017 про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняте Дніпропетровською митницею ДФС України рішення про визначення коду товару від 12.07.2017 року № КТ-UA110000-0152-2017, яким змінено код Товару з 270799990 на НОМЕР_1, прийняте з порушенням норм чинного законодавства, є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачем не враховано функціональне призначення товару, фізико-хімічні характеристики товару, визначені його виробником та результатами лабораторних досліджень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на письмові заперечення, що містяться в матеріалах справи, та просив у задоволенні останнього відмовити, оскільки вважає рішення прийнятим правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.05.2017 року ТОВ «Парітет-2000» згідно укладеного із ВАТ «НК «Роснафта» (Росія) контракту № 100016/02013К від 01.02.2016 року придбано товар – смола поліалкілбензольна (ПАБ).

23 травня 2017 року на адресу позивача на митну територію України надійшов вагон за номером № 51579332, в якому містився вантаж – смола поліалкілбензольна (ПАБ) у кількості 56604,00 л.

Також, 23.05.2017 року ТОВ «Парітет-2000» на вантаж було оформлено Тимчасову митну декларацію № UA110010/2017/004114, в графі 33 якої було зазначено код товару згідно УКТЗЕД НОМЕР_2.

23 травня 2017 року відповідачем відібрано зразки товару і призначено дослідження з метою визначення хімічних та фізичних властивостей товару, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

02 червня 2017 року Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень департаменту податкових та митних експертиз ДФС України надано висновок № 142008200-0497, яким встановлено, що визначені ТОВ «Парітет-2000» показники не суперечать ТУ 2414-001-91051486-2011 та інформації заявленій в гр. 31 МД.».

12 липня 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС України прийнято рішення № КТ- UA110000-0152-2017, відповідно до якого визначено код товару НОМЕР_1 згідно з УКТ ЗЕД.

У зв’язку із прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення про визначення коду товару від 18.07.2017 року позивачем подано нову митну декларацію ІМ 40 ДТ № UA110010/2017/005718, в графі 33 якої зазначено визначений відповідачем код товару згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1.

Крім того, платіжним дорученням № 251 від 18.07.2017 року ТОВ «Парітет-2000» було перераховано 22 815,00 грн. додаткових митних платежів (мито і ПДВ).

Вважаючи рішення відповідача № КТ- UA110000-0152-2017 від 12.07.2017 року протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 № 4495-VI.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст. 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Указом Президента України від 17.05.2002 року № 466/2002 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно пункту «а» ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983р.), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 року № 584-VII (чинного на момент митного оформлення товару та винесення рішення), класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Частиною 1 ст. 246 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України).

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України).

В силу положень частин 3-5 ст. 69 Митного кодексу України товари на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Таким чином, у випадку виникнення у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Разом з тим, порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) регламентовано Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 650 (надалі - Порядок № 650).

За визначенням п. 3 розділу І вказаного Порядку № 650 класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Посадова особа ПМО чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів (п. 5 Порядку І розділу).

Розділом III пункту 9 Порядку № 650 визначено, що якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Відповідно до положень п. 11 розділу III Порядку № 650, у разі виникнення складного випадку класифікації товару ПМО або митним постом готується запит до ВМП у паперовому або електронному вигляді

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 357 Митного кодексу України, за результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У висновку про результати дослідження (аналізу, експертизи) зазначаються: місце і дата проведення дослідження (аналізу, експертизи); ким і на підставі якого документа проводилося дослідження (аналіз, експертиза); запитання, поставлені перед експертом; об'єкти дослідження (аналізу, експертизи); матеріали і документи, надані експерту; зміст та результати дослідження (аналізу, експертизи) із зазначенням методів їх проведення; оцінка результатів дослідження (аналізу, експертизи), висновки та їх обґрунтування.

Як встановлено з матеріалів справи, 23.05.2017 року відповідачем було відібрано проби (зразки) товару та направлено запит до Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень СЛЕД ДФС України про проведення дослідження (аналізу/експертизи) № 04-50-65-43/047 з метою визначення фізичних та хімічних властивостей товару для однозначної його класифікації згідно УКТ ЗЕД.

У вказаному запиті відповідачем перед Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень СЛЕД ДФС України були поставлені такі завдання:

- провести ідентифікацію товару та визначити відповідність чи невідповідність опису товару у графі 31 ВМД;

- визначити хімічний склад товару;

- визначити скільки об,% пере ганяється при температурі до 250 град.С за методом ASTM D 86-67;

- визначити чи має товар густину більше 1,000 г/см3 за 15 грпд.С;

- визначити відповідність товару ТУ 2414-001-91051486-2011 заявленому у графі 31 ВМД.

За результатами проведених досліджень зразків товару підготовлено висновок від 02.06.2017 року № 142008200-0497. Згідно зазначеного висновку надана на експертизу проба товару ідентифікована як непрозора рідина темно-коричневого кольору з характерним запахом ароматичних вуглеводнів, сумішевий продукт, що складається з ароматичних вуглеводнів. При температурі 250 С переганяється (22,0±0,5) об.%. Густина при 15 С – (0,971±0,001) г/см3. Визначені показники не суперечать ТУ 2414-001-91051486-2011 та інформації заявленій в гр. 31 МД.

З урахуванням вказаного, слід зазначити, що продукт, завезений позивачем, це смола, яка є побочним продуктом виробництва ізопропілбензола (ТУ 2414-001-92051486-2011), а не сам алкілбензол або алкілнафталін, як стверджував відповідач, та які класифікуються за позиціями 3817 00 50 00 та 3817 00 80 00.

Отже товар, поставлений відповідно до контракту № 100016/02013К від 12.05.2017 року, а саме смола поліалкілбензольна (ПАБ) у кількості 56604,00 л. з урахуванням висновку експерта № 142008200-0497 від 02.06.2017 року, відповідає характеристикам відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), а саме групі 27 «Палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні: - масла та інші продукти високотемпературної перегонки кам’яновугільних смол; аналогічні продукти, в яких ароматичні складові переважають за масою неароматичні, що відповідає товарній підкатегорії (має код товару) 2707 99 99 00.

В тому числі, свідок ОСОБА_5 пояснив, що під час винесення рішення про визначення коду товару ним було прийнято до уваги також подібний підхід класифікації ідентичного товару, який використовується Донецькою митницею ДФС, однак зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про визначення коду товару УКТ ЗЕД іншого, ніж заявлений позивачем, є необґрунтованим, оскільки у митній декларації № UA110010/2017/004114 від 23.05.2017 року містяться всі необхідні відомості для правильної класифікації товару, в тому числі наявний експертний висновок та паспорт безпеки на товар №48147971.24.35693 від 19.09.2014 року, де чітко визначений код товару ТНВЄД, а саме НОМЕР_2, якому згідно товарній номенклатурі РФ відповідає позиція "Масла и другие продукты высокотемпературной перегонки каменноугольной смолы; аналогичные продукты, в которых масса ароматических составных частей превышает массу неароматических". Так як основою для українського класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності та Товарній Номенклатурі Зовнішньо-Економічної Діяльності РФ (ТН ВЄД) виступає Гармонізована система опису та кодування товарів 2012 року, то більшість з кодів між цими класифікаторами мають схожий опис, а в даному випадку ідентичні. Цей же код виробник зазначає у експортній декларації №10412063/050517/0000566 від 05.05.2017 року.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення №КТ-UA110000-0152-2017 від 12.07.2017 року про визначення коду товару, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, а, відтак, визнає рішення про визначення коду товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парітет-2000" до Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 12.07.2017 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 12.07.2017 року №КТ-UА110000-0152-2017 про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Стягнути з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парітет-2000" судові витрати у розмірі 1 600,00 (одна тисяча шістсот) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2017 року.