Ухвала суду № 70411748, 17.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі: Борисевич І.А.

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 від 24.10.2017р. про роз’яснення виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.12.2017р.,

за участю: заявника – позивача ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.12.2012р. у справі №1915/12030/2012 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме присуджено до стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 50 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 05.12.2012р. становить 399 650 грн., а тому 3218,60 грн. в повернення сплаченого судового збору.

На адресу суду 30.10.2017р. поступила заява ОСОБА_1, в якій він просить роз’яснити рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.12.2012р., а саме його резолютивну частину щодо того, який саме гривневий еквівалент суми заборгованості слід стягнути із ОСОБА_2 – гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 05.12.2012р., чи гривневий еквівалент по курсу НЬУ, який встановлений на момент стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 у позовній заяві від 18.07.2012р. просив стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 50 000 доларів США, що еквівалентно становить 399 600 грн. по невиконанні договору позики грошей від 12.08.2009р., зобов’язання по якому виникли у сторін в іноземній валюті.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.12.2012р. за наслідками розгляду поданої ОСОБА_1 позовної заяви присуджено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість в сумі 50 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 05.12.2012р. становить 399 650 грн., а тому 3218,60 грн. в повернення сплаченого судового збору.

07 березня 2013 року головним державним виконавцем відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №ВП 36862996 на виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 01.0.22013р. №1915/12030/12 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 50 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 05.12.2012р. становить 399 650 грн. та 3218,60 грн. судового збору.

Із наданих пояснень ОСОБА_1 встановлено, що державною виконавчою службою виконавчий лист Тернопільського міськрайонного суду про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості взагалі не виконується, ніяких коштів протягом тривалого проміжку часу не повернено.

Так, враховуючи положення ЦПК України, ЦК України, а також роз’яснення ВСУ, викладенні у постанові Пленуму від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення», в пункті 14 якої вказано, що у разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розра­хунки з переведенням іноземної валюти в укра­їнську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення та наявність права ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідно­син, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом. Тому, Тернопільським міськрайонним судом 05.12.2012р. було ухвалено рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики із визначенням гривневого еквіваленту, про що просив у позові ОСОБА_1

Резолютивна частина рішення викладена у виконавчому листі, який пред’явлений до виконання органу ДВС і по якому повинно виконувати судове рішення про стягнення боргу у національній валюті, про що було вказано у рішенні суду.

Вказаний позивачем ОСОБА_1 спосіб захисту його порушеного права, а саме стягнення боргу по Договору позики, яка була надана в іноземній валюті, із визначенням її гривневого еквіваленту узгоджується із нормами чинного законодавства. При цьому, суд не має права самостійно вибирати спосіб захисту порушеного права для позивача шляхом в односторонньому порядку змінювати позовні вимоги, оскільки це порушує принципи диспозитивності цивільного процесу.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини та те, що рішення суду є чітким і зрозумілим, суд не вбачає правових підстав для його роз’яснення, а позивач не позбавлений права на звернення до суду із скаргою в порядку ст. 383 КПК України і при тому, що стаття 221 даного Кодексу передбачає надання роз’яснення змісту рішення, а не його виконання.

Керуючись ст.ст. 208, 210, 221, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.В задовленні заяви ОСОБА_1 від 24.10.2017р. про роз’яснення виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.12.2017р. – відмовити.

2.Копію ухвали направити відповідачу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги – протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.