Ухвала суду № 70411296, 22.11.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3327/17

Провадження № 1-кп/456/454/2017

УХВАЛА

про продовження строків тримання під вартою

22 листопада 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бучківської В.Л.

при секретарі Березіній Л.В.

з участю прокурора Стельмаха О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017140130001286 від 17.07.2017 р. відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Фірзен Німеччина, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, раніше судимому,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357, ст.395 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357, ст.395 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування обрано у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 26 листопада 2017 року.

В судовому засіданні прокурор Стельмах О.Р. заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 строком на 60 днів, мотивуючи своє клопотання характеризуючими даними на обвинуваченого, мірою покарання, яка може бути призначена останньому у випадку визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення. Вважає, що оскільки обвинувачений на даний час не працевлаштований, немає постійного джерела доходів, раніше судимий за корисливі злочини, а відтак, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним та не є необхідним за вказаних обставин. Вважає, що на даний час існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить продовжити строк тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти заявленого клопотання, просить обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту та надати йому можливість відшкодувати шкоду потерпілим по справі.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді триманні під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26 листопада 2017 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Заслухавши учасників судового провадження, враховуючи той факт, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовження, обмежує права і свободи обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів провадження, 28.09.2017 року ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Прилуцькому В.В. обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 26.11.2017 р. Підставою для обрання запобіжного заходу стали достатні підстави вважати, що підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в справі та вчиняти нові злочини.

Суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном до 6 років, останній раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини, немає міцних соціальних зв'язків, звільнений з місць позбавлення волі у лютому 2017 р. та знову став на злочинний шлях та вчинив нові злочини.

Під час вирішення клопотання про продовження строків тримання під вартою, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення в справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX, згідно якого подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами.

Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися. Існують всі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім цього, суд враховує що на даний час в органу досудового розслідування перебувають заяви потерпілих про вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень, проти чого не заперечив і сам обвинувачений.

Оцінюючи тяжкість вчинених злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.

З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованих йому діянь, вік та стан його здоров`я, міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання; репутацію, майновий стан і попередню судимість; також розмір майнової шкоди, заподіяної злочином, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, з визначення розміру застави.

Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання обвинуваченого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд

ухвалив:

Обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 22 листопада 2017 року до 20 січня 2018 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32000 (тридцять дві тисячі) гривень.

Роз'яснити ОСОБА_1, його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №37313005000789, банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_1 звільняється з-під варти, в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_1 покладаються такі обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженні, за винятком необхідності викликаної проведенням слідчої дії чи судового розгляду

6) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 січня 2018 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Стельмаха О.Р. та суддю Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківську В.Л.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Л. Бучківська