Ухвала суду № 70409546, 09.11.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/6053/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Собослой Г.Г.,Фазикош Г.В.,

секретарі: Чучка Н.В.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника АТ «Родовід Банк» ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 липня 2017 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», де орган, бездіяльність якого оскаржується – Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, старший державний виконавець Гусєв Олександр Олександрович, заінтересована особа – ОСОБА_2, на дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося в суд з скаргою, де орган, бездіяльність якого оскаржується – Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, старший державний виконавець Гусєв Олександр Олександрович, заінтересована особа – ОСОБА_2, на дії державного виконавця.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що Ужгородським міськрайонним судом було ухвалено рішення у цивільній справі № 308/14289/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

18.04.2016 року на підставі вищезазначеного рішення АТ «Родовід Банк», у цивільній справі № 308/14289/13-ц, отримав виконавчий лист про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та судового збору.

Зазначає, що АТ «Родовід Банк» звернувся до Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої було відкрито виконавче провадження № 51238398 з примусового виконання виконавчого листа.

14.06.2017 року АТ «Родовід Банк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 27.03.2017 року ВП № 51238398, винесену старшим державним виконавцем Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3

Підставою для повернення виконавчого документу стягувачу зазначено те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи вищевикладене АТ «Родовід Банк», як стягувач, вважає, що старшим державним виконавцем Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню № 51238398 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з порушенням норм матеріального права, яка має бути скасована.

На підставі викладеного, враховуючи порушені права та законні інтереси АТ «Родовід Банк», які підлягають захисту у встановлений законодавством спосіб, посилаючись на норми ст. ст. 19, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», скаржник у поданій скарзі просив суд: визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню № 51238398 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 27.03.2017 року; скасувати постанову, винесену старшим державним виконавцем Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню № 51238398 від 27.03.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 31 липня 2017 року в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник АТ «Родовід Банк» ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Судом вірно встановлено, що на підставі рішення від 26.11.2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за результатами розгляду цивільної справи № 308/14289/13-ц за позовною заявою ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 було видано виконавчий лист від 18.04.2016 року про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 81040,54 грн. та судового збору у розмірі 810,40 грн.

30.05.2016 року старшим державним виконавцем Ужгородський районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51238398.

27.03.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа № 308/14289/13-ц, виданого 18.04.2016 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, стягувачу ПАТ «Родовід Банк» на підставі п .2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов’язковим до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом, державним виконавцем здійснено відповідні дії для виконання вищезазначеного виконавчого документу та отримано інформацію щодо наявності майна боржника ОСОБА_2, а саме:

- на запит державного виконавця Територіальним сервісним центром 2141 в Закарпатській області РСЦ МВС України надано інформацію, згідно з якою за боржником транспортні засоби зареєстрованими не значаться;

- на запит державного виконавця управлінням Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області надано інформацію, згідно з якою боржнику належить на праві власності земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 21.03.2017 року державним виконавцем складено акт, згідно з яким при виїзді за адресою боржника, а саме: Ужгородський район, с. Часлівці, вул. Берчені, 8, встановлено, що майна, яке належить боржнику та на яке можливо звернути стягнення, не виявлено;

27.03.2017 року державним виконавцем складено акт, згідно з яким встановлено, що п. 15 Перехідних положень ЗК України встановлено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2018 року не допускається відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта за № 834831 від 27.03.2017 року встановлено, що відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно майно, що належить боржнику, відсутні;

- на запити державного виконавця Пенсійним фондом України та Державною фіскальною службою України надано відповіді про те, що інформації щодо боржника у відповідних органах не знайдено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.

За правилом ч.5 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Доводи викладені в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами не доведені, що у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника АТ «Родовід Банк» ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді