Постанова № 7040938, 29.10.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

                    № 9/667

16:47

За позовомЗаступника Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Алькоргруп»

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 5100,00 грн. Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькоргруп»штрафних санкцій в розмірі 5100,00 грн., застосованих постановами до відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено у встановлений строк суму штрафних санкцій, визначених постановами позивача.

Представник відповідача неодноразово повідомлявся про час і місце розгляду справи, проте в судове засідання не прибув, заперечення проти позову не надав, докази належного повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Актом перевірки від 11.05.2006 встановлено порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту під час виконання перевезень пасажирів та вантажів (здійснено перевезення за відсутності ліцензійної картки та оформленого дорожнього листа), в результаті чого Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 034318 від 13.08.2007, якою визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що зазначена постанова в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржена. Штрафна санкція у встановлений законодавством строк до Державного бюджету України відповідачем не сплачена. Доказів зворотнього суду не надано.

Актом перевірки від 19.06.2007 встановлено порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту під час виконання перевезень пасажирів та вантажів (здійснено перевезення за відсутності ліцензійної картки), в результаті чого Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 034319 від 13.08.2007, якою визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що зазначена постанова в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржена. Штрафна санкція у встановлений законодавством строк до Державного бюджету України відповідачем не сплачена. Доказів зворотнього суду не надано.

Актом перевірки від 30.11.2007 встановлено порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту під час виконання перевезень пасажирів та вантажів (здійснено перевезення за відсутності ліцензійної картки та оформленого дорожнього листа), в результаті чого Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 035372 від 15.01.2008, якою визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що зазначена постанова в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржена. Штрафна санкція у встановлений законодавством строк до Державного бюджету України відповідачем не сплачена. Доказів зворотнього суду не надано.

Аналізуючи викладені вище обставини та пояснення сторін в їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Щодо стягнення штрафних санкцій, визначених постановами № 034319 від 13.08.2007 та № 035372 від 15.01.2008, суд дійшов висновку, що в цій частині заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Так, відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Положеннями статті 48 Закону «України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. N 1190, Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, здійснює відповідно до законодавства державний нагляд за забезпеченням перевізниками безпеки автомобільних перевезень.

Головавтотрансінспекція має право: перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів; розглядати у передбачених законом випадках і порядку справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт суб'єктами господарювання та притягувати до відповідальності винних осіб у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Стаття 238 Господарського кодексу України встановлює, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Положеннями статті 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи станом на день розгляду спору сума штрафних санкцій згідно з постановою про їх застосування відповідачем не сплачена. При цьому штрафні санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовано з дотриманням всіх принципів, визначених статтею 2 КАС України, оскільки позивачем здійснено перевезення вантажів за відсутності ліцензійної картки на транспортний засіб.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно (на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України) та в межах компетенції накладені штрафні (фінансові) санкції, які відповідачем не сплачені.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 3400,00 грн., застосованих постановами № 034319 від 13.08.2007 та № 035372 від 15.01.2008.

Щодо стягнення штрафних санкцій, застосованих постановою № 034318 від 13.08.2007, то за результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем порушено строк застосування адміністративно-господарських санкцій.

Так, стаття 250 Господарського кодексу України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням вищевикладених обставин справи та пояснень, суд встановив, що хоча позивачем постанову про застосування штрафних санкцій № 034318 від 13.08.2007 прийнято в межах повноважень, проте вона прийнята з порушенням принципу обґрунтованості, неупередженості, так як останнім порушено строк для застосування фінансових санкцій: акт перевірки складено 11.05.2006, а постанова про застосування фінансових санкцій № 034318 від 13.08.2007, тобто 11.05.2006 є днем виявлення порушень, в той час як фінансові санкції застосовано аж 13.08.2007, тобто після спливу шестимісячного строку з дня виявлення порушення, що протирічить вимогам статті 250 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, позовні вимоги в описуваній частині не підлягають задоволенню, оскільки штрафні санкції застосовані з порушенням строку їх застосування.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькоргруп» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 42, код ЄДРПОУ 33499061) до Державного бюджету України штраф у розмірі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                               О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –16.11.2009.