Постанова № 70409349, 21.11.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/169/16-а

Провадження № 2-а/304/1/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

при секретарі – Соханич Л.Ю.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

її представника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Перечинської районної ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 24/1007 від 02 лютого 2016 року, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася в суд з адміністративним позовом, який мотивує тим, що 19 січня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_3 щодо неї складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого вона не виконала вимоги припису 74-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2015 року. За наслідками його розгляду, який відбувся без неї, складено постанову про адміністративне правопорушення, відповідно до якої її визнано винною у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100,00 грн. Однак, вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, так як позапланова перевірка була проведена безпідставно та без дотримання вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року. Крім цього, вона не будувала будівлю із стінових блоків, як це зазначено в оскаржуваній постанові, а тільки замінила матеріал стін (з дерева на стінові блоки) уже існуючої будівлі сараю, без збільшення розміру фундаменту та поверховості цієї господарської будівлі, тож вказані у такій відомості не відповідають фактичним обставинам. Оскільки у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 24/1007 від 02 лютого 2016 року, а провадження у справі закрити.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_2 позов підтримали та просили такий задовольнити у повному обсязі, оскільки оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення прийнята без участі позивача та з істотними порушеннями. Свою позицію ОСОБА_1 мотивувала тим, що десь 20 років назад на підставі будівельного паспорту вона побудувала дерев’яний гараж, а недавно у зв’язку з руйнацією його стін з дерева замінила їх на бетонні блоки. Так, у ході приватизації будинку будь-яких порушень головним районним архітектором Перечинського району виявлено не було. Однак, у 2015 році ОСОБА_4 здійснив перевірку дотримання нею будівельних норм та склав припис, згідно якого вона мала здати в експлуатацію цю будівлю до 31 грудня 2015 року. Разом з цим, виконати припис у неї не було можливості, так як тоді у суді розглядалася справа з приводу меж земельної ділянки, про що надала відповідачу заяву з відповідними підтверджуючими документами (зокрема ухвалу про відкриття провадження від 13 жовтня 2015 року і т. ін.). Незважаючи на це, у 2016 році головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_3 прийшов перевірити виконання нею припису. У ході такої перевірки жодні документи вона йому не пред’являла, фотофіксацію він не здійснював, пояснив, що прийшов у зв’язку із зверненням сусіда. Тоді ж ним було складено протокол, розгляд якого було призначено на 02 лютого 2016 року на 10.00 год., про що її повідомлено. Однак, на розгляд вона вчасно не з’явилася, оскільки ходила в лікарню через хворобу, тому прийшла після 10.00 год., тоді постанова вже була винесена. Отримала її тільки 06 лютого 2016 року. Крім цього, ОСОБА_2 додав, що при винесенні оспорюваної постанови були порушені права позивача, оскільки відповідно до ст. 244-6 КУпАП у територіального органу ДАБІ України було відсутнє право виносити вказану постанову.

Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, однак у ході розгляду справи позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити у повному обсязі. Свою позицію мотивувала тим, що у 2015 році відповідачем була проведена перевірка та за її результатами складений припис щодо усунення виявлених недоліків до 31 грудня 2015 року. Вказаний припис є чинним, позивачем не оскаржений. У 2016 році згідно направлення було проведено повторну перевірку, в тому числі щодо усунення порушень, вказаних у приписі. Однак, у ході такої встановлено, що вимоги припису позивачем не усунені, а тому за даним фактом складено протокол, розгляд якого був призначений на 02 лютого 2016 року на 10.00 год. Позивач про час, дату та місце його розгляду була повідомлена належним чином, однак у визначений час не з’явилася, тому постанова згідно вимог КУпАП винесена без її участі, при цьому жодні її права при розгляді справи порушені не були.

У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 пояснив, що з інвентаризаційної справи даного дворогосподаства вбачається, що у ОСОБА_1 був сарай, у якому вона з врахуванням будівельного паспорту замінила стіни. При цьому, відповідно до п. 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року, вказане не може вважатися об’єктом самочинного будівництва. Архітектором документи щодо вказаного об’єкта забудови погоджені, будь-яких порушень ним не виявлено. Крім цього, зазначив, що для виконання припису необхідно для початку оформити належним чином документи на земельну ділянку, а зробити це позивач не має змоги, так як між нею та сусідкою існує спір щодо межі.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 цього Закону передбачено, що компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю визначається відповідно до закону.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок).

Згідно п. 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Абзацом 3 пункту 14 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

У судовому засіданні встановлено, що 10 березня 2015 року за результатами позапланової перевірки, проведеної на перебудові господарського приміщення в м. Перечин по вул. Духновича, 27, головним державним інспектором контролю інспекційного відділу у місті Ужгороді Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_4 складено припис № 74-П/1007, яким встановлено порушення вимог п. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05 липня 2011 року, а саме проведення ОСОБА_1 будівельних робіт з відхиленням від будівельного паспорту, виданого головним районним архітектором Перечинського району 18 січня 2002 року (на місці дерев’яного сараю, поз. 5 на акті розбивки господарсько-побутових будівель в натурі, побудувано будівлю з стінових бетонних блоків), та зобов’язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення до 31 грудня 2015 року. Даний припис був отриманий позивачем 10 березня 2015 року, що підтверджується її підписом (а. с. 47). При цьому, позивач повідомила відповідача, що виконати вказаний припис у неї немає можливості у зв'язку з наявністю із сусідом спору щодо меж земельної ділянки, на яку нею розпочато виготовлення правовстановлюючих документів (а. с. 48).

25 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування вказаного припису, однак такий було залишено без розгляду, оскільки позивач звернулася до суду з вказаним позовом після закінчення строків, встановлених Законом, а поважної причини пропуску строку звернення до суду не навела, що стверджується ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, яка набрала законної сили 01 лютого 2017 року (а. с. 66-68).

Також встановлено, що 19 січня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_3 із залученням головного спеціаліста відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_4 на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №09/1007 від 12 січня 2016 року у присутності забудовника ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (назва та місцезнаходження об’єкта будівництва – перебудова господарських приміщень в м. Перечин, вул. Духновича, 27), за результатами якої складено акт № 09/1007 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також протокол про адміністративне правопорушення, в якому повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи. Ними встановлено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги припису № 74-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за що передбачена адміністративна відповідальність (а. с. 7-8, 9, 45, 46).

Крім цього встановлено, що 02 лютого 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 24/1007, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн. (а. с. 5-6).

Відповідно до статті 188-42 КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративним правопорушенням є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, яке тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, оскільки приписом встановлено факт проведення будівельних робіт з відхиленням від будівельного паспорту, виданого головним районним архітектором Перечинського району 18 січня 2002 року (на місці дерев’яного сараю, поз. 5 на акті розбивки господарсько-побутових будівель в натурі, побудувала будівлю з стінових бетонних блоків), та зобов’язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення до 31 грудня 2015 року, такі на момент проведення позапланової перевірки позивачем виконані не були, до адміністративної відповідальності її було притягнуто саме через невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП, порушення підстав проведення перевірки, порядку розгляду справи чи винесення оскаржуваної постанови ні нею, ні її представником не надано, тому суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем постанови, а відтак і про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Що стосується твердження ОСОБА_1 та її представника – адвоката ОСОБА_2 про неправомірність винесення постанови без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то суд такі відхиляє, оскільки остання про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать її особисті пояснення у судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала, вимог щодо її обов’язкової присутності ч. 2 ст. 268 КУпАП не містить.

Також суд відхиляє і доводи представника позивача щодо відсутності у ОСОБА_3 повноважень виносити оскаржувану постанову, оскільки таке спростовується ст. 244-6 КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім цього, як на підставу своїх вимог ОСОБА_1 посилається на не пред’явлення посадовою особою інспекції під час проведення позапланової перевірки службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, однак позивачем та її представником будь-яких доказів у підтвердження вказаного не надано, натомість у матеріалах справи наявне направлення № 09/1007 від 12 січня 2016 року для проведення позапланової перевірки (а. с. 46), на підставі якого така і була проведена головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок ОСОБА_3

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 8, 15 Закону України «Про основи містобудування», ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 188-42 КУпАП, ст. ст. 1, 2, 3, 17, 18, 69-71, 86, 159-163, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Перечинської районної ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 24/1007 від 02 лютого 2016 року – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.