Постанова № 70396591, 10.11.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8167/17

Провадження № 3/359/3469/2017

Протокол № 0427/12500/17

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2017 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю представника митниці ОСОБА_1, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_2, (LASHCHENKO YEVHEN), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, АРК Крим, м. Сімферополь, місце проживання: Україна,, АДРЕСА_1, тимчасово не працює, паспорт громадянина України для виїзду за кордон: FF373635, виданий 15.12.2016, орган, що видав: 8099, персональний номер: 19800817-02091, -

в с т а н о в и в :

16.09.2017 року о 10 годині 00 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу „Приліт терміналу „D ДП МА Бориспіль громадянин України ОСОБА_2 (LASHCHENKO YEVHEN), який прилетів до України з Республіки Білорусь, м. Мінськ, рейсом № 843, літаком а/к "Belavia", своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром „білої лінії, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано питання щодо наявності в нього готівкових коштів, на що він відповів, що має при собі менше 10000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу „Приліт терміналу "D" ДП МА „Бориспіль, де ним була видана готівка в розмірі 27000 доларів США, 800 російських рублів та 55 гривень. Вся готівка знаходилась в одному з відділень чоловічої сумки (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_2 (LASHCHENKO YEVHEN) готівка в розмірі 1600 доларів США належить йому особисто, решта, а саме: 25400 доларів США, належить іншій особі. Пасажир обрав проходження митного контролю зеленим коридором, де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянину України ОСОБА_2 (LASHCHENKO YEVHEN) було пропущено 11800 доларів США, 800 російських рублів та 55 гривень (еквівалент 9942 євро за курсом НБУ станом на 16.09.2017) . За протоколом про порушення митних правил вилучено 15200 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, довідки банківської установи про зняття готівки з валютного рахунку пасажир не мав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_2 (LASHCHENKO YEVHEN) під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином ОСОБА_2 (LASHCHENKO YEVHEN), який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівкових коштів в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню у повному обсязі, передбаченому відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 312 від 25.07.2012 р., мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці 16.09.2017 р. складено протокол про порушення митних правил № 0427/12500/17, один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_2, і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил. В рахунок забезпечення штрафу кошти у ОСОБА_2 не вилучались.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі, - не встановлено.

ОСОБА_2 в судове засідання зявився, свою вину визнав, щиро розкаявся в скоєному, просив не застосовувати до нього конфіскацію вилученої валюти і обмежитись штрафом. В обґрунтування свого прохання надав наступні пояснення. Зазначені грошові кошти були отримані ним за розписками від іншої особи для виконання доручення з реєстрації юридичної особи у м. Пекін, КНР, в тому числі оплати послуг місцевих правознавців та формування статутного капіталу. Під час перебування у КНР, після консультації з місцевими юристами, виникли юридичні ризики щодо реєстрації юридичної особи з іноземним капіталом та здійснення діяльності такою особою, у зв'язку з чим довіритель надала доручення припинити дії з реєстрації та повернути їй отримані за розписками грошові кошти. Розписки були видані ним в одному екземплярі. На даний час позика була погашена (повернута), і розписки надані йому у оригіналі кредитором. Так як вони в оригіналі посвідчують наявність боргу, розписки доповнені написом щодо виконання боргу. Внаслідок вилучення 15200 доларів США Київською митницею ДФС, пред'явлені до виконання кредитором розписки були оплачені ним власними грошовими коштами. Джерелом походження коштів із сплати позики є заробітна плата отримана ним за час трудової діяльності з 1998 року. Підтвердженням отримання доходу є Довідка форми ОК-5 Лівобережного управління пенсійного фонду України в м. Києві за № 490 від 20.10.2017р. Ним було здійснено розрахунок отриманого доходу, за даними Пенсійного фонду України та курсу НБУ гривні до долара США на кінець місяця, в якому отримано дохід. На частку від отриманої заробітної плати він придбавав іноземну валюту - долари США у банківських установах та накопичував їх разом з гривнею на банківських депозитних рахунках та у готівковій формі. Зазначене підтверджується Договорами укладеними з банківськими установами та виписками з поточних рахунків. Частина доходів витрачалася ним на харчування, одяг, лікування, комунальні платежі та інші необхідні витрати. З 2015 року внаслідок інфляції, зміни курсу гривні до долара США та втрати роботи у банківській сфері, у нього значно знизився дохід, тому конфіскація грошових коштів які використовуються ним для утримання сім'ї є для нього надмірним тягарем та ставить під загрозу його гідне людське існування, можливість щодо утримання сім'ї, а також те, що відсутні будь-які підстави вважати що відповідні грошові кошти набуті злочинним шляхом. ОСОБА_2 також просив врахувати, що кошти придбані за час перебування у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя. Грошові кошти переміщувалися без ознак приховування, він здійснив перетин кордону у Китаї, де відсутні будь-які обмеження щодо переміщення готівки через кордон у будь якій сумі, грошові кошти оглядалися прикордонниками Китайської народної республіки, які повідомляли про відсутність заборон щодо переміщення грошових коштів. В Китайській народній республіці є можливим відкриття розрахункової картки або переказ платіжними системами в Україну, і він не здійснив зазначеного так як не був обізнаний щодо обмежень при ввозі валюти в Україну, а засобами масової інформації та посадовцями постійно повідомляється щодо необхідності притоку валюти та іноземних інвестицій в Україну.

Представник митниці протокол підтримав, та зазначив, що громадянин України ОСОБА_2 скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у звязку з чим просив застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши думку представника митниці, та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Так, дійсно громадянин України ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 16.09.2017 року, а даними, що в ньому містяться, підтверджено факт вчинення ним даного митного правопорушення.

Вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил № 0427/12500/17 від 16.09.2017 р. (а.с.2-5), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0427/12500/17 від 16.09.2017 р. (а.с.6-9), даними доповідної записки головного державного інспектора другого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС від 16.09.2017 р. (а.с.10-11), описом переліку купюр валюти, вилученої за протоколом (а.с.12-14), описом предметів від 16.09.2017 р. (а.с.15), розрахунком еквіваленту 10 000 євро щодо доларів США станом на 16.09.2017 р. до протоколу про ПМП № 0427/12500/17 від 19.09.2017 р. (а.с.16) та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 15200 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за, що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи відсутні дані, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянином України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені ОСОБА_3 пояснення, які були надані в судовому засіданні та обставини.

При перевірці вказаних обставин, судом встановлено, що грошові кошти були отримані ОСОБА_2 за розписками від іншої особи для виконання доручення з реєстрації юридичної особи у м. Пекін, КНР, в тому числі оплати послуг місцевих правознавців та формування статутного капіталу. На даний час позика була погашена (повернута), і розписки надані йому у оригіналі кредитором. Так як вони в оригіналі посвідчують наявність боргу, розписки доповнені написом щодо виконання боргу, що підтверджується копією розписки від 11.09.2017 р. Внаслідок вилучення 15200 доларів США Київською митницею ДФС, пред'явлені до виконання кредитором розписки були оплачені ОСОБА_2 власними грошовими коштами. Джерелом походження коштів із сплати позики є заробітна плата отримана останнім за час трудової діяльності з 1998 року, що підтверджується Довідкою форми ОК-5 Лівобережного управління пенсійного фонду України в м. Києві за № 490 від 20.10.2017р. ОСОБА_2 здійснено розрахунок отриманого доходу, за даними Пенсійного фонду України та курсу НБУ гривні до долара США на кінець місяця, в якому отримано дохід. На частку від отриманої заробітної плати останній придбавав іноземну валюту - долари США у банківських установах та накопичував їх разом з гривнею на банківських депозитних рахунках та у готівковій формі, про що свідчать Договори укладені ним з банківськими установами та виписками з поточних рахунків.

Ці обставини в сукупності вказують на те, що грошові кошти, які мав при собі громадянин України ОСОБА_2 при перетині державного кордону України, є його заробітної платою та мають законне походження.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: "Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї".

Також, суддя враховує, що правопорушник перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що безумовно потребують матеріальної допомоги та майже повністю перебувають на утриманні свого чоловіка та батька. Це в свою чергу вказує на те, що грошові кошти у сумі 15200 доларів США є для родини ОСОБА_2 надзвичайно важливою сумою.

Встановлено, що грошові кошти, які мав при собі громадянин України ОСОБА_2 при перетині державного кордону України, є його заробітною платою та мають легальне походження. Конфіскація цих коштів, на які розраховував ОСОБА_2 та його сімя, яка не має жодного відношення до порушення митних правил, поставить їх в скрутне матеріальне становище, що в свою чергу позбавить їх можливості гідного життя.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина України ОСОБА_2 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти, ввезення якої намагався здійснити останній, його матеріальне та сімейне становище, а також указані ним обставини, те, що правопорушення вчинено ним з необережності, у зв'язку з тим, що він не знав митних правил України та не ознайомився з ними. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_2 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, позбавить правопорушника можливості гідного проживання, а ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти, яке вказане в санкції ст. 471 МК України у суду немає.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушника громадянина України ОСОБА_2 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 15.05.2017 р. № 0237/12500/17 до місця зберігання у розмірі 17 грн. 27 коп.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з громадянина України ОСОБА_2, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2, (LASHCHENKO YEVHEN), ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 427/12500/17, а саме:

- долари США, згідно курсу НБУ станом на 16.09.2017 р. за 100 доларів США 2616-2016 грн., кількістю 15200 доларів США, вартістю 397662 грн. 64 коп. повернути громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Стягнути з ОСОБА_2, (LASHCHENKO YEVHEN), ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь державного бюджету України (р/р № 31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, (LASHCHENKO YEVHEN), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Київської митниці ДФС (р/р № 35213060089083, МФО: 820172, код за ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 17 грн. 27 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк