Ухвала суду № 70389736, 17.11.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8499/17

Провадження № 2-з/524/117/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2017 м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого судді – Андрієць Д.Д.

за участю секретаря – Воблікової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Також позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення Автозаводським ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2; встановлення заборони Автозаводському ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області здійснювати будь-які виконавчі дії щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 06.10.2016, зареєстрованого в реєстрі за №8772 по виконавчому провадженню №53961926 від 19.05.2017. Свою заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що невжиття заходів забезпечення позову дозволить державному виконавцю проводити виконавчі дії, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», спрямовані на примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, що у випадку задоволення судом його вимог, приведе до негативних наслідків у виді повторного звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна або повернення арештованого та реалізованого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали заяви, справи № 524/8499/17, встановив наступне.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ст.10, 60 ЦПК України обов’язок по доведенню наявності таких обставин лежить саме на особі, яка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

На думку суду, єдиною підставою для забезпечення позову є те, що невжиття судом заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто дії суду із забезпечення позову – обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду.

Разом із тим, на переконання суду, позивачем не доведено необхідність забезпечення його позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення вимог позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.151-154 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.Д.Андрієць