Ухвала суду № 70388396, 13.11.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2017 р. Справа№ 914/2868/14

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали

за скаргою:

Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ;

на дії:

Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, м. Київ;

у справі:

№914/2868/14

стягувач:

«Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ;

боржник:

Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго», м. Львів.

За участю представників:

від скаржника: не з’явився;

від відповідача (боржника): не з’явився;

від ДВС: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі №914/2868/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів про стягнення 4 637 299,74 грн.

25.09.2017 через канцелярію суду надійшла заява про збільшення вимог скарги на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Сторони, ДВС явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.2014 у справі №914/2868/14 позов задоволено частково – стягнуто з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованість в сумі 0,01 грн., 3% річних у сумі 702 154,56 грн., 605 263,16 грн. інфляційних сум, 73 080 грн. судового збору. В частині стягнення заборгованості в сумі 3 329 882 грн. провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2015 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 у справі №914/2868/14 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.05.2015 у справі №914/2868/14 визнано незаконними дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 06.02.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП №46309223 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 12.12.2014 у справі №914/2868/14 у частині стягнення з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 605 263,16 грн. інфляційних втрат, 702 154,56 грн. 3% річних та 73 080,00 грн. судового збору; визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця від 06.02.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП №46309223 у частині стягнення з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 605 263,16 грн. інфляційних втрат, 702 154,56 грн. 3% річних та 73 080,00 грн. судового збору; зобов’язано Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції поновити виконавче провадження ВП №46309223 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 12.12.2014 у справі №914/2868/14 у частині стягнення з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 605 263,16 грн. інфляційних втрат, 702 154,56 грн. 3% річних та 73 080,00 грн. судового збору. У задоволенні решти вимог за скаргою відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.05.2015 у справі 914/2868/14 скасовано в частині задоволення скарги ПАТ «НАК Нафтогаз України» на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги ПАТ «НАК Нафтогаз України» відмовити. В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.05.2015 у справі 914/2868/14 залишити без змін. Стягнуто з ПАТ «НАК Нафтогаз України» на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» 609,00 грн. судового збору за перегляд в суді апеляційної інстанції.

21.07.2015 Господарським судом Львівської області, на примусове виконання вищевказаної постанови, було видано наказ.

23.03.2016 державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №50573817) щодо виконання наказу від 21.07.2015 у справі №914/2868/14 про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» 609,00 грн. судового збору за перегляд в суді апеляційної інстанції та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

07.06.2017 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження ВП №50573817 у зв’язку із тим, що зобов’язання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» згідно наказу від 21.07.2015 у справі №914/2868/14 про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» 609,00 грн. припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви ПАТ «НАК «Нафтогаз України» від 29.04.2017.

08.08.2017 державним виконавцем, у зв’язку із невиконанням боржником добровільно рішення суду, було винесено постанови про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» виконавчого збору в розмірі 60 грн. 90 коп. та стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» витрат на проведення виконавчих дій у сумі 300 грн. 00 коп.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, згідно з яким Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 втратив чинність, окрім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом від 02.06.2016.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 (далі – Закон України «Про виконавче провадження») виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. ст. 202, 203 Господарського кодексу України, виконання зобов’язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги допускається у формі односторонньої угоди, яка оформлюється заявою однієї зі сторін.

Як встановлено судом, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до ЛКП «Залізничнетеплоенерго» із заявою №26-2791/1.2-17 від 29.04.2017 про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 609 грн. 00 коп., зобов’язання по сплаті яких виникло у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі №914/2868/14.

Таким чином, в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог, у боржника (ПАТ «НАК «Нафтогаз України») відсутній обов’язок щодо сплати 609 грн. 00 коп. згідно наказу від 21.07.2015 у справі №914/2868/14.

07.06.2017 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження №50573817 у зв’язку із тим, що зобов’язання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» згідно наказу від 21.07.2015 у справі №914/2868/14 про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» 609 грн. 00 коп. припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви ПАТ «НАК «Нафтогаз України» від 29.04.2017.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Проте, станом на дату розгляду скарги, державний виконавець постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання наказу від 21.07.2015 у справі №914/2868/14 про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» 609,00 грн. судового збору за перегляд в суді апеляційної інстанції (ВП №50573817) не виніс.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

З наведеного вбачається, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов’язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вжито заходи щодо фактичного виконання рішення суду.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що державний виконавець не мав правових підстав для стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №50573817 за наявності лише факту невиконання боржником рішення у строк, наданий для добровільного виконання, адже державним виконавцем не було вжито заходів на фактичне виконання рішення суду (стягнення коштів, передача майна боржника стягувачу, тощо). З огляду на наведене, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору підлягає визнанню недійсною.

Згідно ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» до коштів виконавчого провадження відносяться стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження.

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, станом на дату розгляду даної скарги державним виконавцем в межах виконавчого провадження №50573817 жодних грошових коштів з боржника не було стягнуто, виконавчий документ стягувачу не повертався, виконавче провадження не закінчене. Таким чином, у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» витрат на проведення виконавчих дій у сумі 300 грн. 00 коп.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 18, 27, 39, 42 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві задоволити.

2. Визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві щодо незакінчення виконавчого провадження ВП №50573817 у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Львівської області від 21.07.2015 у справі №914/2868/14.

3. Зобов’язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №50573817 у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Львівської області від 21.07.2015 у справі №914/2868/14.

4. Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП №50573817 постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 60,90 грн. та постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

5. Визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесені в межах виконавчого провадження ВП №50573817, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 60,90 грн. та про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

Суддя Мазовіта А.Б.