Рішення № 70388361, 16.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017Справа №910/18774/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел-Капітал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта Софія»

про стягнення 120 000,00 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Соковець І.О. (дов. №17/2 від 18.09.2017);

від відповідача - не з'явився

встановив :

26.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтел-Капітал» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта Софія» про стягнення 120 000 грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про відступлення права вимоги №140217 від 14.02.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2017 порушено провадження у справі №910/18774/17, розгляд справи призначено на 16.11.2017.

14.11.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому підтвердив, що він є боржником позивача на суму 2 150 000,00 грн., проте вказана сума заборгованості не може бути виплаченою, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем ТОВ «Санта Софія».

16.11.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 16.11.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 16.11.2017 не з'явився, проте у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника ТОВ «Санта Софія».

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

30.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтел - Капітал» (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Карт» (позичальник) було укладено договір № 3005П про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - договір № 3005П), відповідно до умов п. 1.1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу (безпроценту позику), а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 3.1. договору № 3005П розмір поворотної фінансової допомоги становить 1 250 000,00 (один мільйонів двісті п'ятдесят тисяч 00 коп.) гривень, без ПДВ.

Відповідно п. 4.1. договору № 3005П поворотна фінансова допомога, що надається за цим договором є строковою та підлягає поверненню до 31.12.2016 року.

Пунктом 5.1. договору № 3005П встановлено, що до моменту настання дати зазначеної в п. 4.1., цього договору, позичальник зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу позикодавцеві.

30.12.2016 року між сторонами за договором № 3005П було укладено додаткову угоду до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3005П від 30.05.2016 року, згідно умов якої сторони домовилися викласти пункти 3.1. та 4.1. договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3005П від 30.05.2016 року в наступних редакціях:

« 3.1. Розмір поворотної фінансової допомоги становить 2 150 000,00 (два мільйони сто п 'ятдесят тисяч) гривень, без ПДВ.»

« 4.1. Поворотна фінансова допомога, що надається договором, є строковою та підлягає поверненню до 31.03.2017 року.»

10.01.2017 року між сторонами за договором № 3005П було укладено додаткову угоду до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3005П від 30.05.2016 року, згідно умов якої сторони домовилися викласти пункт 4.1. договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3005П від 30.05.2016 року в наступній редакції:

« 4.1. Поворотна фінансова допомога, що надається договором є строковою та підлягає поверненню до 31.01.2017року.»

Факт виконання позивачем умов договору в частині перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Фактор Карт» фінансової допомоги на суму 2 150 000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

14.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Карт» (боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Санта Софія» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтел-Капітал» (первісний кредитор) було укладено трьохсторонній договір № 140217 про відступлення права вимоги (надалі - договір № 140217), згідно умов п. 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до умов договору № 3005П про надання поворотної фінансової допомоги від 30.05.2016 року - надалі іменується - «основний договір», укладеного між боржником та первісним кредитором щодо надання Tовариству з обмеженою відповідальністю «Інтел-Капітал» поворотної фінансової допомоги на суму 2 150 000,00 грн.

Згідно п. 3.2 договору № 140217 про відступлення права вимоги з моменту набрання чинності цим договором незалежно від виконання боржником його обов'язків перед новим кредитором у первісного кредитора (TOB «Інтел-Капітал») виникає право вимоги до нового кредитора (TOB «Санта Софія») щодо сплати на його користь грошових коштів у сумі 2 150 000 грн., без ПДВ, а новий кредитор зобов'язаний виконати обов'язок щодо сплати грошових коштів у сумі 2 150 000 грн. без ПДВ на користь первісного кредитора протягом 1 (одного) календарного дня із дня набрання чинності цим договором.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, TOB «Інтел-Капітал» посилався на неналежне виконання відповідачем TOB «Санта Софія» взятих на себе зобов'язань за договором про відступлення права вимоги №140217 від 14.02.2017, у зв'язку із чим просив стягнути з останнього 120 000,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про відступлення права вимоги №140217 від 14.02.2017.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Ч.1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3.2 договору № 140217 про відступлення права вимоги з моменту набрання чинності цим договором незалежно від виконання боржником його обов'язків перед новим кредитором у первісного кредитора (TOB «Інтел-Капітал») виникає право вимоги до нового кредитора (TOB «Санта Софія») щодо сплати на його користь грошових коштів у сумі 2 150 000 грн., без ПДВ, а новий кредитор зобов'язаний виконати обов'язок щодо сплати грошових коштів у сумі 2 150 000 грн. без ПДВ на користь первісного кредитора протягом 1 (одного) календарного дня із дня набрання чинності цим договором.

Отже, відповідач має перед позивачем заборгованість згідно умов договору про відступлення права вимоги №140217 від 14.02.2017 у розмірі 2 150 000,00 грн., що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків від 11.10.2017 та поясненнями відповідача у відзиві на позовну заяву.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта Софія» (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, будинок 35-В; код 38956339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел-Капітал» (02105, м. Київ, вул. П.Усенка, 8; код 38576557) 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 1800 (одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп. судового збору., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 21.11.2017.

Суддя В.О. Демидов