Ухвала суду № 70388209, 21.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.11.2017

Справа № 922/3762/17

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву ГУ ДСНС України у Харківській області

до ТОВ "Карпатигаз"

про стягнення 254 423,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 у справі № 922/3762/17 передано матеріали позовної заяви ГУ ДСНС України у Харківській області до ТОВ "Карпатигаз" про стягнення 254432,30 грн. за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2017 матеріали вищенаведеної позовної заяви передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 07.11.2017 (вх. № 20288/17 від 17.11.2017) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Згідно з пунктом 2 частини 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) сторін, їх місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Фактично у позовній заяві не вказано повного найменування позивача та відповідача.

Так, в якості найменування позивача вказано ГУ ДСНС України у Харківській області, а в якості найменування відповідача - ТОВ "Карпатигаз".

Водночас, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повним найменуванням позивача є Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, а повним найменуванням відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз".

Наведене свідчить про недодержання позивачем вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн. (Закон України "Про Державний бюджет України на 2017 рік").

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240000,00 грн.).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За змістом п.п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 55 ГПКУкраїни, ціна позову у позовах про стягнення грошей, визначається стягуваною сумою та сумами неустойки (штрафу, пені).

Приписами ч. 3 вищезазначеної статті ГПК України встановлено, що ціну позову вказує позивач, а у випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

У позовній заяві позивач визначив ціну позову в сумі 254423,30 грн., проте, з огляду на суми, визначені у прохальній частині позовної заяви, до стягнення з відповідача, а саме: 223548,39 грн. сума боргу за надання послуг протипожежного захисту згідно договору № Д-ЮЛ/20-119/93, 17553,14 грн. пені, 1947,63 грню 3% річних та 11383,14 грн. інфляційних нарахувань, вірною ціною позову є сума 254432,30 грн.

Таким чином, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 15.11.2017 (вірна ціна позову: 254432,30 грн.), позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3816,48 грн., тоді як фактично сплатив судовий збір у розмірі 3816,35 грн. (платіжне доручення № 1478 від 01.11.2017, тобто в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.

Зважаючи на викладене, позивач не дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, що тягне за собою наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому судом враховано роз`ясненння, надані господарським судам у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", згідно яких якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв’язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

За наведених обставин, позовна заява № б/н від 15.11.2017 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега