Рішення № 70387893, 14.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.2017 Справа № 904/5779/17

За позовом Приватного підприємства "ФАРМАЛЮКС 2010", м. Дніпро

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО", с. Софіївська Борщагівка, Київська область

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСІРІС-2005", м. Дніпро

про стягнення 787 833,31 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 14.11.17;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2 : ОСОБА_2 - довіреність від 14.11.17.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ФАРМАЛЮКС 2010" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСІРІС-2005" про стягнення 787 833,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань по оплаті за договором поставки №61/70/349790 від 11.05.16.

Ухвалою суду від 15.05.17 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.06.17. Ухвалою суду від 13.06.17 провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 01.11.17 з метою вирішення питання про поновлення провадження у справі розгляд справи призначено на 14.11.17.

Ухвалою суду від 14.11.17 поновлено провадження у цій справі.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав витребувані ухвалами суду документи та пояснення, надав для огляду оригінали документів копії яких додані до позовної заяви.

Представник відповідача-1 у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача-2 у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 14.11.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (постачальник) і Відповідачем-1 (покупець) укладений договір поставки №19/01/2015 від 19.01.15. (Договір) та додаткова угода до нього № 1 від 16.11.15. Відповідно до п.1.1 договору, постачальник продає, а покупець купує і сплачує на умовах цього договору продукцію (товар) у кількості, асортименті та за цінами, вказаними в видаткових накладних, які є невідємною частиною цього договору. Згідно п. 4.1 договору, загальна вартість товару складається з вартості всіх партій товару, поставлених покупцю за цим договором. Відповідно до п.9.5 договору, він вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.20, але якщо у сторін на момент закінчення строку дії Договору залишаються невиконані договірні зобовязання та законні вимоги, дія договору подовжується по відношенню до таких зобовязань, до повного задоволення законних вимог.

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором і поставив відповідачу-1 продукцію на загальну суму 786 133,56 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ (а.с. 24-115).

Відповідно до п. 2.4 договору, перехід права власності на товар відбувається на момент прийняття покупцем партії товару в місті постачання. Доказом передачі партії товару у власність покупця є видаткова накладна, оформлена належним чином та доручення, які покупець повинен направити в триденний термін постачальнику з дня отримання товару.

Згідно п. 4.5 в редакції додаткової угоди №1, покупець зобов'язаний надавати постачальнику кожного 1-го числа поточного місяця відомість (звіт) про залишки та продаж товару, починаючи з дня поставки. Розрахунок за фактично реалізований товар здійснюється на протязі 30 календарних днів з моменту предявлення покупцем відомості (звіту) про залишки та продаж товару шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи (а. с. 116-120) містять документи під назвою "отчет «Фармалюкс» период январь 2017" и "отчет «Фармалюкс» период февраль 2017". Однак, зі змісту документу неможливо встановити ким і коли вони складені. Разом з тим, покупець міг і взагалі ніколи не надати такі звіти. Однак, це не звільняє його від обов'язку сплатити вартість отриманого товару.

Згідно п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013 та п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Отже, відповідач зобов'язаний сплатити товар в день його отримання (тобто в день оформлення видаткових накладних).

Однак, відповідач-1 порушив умови договору, не оплатив своєчасно та у повному обсязі вартість отриманої продукції. Внаслідок цього у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 783 565,78 грн.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Плата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобовязань. Пеня нараховується протягом всього періоду прострочки до моменту повного виконання покупцем зобовязань (в частині погашення заборгованості). Позовна давність до вимог про стягнення пені застосовується в три календарних роки.

На підставі цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача-1 суми пені у загальному розмірі 4 267,53 грн., зокрема:

за звітом за січень 2017 року, зобовязання по оплаті від суми 149 566,55 грн. за період з 02.03.17 по 04.04.17 складають 3786,09 грн.;

за звітом за лютий 2017 року, зобовязання по оплаті від суми 156 906,05 грн. за період з 31.03.17 по 04.04.17 складають 481,44 грн.

Як вже вказувалось, документи під назвою "отчет «Фармалюкс» период январь 2017" и "отчет «Фармалюкс» период февраль 2017" не можна вважати звітами в розумінні п. 4.5 Додаткової угоди №1 від 16.11.15 до Договору.

Через це, позивачем невірно визначено дату прострочки виконання відповідачем грошового зобов'язання. Відповідно, розрахунок пені наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, не правильно враховує періоди нарахувань.

Ухвалою суду від 15.05.17 позивача зобовязано надати розгорнутий розрахунок ціни позову з урахуванням змісту ст. ст. 254, 258 ЦК України, ст.ст. 232, 343 ГК України, п. 2.9., п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013.

Позивач вимоги ухвали суду не виконав, уточнений розрахунок не надав, що в свою чергу позбавляє суд можливості самостійно та правильно розрахувати розмір такої пені.

Згідно п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача -1 пені слід залишити без розгляду.

При цьому, суд роз'яснює позивачу, що залишення зустрічної позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Разом із тим, між позивачем (поручитель) та відповідачем-2 (кредитор) укладено договір поруки № 01/02/17 від 01.02.17 (договір поруки). Згідно предмету якого поручитель зобовязався відповідати перед кредитором за виконання зобовязання ТОВ «Фрам Ко» код 39443405 (боржник) в межах суми, зазначеної в п.4.1 даного договору, що виникло з договору поставки № 19/01/2015 від 19.01.15 (основний договір), який був укладений між кредитором та боржником. Відповідно до п. 4.1 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобовязання боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 1000,00 грн. Відповідно до п. 7.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 ЦК України.

Позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу від 16.03.17 про виконання зобовязань за договором поруки. Дана вимога залишена без задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 1000,00 грн. з відповідача-2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів-1,2 пропорційно задоволеним вимогам .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО"( 08131, Київська область, Києво- Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, б.114, код 39443405) на користь Приватного підприємства "ФАРМАЛЮКС 2010"(49000, м. Дніпро, вул.. робоча,152/509, код 37274773) суму основного боргу в розмірі 782 565,78 грн., судовий збір в розмірі 11 738,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСІРІС-2005"(49000, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, корп.11, к.105, код 33669463) на користь Приватного підприємства "ФАРМАЛЮКС 2010"(49000, м. Дніпро, вул. Робоча,152/509, код 37274773) суму основного боргу в розмірі 1000,00 грн. та судовий збір в розмірі 15,00 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4267,53 грн. залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 20.11.2017

Суддя ОСОБА_3