Рішення № 70386510, 09.11.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1955/17

Провадження № 2/645/1454/17

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Ульяніч І.В.,

секретар судового засідання - Чигринова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 14 жовтня 2005 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану № 2 Харківського обласного управління юстиції зареєструвала шлюб із ОСОБА_2, про що зроблено актовий запис № 1444. Від подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син - ОСОБА_3, який мешкає разом з нею та знаходиться на її вихованні і утриманні. Проте, сімейне життя з відповідачем не склалося та рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2010 року шлюб з останнім розірвано. З початку 2015 року ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх обов'язків щодо утримання та виховання дитини, а саме: з дитиною взагалі не спілкується, не бачиться, матеріальної допомоги не надає, подарунків не дарить.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просила їх задовольнити та пояснила, що ОСОБА_2 з сином не спілкується та жодної участі у його житті не приймає, а саме: зі святами не поздоровляє, його життям та здоров'ям не цікавиться, школу не відвідує, дозвілля не проводить. З 2014 року відповідач не допомагає в утриманні сина, однак за стягненням аліментів з останнього вона не зверталася, з 2015 року ОСОБА_2 взагалі перестав спілкуватися з дитиною. Позивач зазначала, що відповідач створив іншу родину та при зверненні до останнього за наданням дозволу на виїзд дитини за кордон, ним було відмовлено у наданні такого дозволу. Через неявку відповідача в судове засідання ОСОБА_1 не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

ОСОБА_2, який багаторазово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та письмових заперечень проти позову не надав.

Представник третьої особи: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надано заяву за підписом заступника директора Департаменту - начальника Управління служб у справах дітей Малько О.П., якою він просив розглянути справу за відсутності представника Управління служб та під час ухвалення рішення врахувати інтереси малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що сім років тому його донька - позивач у справі, розлучилася із ОСОБА_2, який спочатку приймав участь у вихованні та утриманні його онука - ОСОБА_3, однак протягом останніх трьох років самоусунувся від участі у вихованні сина, матеріальної допомоги не надає на утримання дитини, подарунків не дарує, школу не відвідує. Свідок зазначав, що дитина часто хворіє, у зв'язку з чим, потребує оздоровлення, проте відповідач дозволу на виїзд сина за кордон для покращення стану здоров'я не надав, посилаючись на брак часу, телефонних дзвінків уникає, відповідач взагалі не спілкується із дитиною. Матеріальним утриманням та вихованням дитини займається позивач по справі, батьки позивача допомагають їй в утриманні онука.

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_2 вихованням сина не займається, школу, де навчається син, не відвідує, подарунків дитині не дарить, на зв'язок не виходить. Свідок зазначала, що відповідач створив іншу родину. Відповідач взагалі ніякої допомоги дитині не надає, із дитиною не спілкується, навіть по телефону.

Враховуючи положення ст. 224 ЦПК України, судом, за згодою позивача, проведено заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який зареєстровано 14 жовтня 2005 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 2 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 1444.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року від подружнього життя народився ОСОБА_3, батьками якого в Свідоцтві про народження Серії НОМЕР_1, виданому 13 лютого 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції, записано сторін по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення набрало законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що дитина - ОСОБА_3 мешкає разом з матір'ю - ОСОБА_1

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до висновку з розгляду матеріалу ЖЄО № 7974 від 25 квітня 2017 року, складеного Інспектором ювенальної превенції сектору превенції патрульної поліції Немишлянського ВП ГУ НП України в Харківській області лейтенантом поліції Колісник Г.Є., 25 квітня 2017 року до Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_1 за фактом того, що колишній чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не виконує батьківських обов'язків по відношенню до спільної дитини. Під час роботи за матеріалом встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спільна дитина. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не бачиться з дитиною, а також не приймає участі у її вихованні.

Згідно листа Харківської приватної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів «Харківський колегіум» Харківської області № 54 від 12 травня 2017 року за підписом директора Бєлічевої Т.Н., ОСОБА_3 навчається у 5-А класі, школу відвідує з першого класу. Під час навчання дитини його батько ОСОБА_2 до школи не приходив, з вчителями та керівництвом школи не зустрічався. За навчання хлопчика сплачує його матір ОСОБА_9.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За статтею 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач участі у розвитку та вихованні сина - ОСОБА_3 не приймає, здоров'ям та навчанням дитини не цікавиться, матеріальної допомоги не надає.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про систематичне, протягом тривалого часу невиконання відповідачем батьківських обов'язків, передбачених ст.ст. 150, 153, 180 СК України, по відношенню до свого малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За змістом ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно роз'яснень, які містяться в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Положеннями ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В ході судового розгляду справи доводи позивача щодо ухилення відповідача від виконання обов'язків по вихованню сина не спростовано, існування обставин, які перешкоджають участі ОСОБА_2 в утриманні та вихованні дитини, не встановлено.

Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області надало висновок № 579 від 11 жовтня 2017 року, яким вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав стосовно сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є доцільним та відповідає інтересам малолітньої дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий - суддя: І. В. Ульяніч