Ухвала суду № 70386362, 20.11.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6809/17

Провадження по справі № 2/635/3587/2017

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2017 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Височанська селищна рада Харківського району Харківської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області, в якому просить:

-встановити факт постійного місця проживання разом з ОСОБА_3 за адресою житлового будинку №2а по вул.Каштанова (колишня Соціалістична) смт Високий Харківського району Харківської області станом на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 – 31 грудня 2013 року;

-визнати за позивачем право власності на 2/9 частини житлового будинку №2а по вул.Каштанова (колишня Соціалістична) смт Високий Харківського району Харківської області (загальною площею 43,00 кв.м., житловою площею – 30,10 кв.м.) в порядку спадкування по закону після смерті ОСОБА_3, померлого 31 грудня 2013 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України з наступних підстав.

Як вбачається з п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позовній заяві вказується ціна позову щодо вимог майнового характеру.

Ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності – дійсною вартістю нерухомого майна (п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Позивачем в позовній заяві зазначено, що ціна позову визначена у розмірі 17564,67 гривень.

У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підставі для звільнення від доказування.

Однак, в наданій до суду позовній заяві не міститься жодного посилання на обставини, якими б було обґрунтовано дійсну вартість нерухомого (спірного) майна на дату звернення до суду з відповідним позовом, тоді як зазначено лише, що у відповідності до технічного паспорта на будинок, його вартість складає – 79041,00 гривень. Між тим, як вбачається з копії технічного паспорта на спірний будинок, його виготовлено 12.12.2014. Відтак, в позовній заяві відсутнє обґрунтування щодо дійсної вартості нерухомого (спірного) майна на день звернення до суду, у зв’язку з чим, суддя позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який позивач зобов’язаний сплатити на користь держави за подання позовної заяви до суду.

Як вбачається з ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, який підтверджує сплату судового збору.

Позивачем до позовної заяви було додано квитанція №19 від 17.11.2017 на суму 640,00 гривень. Ціна позову визначена у розмірі 17564,67 гривень.

Натомість, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду із позовом, в якому об’єднано вимоги як майнового (визнання права власності на спадкове майно), так і немайнового характеру (встановлення юридичного факту).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналогічне положення міститься в пунктах 12 та 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до якого у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до пункту 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою або фізичною собою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Щодо вимог нематеріального характеру, то ставка судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становить 1600,00 гривень.

Відтак, позивачем враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» за дану позовну заяву має бути доплачено судовий збір на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області (код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача 31214206700429, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір), який має бути розрахований згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та вимогу немайнового характеру (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), з вирахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі 640,00 гривень.

Також звертаю увагу позивача на те, що до суду має буди надано саме оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви терміном на п’ять днів з дня отримання ухвали.

Таким чином, відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви терміном на п’ять днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Височанська селищна рада Харківського району Харківської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Ухвала може бути оскаржена лише до розміру судових витрат в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя – Я.А. Шинкарчук