Постанова № 70385405, 20.11.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15002/17

Провадження № 2-а/638/763/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харків Хайкін В.М., розглянувши одноособово адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.01.2007 року звільнився за вислугою років з посади командира взводу Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Харківській області. З 11.01.2007 року йому призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Харківській області листом від 15.06.2017 року №107/119-29-2/01-2017 направила відповідно до реєстру довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 09.06.2017 року №100/29783 (запис в реєстрі №746), проте у встановлений законодавством строк ГУ ПФ України не здійснило перерахунок розміру пенсії позивачу з грошового забезпечення зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області. Просить суд позов задовольнити, визнати бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, добавок, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 09.06.2017 року №100/29783 протиправними; зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2016 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, добавок, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 09.06.2017 року №100/29783, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 01.01.2016 року; подати протягом п’ятнадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною 1 статті 267 КАС України.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надав до суду заперечення, в яких зазначив, що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі. В обґрунтування цього зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Пенсійним фондом України сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення, встановленого постановою №988 та направлено до Міністерства соціальної політики України. Перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки про грошове забезпечення, наданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області буде проведено автоматизованим способом без витребування додаткової заяви та після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Окрім того, пенсія є періодичним платежем, що виплачується щомісяця. Позивачем заявлено вимоги про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2016 року, проте позов подано лише 02.10.2017 року, тобто із пропуском шестимісячного терміну, встановленого статтею 99 КАС України. Просить суд залишити без розгляду позовні вимоги з 01.01.2016 року по 02.04.2017 року, в іншій частині позову відмовити.

Дослідивши повідомлені позивачем обставини, подані представником відповідача заперечення, суд прийшов до висновку про можливість ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи за загальними правилами цього Кодексу не є необхідним, а тому у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем, представником відповідача обставини, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається із листа Головного управління МВС України в Харківській області від 15.06.2017 року №107/119-29-2/01-2017, адресованого начальникові Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ураховуючи зміни, унесені Законом України від 23.12.2015 року №900-VII, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення та вказівки МВС України від 31.03.2017 року №4487/05/22-2017 «Про перерахунок пенсій», ГУ МВС України в Харківській області надало довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій в кількості 1587 шт.

У відповідності до статті19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Україна є соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1 та частина перша статті 8 Основного Закону України).

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що «верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності». Складовою верховенства права є правова визначеність, яка, зокрема, знаходить свій вияв у принципі законних (легітимних) очікувань.

Європейський суд з прав людини у справі ОСОБА_2 Дайн проти Міністерства внутрішніх справ (Yvonne Van Duyn v. Home Office 04.12.1974) висловив правову позицію, за якою принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, ця держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відтак, обґрунтованими (легітимними) сподіваннями особи є очікування можливості ефективного здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі, якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями цих прав.

Згідно статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, відповідно до статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» від 13.02.2008 №45.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11 листопада 2015 року встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Таким чином, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988.

Аналогічну позицію висловив також і Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 20.01.2017 (№806/1721/16), від 24.11.2016 (№ 676/1910/16-а).

Частиною першою статті 58 Конституції України гарантовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На день набрання чинності Законом №900-VIII постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 діяла і є чинною на день розгляду справи по суті.

Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30.01.2007 року №3-1.

Абзацом 1 пункту 24 цього Порядку передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Зазначене не суперечить вимогам пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, згідно з яким Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. В свою чергу, ПФУ повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від МВС своїм головним управлінням в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсія яких підлягає перерахуванню. Після складання таких списків та подання їх відповідним органам, уповноважені керівники цих органів своїм рішенням видають довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

Як визначено в пункті 3 Порядку, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної у списку та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Посилання відповідача на відсутність фінансування та необхідність виділення додаткових коштів з Державного бюджету України на проведення такого перерахунку є безпідставним. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

В Рішенні від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Відповідно до абзацу другого розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту пенсіонерів органів внутрішніх справ України, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державною принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.

Зокрема, у справах «ОСОБА_3 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» та «Федоренко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Тобто, Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат, в тому числі і пенсійних на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача ОСОБА_1 щодо наявності у нього права на перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та неправомірність дій відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії та її виплати з підстав відсутності фінансування, оскільки така підстава для відмови в перерахунку пенсії не передбачена діючим законодавством.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за результатами якої йому було відмовлено у такому перерахунку.

Враховуючи вищезазначене, а також положення чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, позивач має право на перерахунок пенсії, а отже, суд вважає, що право позивача підлягає захисту у обраний ним спосіб. Відмова ж відповідача у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії саме з 01.01.2016 року, суд зазначає наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом яким врегульовані правовідносини, щодо пенсійного забезпечення осіб звільнених з військової служби та строки перерахунку пенсій врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

В ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям чинності Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» не проведений з 01.01.2016 року саме з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а тому право позивача з урахуванням заявлених позовних вимог щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог частини 3 статті 51 закону України №2262-ХІІ.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність захисту права позивача – ОСОБА_1 на перерахунок пенсії та її виплату за період з 01.01.2016 року з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішній справ України та членів їх сімей №900 від 23.12.2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України» шляхом визнання дій відповідача щодо відмови в такому перерахунку та виплаті неправомірними та зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення, що відповідає вимогам частини 2 статті 11 КАС України.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській областіяк суб'єкта владних повноважень подати протягом місяця з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 пункту 4 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення підлягає задоволенню з наданням відповідачу тридцятиденного строку для подання звіту про виконання постанови суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 3, 6, 19, 21, 22, 46, 58, 64, 68, 126, 130 Конституції України, ст.ст. 2, 9, 10, 11, 71, 86, 94, 158-167, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 09.06.2017 року №100/29783 – протиправними.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2016 року в розмірі, який обчислений з урахуванням грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 09.06.2017 року №100/29783, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 01.01.2016 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІН НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом 30 днів з дня набрання постанови законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбаченого частиною 1 статті 267 КАС України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня її проголошення. У разі, якщо рішення ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Постанова набирає законної сили після спливу вказаного строку на її оскарження.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: