Рішення № 70384947, 10.11.2017, Старобільський районний суд Луганської області

10.11.2017

Справа 431/3209/17

Провадження 2/431/1194/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2017 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого- судді Форощука О.В.,

за участі секретаря Хорольської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтава ради про позбавлення батьківських справ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтава ради про позбавлення батьківських справ, у якій просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з відповідачем по справі вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.02.2003 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3. 17.02.2012 року на підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганську їх шлюб було розірвано. Ще до розірвання шлюбу вони разом не проживали. Зразу після припинення сімейно- шлюбних стосунків вони із відповідачем досягай згоди щодо матеріального забезпечення сина, але з 2014 року відповідач почав ухилятися від надання коштів на утримання сина, тому вона вимушена була звернутись до Октябрського районного суду м. Полтави із позовом про стягнення аліментів. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 31 березня 2016 року було зобов"язало відповідача виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1 500 грн. щомісячно, починаючи з 26.01.2016 року та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття. Протягом останніх трьох років відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до свого сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Про існування судової справи йому було відомо, рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина в добровільному порядку він не виконує. До школи він ніколи не з'являвся, в інший час він також не спілкується з сином, хоча з її боку для нього не створювалось ніяких перешкод. Як вбачається зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або одного із них та на піклування батьків. Згідно ст. 150 СК України, батьки мають обов'язки щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину. Фактично 3 роки відповідач ухиляється від побачень та утримання свого сина, він не спілкується з дитиною не проявляє до нього батьківської турботи, не цікавиться його здоров'ям та не відвідує його, не турбується про фізичний стан і духовний розвиток. На сьогодні відповідач повністю ігнорує факт спорідненості між ним та сином ОСОБА_3. Дані обставини підтверджуються і характеристикою зі школи і поясненнями свідків, актом обстеження житлово-побутових умов. Вважає, що відповідач не забезпечує харчування, медичного догляду та лікування їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, не спілкується з ним та не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не турбується про навчання та розвиток, причому робить це свідомо, без поважних причин. Тому вважає, що є всі підстави для того, щоб позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_5.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

На підставі ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Справа розглянута на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

10 листопада 2017 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з таких підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі в період з 24 лютого 2003 року по 17 лютого 2012 року. (а.с. 10).

Позивач ОСОБА_1 є матір'ю, а відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження (а.с. 8).

Рішенням Октябрьського районного суду м. Полтави від 31 березня 2016 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 26.01.2016 року та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9).

Відповідно до акту обстеження житлово - побутових умов, проведеного Полтавською гімназією № 33, проведеного за місцем мешкання позивача, встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає разом з малолітнім сином ОСОБА_3, санітарний стан приміщення задовільний, в наявності всі необхідні меблі, взаємовідносини в сім'ї теплі, доброзичливі (а.с. 13).

Відповідно до довідки, наданої Полтавською гімназією № 33, батько ОСОБА_2 учня 6-б класу ОСОБА_3 в навчальному процесі участі не приймає, шкільні та класні батьківські збори не відвідує. Всі питання вирішуються з матір'ю дитини - ОСОБА_1 (а.с. 14).

Згідно письмового висновку органу опіки та піклування, виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки він не спілкується з сином, не бере участі у його житті та вихованні, матеріальному утриманні, духовному розвитку, байдужий до долі сина та його майбутнього (а.с. 29).

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 16, 18 постанови від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вказав на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які порушують батьківські обов'язки та роз'яснив, що особи можуть бути позбавленні батьківський прав лише щодо дитини, яка не досягла повноліття, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7,8 ст. 7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Таким чином у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітнього синаОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти.

На підставі вищевикладеного, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, приймаючи до уваги, що відповідач заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього синаОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, покладених на нього ст.150 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, у вигляді судового збору, сплаченого при подачі позову у розмірі 640грн. 00коп.

На підставі ст.ст. 150, 164-165 Сімейного кодексу України, ст.70 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 214-215, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтава ради про позбавлення батьківських справ задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Форощук