Постанова № 7038481, 25.03.2009, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 2-а-23/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 року Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ДЕНИСЕНКО Н.О. при секретарі СИВОГОРЛО C.M. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт.Згурівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 2 березня 2009 року звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись не те, що вона є евакуйованою fa зони відчудження у 1986 році, категорія 2, та згідно зі ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щорічну допомогу на оздоровлення - 3 мінімальні заробітні плати, які визначаються на момент виплати, але їй відповідач виплачував дану допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року № 836, що призвело до зменшення суми виплати, вважає, що її права було порушено, про що вона дізналася в кінці 2008 року, ознайомившись із постановами Вищого Адміністративного Суду України від 14.02.2007 року та 29.03.2007 року та Верховного Суду України від 20.02.2007 року щодо виплати допомоги на оздоровлення, після чого звернулася до відповідача з даного приводу, отримала від нього офіційне письмове роз'яснення та відмову в проведенні перерахунку цієї допомоги, тому просить визнати дії відповідача неправомірними щодо невиплати їй щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи із суми мінімальної заробітної плати, та зобов'язати відповідача виплатити їй суми щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2006 року по 2007 рік включно, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням суми проведених виплат, в розмірі 2445, 00 грн.

Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області в своїх письмових запереченнях проти позову посилається на те, що відповідно до ст.62 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порядок застосування цього Закону провадиться Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, а саме, в розмірах, які і визначені Кабінетом Міністрів України, виходячи із реальних можливостей Державного бюджету України, згідно з бюджетними призначеннями з врахуванням вимог ст. 95 Конституції України позивачу і проведена виплата зазначеної допомоги на оздоровлення. Крім того, відповідач на підставі ст.99 КАС України, де встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, просить обчислювати строк звернення позивачу до суду з серпня 2007 року. Крім того, відповідач додатково повідомив, заперечуючи проти позову, те, що відповідачка перебуває на обліку з 22 червня 2007 року.

В судове засідання сторони не з'явилися, направили суду заяви, в яких просять слухати справу за їхньої відсутності, позивачка свій позов підтримує повністю, відповідач позов не визнає повністю.

В судовому засіданні під час огляду Положення про управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області встановлено, що управління є юридичною особою та здійснює виплату компенсацій за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд приходить до висновку, що всі докази є належними, допустимими та достовірними, а також достатні і взаємно пов'язані.

Судом встановлено, що позивачка є евакуйованою із зони відчудження у 1986 році, категорія 2, перебуває за місцем свого проживання (а.с.5, 6) на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області з 22 червня 2007 року (а.с.15), згідно з абз.7 ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щорічну допомогу на оздоровлення - 3 мінімальні заробітні плати, розмір якої визначається на момент виплати, а саме: за 2007 рік - 1320 грн. (440 грн. х 3)), відповідач виплатив позивачці дану допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: за 2007 рік - 75, 00 грн., виплата

Верховною Радою України дія ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була призупинена у частині виплат, компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-IV, на 2007 рік - із Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У.

Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік" був прийнятий Верховною Радою України 20.12.2005 року № 3235-IV, зміни до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо доповнення його ст.71 було прийнято також Верховною Радою України згідно Закону України від 5 жовтня 2006 року № 231-У, тому в даному випадку вбачається за необхідне застосувати загальний принцип дії законів, відповідно до якого пізніше прийнятий акт витісняє попередній.

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього.

Загальновизнаним є те, що з прийняттям акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007). При прийнятті Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" зазначені правові позиції не були враховані. Таким чином, це дає підстави суду вважати, що Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік" щодо призупинення дії статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у частині виплат, компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік суперечить вимогам ч.3 ст.22 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції 1 в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.07.2006 року - 375 грн., з 01.12.2006 року - 400 грн.

Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з 01.01.2007 року - 400 грн., з 01.04.2007 року - 420 грн., з 01.07.2007 року - 440 грн.

Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оглянувши Положення про управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов позивачки необхідно задовольнити частково, так як в судовому засіданні доведено, що мають місце неправомірні дії відповідача щодо невиплати позивачці щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати та порушено матеріальне право позивачки

на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати. Вимоги позивачки щодо стягнення Недорахованих сум на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають, оскільки вона у 2006 році на обліку у відповідача не перебувала та із відповідною заявою звернулася 22 червня 2007 року.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, позивачка не пропустила процесуального строку звернення до суду щодо оскарження дій відповідача. Суд приходить до висновку, що перебіг річного строку звернення до суду за захистом своїх прав для позивачки починається з того часу, коли вона дізналася про порушення її прав, а не з моменту виплати допомоги на оздоровлення.

Оскільки КАСУ не регулює строки щодо норм матеріального права, тобто строків позовної давності, суд вважає за необхідне застосувати норми ЦК України стосовно обчислення строку позовної давності тривалістю у три роки щодо стягнення недорахованих сум на оздоровлення, враховуючи вимоги ч.2 ст.21 КАС України, згідно якої вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Позивачка на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" звільнена від сплати судового збору в доход держави, тому судові витрати відповідно до ст.94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України, однак на підставі ст.88 КАС України суд вважає за необхідне звільнити управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору в доход держави, так як відповідач є бюджетною організацією та грошові кошти для виплати компенсації, що оспорюється, надходять із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 16, 19, 22, 64, 75, 92, 113 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією), від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), ст.257 ЦК України, ст.ст.48, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законами України "Про державний бюджет України на 2006 рік", "Про державний бюджет України на 2007 рік", "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 5 жовтня 2006 року № 231-У, постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", ст.ст.8, 9, 21, 69, 86, 99, 160, 162, 163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області щодо недорахування сум на оздоровлення ОСОБА_1 неправомірними.

Стягнути із управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області (розрахунковий рахунок 35213007001075 в УДК в Київській області, МФО 821018, ідентифікаційний код 20624042) недораховані суми на оздоровлення на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в розмірі 1245 (одна тисяча двісті сорок п'ять) грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської обла протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.