Рішення № 70383238, 14.11.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1856/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Мурашко С. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Мурашка С.І.

суддів – Гайсюка О.В., Голованя А.М.

за участі секретаря – Яковлєвої Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів» про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини заробітку у зв’язку із затримкою її виплати за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2017 рокуі

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів» про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини заробітку у зв’язку із затримкою її виплати.

Зазначала, що відповідно до запису в трудовій книжці № 16 від 20 лютого 2012 року вона звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП з Державного підприємства «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів».

При звільненні видана трудова книжка, але розрахунки з нею не проведені, на неодноразові звернення до відповідача з проханням виплатити належні кошти, їй було відмолено.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2014 року стягнуто з відповідача на її користь 4469,46 грн. боргу із заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 лютого 2012 року по 14 жовтня 2014 року в сумі 72 611, 78 грн., а всього: 77 081, 24 грн.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 липня 2016 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 жовтня 2014 року по 01 травня 2016 року в сумі 42 716,80 грн., та компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 40 248, 62 грн., а всього: 82 965, 42 грн.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 березня 2017 року стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 травня 2016 року по 31 січня 2017 року в сумі 22 780,15 грн., та компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 60 445, 06 грн., а всього: 83 225, 21 грн.

Проте, на час із зверненням до суду з даним позовом рішення судів не виконані.

Просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 лютого по 30 липня 2017 року в розмірі 13 361, 44 грн., та компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 79 694, 90 грн., а всього: 93 056, 34 грн.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів» на користь на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку, з 01 лютого 2017 року по 30 липня 2017 року включно, в сумі тринадцять тисяч триста шістдесят одна гривня 44 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання по судовим витратам.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ДП «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів» компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 79 694, 90 грн.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з’явилися про час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності сторін.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 лютого 2012 року позивача звільнено з роботи і на час звільнення їй не виплачено заробітну плату в розмірі 4469,46 грн.

Судовими рішеннями з відповідача стягувалися заборгованість із заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку по 31.01.2017 року.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення компенсації заробітної плати, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки належна позивачу заробітна плата до цього часу не виплачена, то такі вимоги є передчасними, так як право на стягнення такої компенсації може виникнути лише у разі виплати заборгованості по заробітній платі та невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він зроблений судом з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі ст. 115 КЗпПУ та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором (або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою), не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати регулюється ст. 34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, незалежно від вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Відповідно до цих нормативних актів підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Таким чином право на компенсацію частини доходів у громадянина пов’язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

У пункті 4 Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов’язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати.

Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов’язкова складова обчислення компенсації – невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 19 грудня 2011 року у справі № 6-58цс11, у постанові від 11 липня 2017 року у справі №21-2003а16.

За таких обставин висновок суду, що позовні вимоги про стягнення компенсації заборгованої заробітної плати, яка ще не виплачена позивачу, є передчасними, не ґрунтується на законі.

В межах заявлених позовних вимог про стягнення компенсації за період з лютого 2017 року по липень 2017 року та в зв’язку з тим, що ОСОБА_2 була затримана оплата праці в сумі 4 469 грн. 46 коп., що встановлено судовим рішенням, розмір компенсації складає:з 01 лютого 2017 року по 30 липня 2017 року в сумі 308 грн. 40 коп. (1,011 х 1,018 х 1,009 х 1,013 х 1,016 х 1,002 =106,9% (індекси інфляції з 01 лютого по 30 липня 2017 року); 106,9% - 100% = 6,9 % (приріст індексу споживчих цін); 4 469, 46 – 6,9 : 100 = 308, 40).

Всього сума компенсації становить 308 грн. 40 коп.

Вимоги щодо стягнення компенсації присуджених судом розміру середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітку за попередні періоди не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку та не є заробітною платою визначеною як періодичний платіж і законодавством про працю строки його виплати не визначені, тому компенсація, передбачена ст.34 Закону України «Про оплату праці» на середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні не нараховується.

Також чинним законодавством не передбачено нарахування компенсації на присуджений судом розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітку за попередні періоди.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні компенсації відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволенню цього позову частково.

Ухвалення нового рішення в частині позовних вимог не впливає на розмір присудженого судом до сплати з відповідача судового збору.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не оскаржується.

Керуючисьст.209, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2017 року в частині відмови в стягненні компенсації заробітної плати скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 про стягнення компенсації заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів» на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків її виплати за період з лютого 2017 року по липень 2017 року в сумі 308 грн. 40 коп., в стягненні інших сум компенсації відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді О.В.Гайсюк

ОСОБА_3