Ухвала суду № 70382369, 15.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, –

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що він 16 травня 2008 року уклав з АКІБ «УкрСиббанк» кредитний договір №11347243000, за умовами якого Кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання грошових коштів, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит. Даний кредит був наданий в іноземній валюті (доларах США). В забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений іпотечний договір №11347243000/11347261000/1 від 16 травня 2008 року, згідно умов якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1. 12 грудня 2011 року АКІБ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу №1 свої права, вимоги за зобов'язанням відповідача по кредитному договору. На початку лютого 2017 року ОСОБА_2 дізнався, що згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно новим власником його квартири є ТОВ «Кей-Колект».

У зв’язку з чим, ОСОБА_2 просив суд визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21 вересня 2015 року про державну реєстрацію прав власності за ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно — квартиру за адресою АДРЕСА_2.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково: скасовано рішення ПН Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2015 року, номер запису 11262250, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 за ТОВ «Кей-Колект», а також, стягнуто з ПН Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 960,00 грн.

В іншій частині позовних вимог будо відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, ТОВ «Кей-Колект» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 травня 2008 року ОСОБА_2 уклав з АКІБ «Укрсиббанк» кредитний договір №11347243000, за умовами якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання грошових коштів, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит.

Даний кредит був наданий в іноземній валюті - доларах США.

В забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений іпотечний договір №11347243000/11347261000/1 від 16 травня 2008 року, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту нерухоме майно - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

12 грудня 2011 року АКІБ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу №1 свої права, вимоги за зобов'язанням відповідача по кредитному договору.

21 вересня 2015 року на підставі заяви ТОВ «Кей-Колект» ПН Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було прийнято рішення №24608505 про проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, відповідно до якого право приватної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, зареєстровано за ТОВ «Кей-Колект», про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису 11262250).

Відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції керувався положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про іпотеку», враховував положення Договору іпотеки №11347243000/11347261000/1 від 16 травня 2008 року та виходив із того, що жодних окремих договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, як передбачено статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами договору іпотеки, між сторонами не укладалося, а тому рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект» було проведено ПН Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із грубим порушенням норм діючого законодавства.

В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» посилається на порушення судом процесуального права, зокрема, апелянт вважає, що дана цивільна справа підлягає розгляду в порядку КАС України, так як ставиться питання про визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості, діяльність якого слід характеризувати як публічно-правову, яка здійснюється від імені держави, а тому заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року підлягає скасуванню, а цивільне провадження – закриттю.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги, оскільки в даній цивільній справі спірні правовідносини пов’язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди – відсутній окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, внаслідок чого оскарження позивачем дій щодо позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_5, шляхом реєстрації ПН Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за ТОВ «Кей-Колект» права власності на спірну нерухомість, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Інші доводи апеляційної скарги вже були предметом розгляду в суді першої інстанції, як обґрунтування заперечень на позовну заяву, а тому додаткового правового аналізу не потребують.

Тож, виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» – відхилити.

Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

ОСОБА_5