Ухвала суду № 70381665, 31.08.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5671/13-ц

№ 4-с/183/25/17

У Х В А Л А

31 серпня 2017 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого – судді Городецького Д.І.

секретаря Макаренко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на бездіяльність, дії та рішення старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2, заінтересована особа – ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

02 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність, дії та рішення старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2, заінтересована особа – ОСОБА_3.

В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що

08.12.2016 року старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2 винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 51952178, щодо виконавчого листа № 183/5671/13-ц виданого 11.03.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 52/л-а від 27.02.2006 року в сумі 2 000,00 грн.

Зазначена постанова була отримана ТОВ «Вердикт Фінанс» тільки 20.01.2017 року.

Підставою повернення виконавчого документу в постанові зазначений п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу , якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бут звернене стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В той же час, в постанові зазначено, що до відділу виконавчої служби надійшов наказ № 161-к від 02.10.2015 року про звільнення боржника ОСОБА_3

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» в скарзі посилалося на те, що бездіяльність, дії та рішення державного виконавця є протиправними, з наступного.

Державний виконавець, всупереч ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції № 606-X1V від 21.04.1999) та ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції № 1404-VIII від 02.06.2016) не вжив у повному обсязі всіх заходів для виконання виконавчого документа, яких вимагає чинне законодавство.

Згідно п. 11 ч. З ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції №606-XIV від 21.04.1999 року) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції.

Пунктом 14 ч. З ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції O1404-VIII від 02.06.2016) передбачено, що державний виконавець має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

В порушення зазначених норм законодавства державний виконавець не вчинив дій, спрямованих на примусовий привід боржника до Відділу ДВС.

Крім того, частиною 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-ти денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем не проводилася перевірка майнового стану боржника.

В зв’язку з наведеним, в скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» просило суд:

-визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2, що полягають у не вчиненні дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 року № 606-ХІV та Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року № 1404- VIII), у виконавчому провадженні ВП № 51952178, відкритого за виконавчим листом № 183/5671/13-ц виданим 11.03.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 52/л-а від 27.02.2006 року в сумі 2 000,00 грн.;

-визнати неправомірними дії та рішення старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2, що полягають у винесенні 08.12.2016 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 51952178, відкритого за виконавчим листом № 183/5671/13-ц виданим 11.03.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 52/л-а від 27.02.2006 року в сумі 2 000,00 грн.;

-зобов’язати старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2 скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 51952178, відкритого за виконавчим листом № 183/5671/13-ц виданим 11.03.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 52/л-а від 27.02.2006 року в сумі 2 000,00 грн.;

-зобов’язати старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2 відновити виконавче провадження ВП № 51952178, відкритого за виконавчим листом № 183/5671/13-ц виданим 11.03.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 52/л-а від 27.02.2006 року в сумі 2 000,00 грн.

В судове засідання представник заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» не з’явився, в своїй заяві просив суд розглядати скаргу без його участі..

старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася.

Заінтересована особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився.

Розглянувши скаргу, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 08.12.2016 року старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2 винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 51952178, щодо виконавчого листа № 183/5671/13-ц виданого 11.03.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 52/л-а від 27.02.2006 року в сумі 2 000,00 грн.

У відповідності до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу,порушені їх права чи свободи.

Як вбачається з постанови державного виконавця, підставою повернення виконавчого документу в постанові зазначений п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», також те, що до відділу виконавчої служби надійшов наказ № 161-к від 02.10.2015 року про звільнення боржника ОСОБА_3

Постанова не містить даних про те, з якої посади та з якого підприємства (установи) був звільнений боржник.

В той же час, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бут звернене стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Суд приходить висновку, що постанова винесена передчасно, в зв’язку з наступним.

Згідно до ст. Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» 1. Виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. 2. Виконавець зобов’язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Державним виконавцем не надано суду жодного доказу того, чи встановлено місце проживання (перебування) боржника., чи є в місце проживання (перебування) боржника належне йому на праві власності майно, чи викликався він до органу державної виконавчої служби, чи застосовувалися до останнього заходи примусового приводу.

Крім того, частиною 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-ти денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Державним виконавцем не надано суду надано жодних доказів того, що у боржника відсутнє майно, на яке може бут звернуте стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В зв’язку з наведеним, суд приходить до висновку, що скарга в частині визнання неправомірними бездіяльності державного виконавця щодо не вчинення у виконавчому провадження всіх дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», визнання неправомірними дії та рішення державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу підлягає задоволенню.

В той же час, суд приходить до переконання, що скарга в частині покладення на державного виконавця зобов’язання скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та відновити виконавче провадження не підлягають задоволенню, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» надає повноваження саме відповідній посадовій особі державної виконавчої служби – державному виконавцю повноваження виносити процесуальні рішення у виконавчому провадженні, у тому числі, про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу та відновлення виконавчого провадження, в зв’язку з чим, суд не вправі покладати на державного виконавця зобов’язання виносити зазначені процесуальні рішення.

Зазначений висновок узгоджується з позицією, викладеною у пункті 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року № 6, відповідно до якого в иходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст.383-387 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2, що полягають у не вчиненні дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 року № 606-ХІV та Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року № 1404- VIII), у виконавчому провадженні ВП № 51952178, відкритого за виконавчим листом № 183/5671/13-ц виданим 11.03.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 52/л-а від 27.02.2006 року в сумі 2 000,00 грн.;

Визнати неправомірними дії та рішення старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_2, що полягають у винесенні 08.12.2016 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 51952178, відкритого за виконавчим листом № 183/5671/13-ц виданим 11.03.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 52/л-а від 27.02.2006 року в сумі 2 000,00 грн.;

В задоволенні іншої частини скарги – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня його проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.І. Городецький