Ухвала суду № 70380184, 15.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 р.Справа № 820/3018/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/3018/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи Державне підприємство "Благодатне" , Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Міністерство аграрної політики та продовольства України, про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_4, звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі відповідач, ГУ Держгеокадастру у Харківській області), треті особи Державне підприємство "Благодатне" (далі ДП «Благодатне»), Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі РВ Фонду держмайна України по Харківській області), Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі Мінагрополітики України), в якому просила суд: (а.с.3-6)

- визнати протиправною бездіяльність відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, яка полягає в неприйнятті рішення відповідно до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України за клопотанням позивача від 30.03.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земель, закріплених за ДП «Благодатне» (ЄДРПОУ 22994509);

- зобов'язати відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути клопотання позивача від 30.03.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земель, закріплених за ДП «Благодатне» (ЄДРПОУ 22994509) та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/3018/17 адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено (а.с.131-137)

Не погодившись із судовим рішенням, ГУ Держгеокадастру у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/3018/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. (а.с.145-151)

Представники позивача та третьої особи - Державне підприємство "Благодатне" - проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом Міністра оборони України від 21.07.2008 року №372 Військовий радгосп «Благодатний» перейменовано на Державне підприємство «Благодатне», яке є сільськогосподарським підприємством, підпорядкованим Міністерству аграрної політики та продовольства України та розташоване за адресою: вул.Жовтнева 16, сел. Благодатне, Зміївський район, Харківська область. (а.с.15, 40, 80-92)

У постійне користування ДП «Благодатне» надано 5502, 6 га землі, про що мається державний акт на право постійного користування землею від 29.12.1997р. ХР-12-00-002658. (а.с.16-18, 41-43)

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 року № 271 ДП «Благодатне» було визначено таким, що підлягає приватизації в 2015-2017 роках. (а.с.19-22, 44-47)

Наказом Регіонального відділення фонду держмайна по Харківській області від 15.03.2017 року №538 було прийнято рішення про приватизацію ДП «Благодатне». (а.с.23, 48, 95)

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_4 з 02.11.2015 року працює в ДП «Благодатне» (код ЄДРПОУ 22994509) на посаді сторожа, про що свідчить довідка № 135 від 28.07.2017року. (а.с.31, 56)

30 березня 2017 року ОСОБА_4 разом з іншими працівниками та пенсіонерами ДП «Благодатне» ( всього 82 особи) з метою отримання в натурі земельної частки (паю) звернулась до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земель, закріплених за ДП «Благодатне». До даного клопотання було додано копію наказу РВ Фонду держмайна України по Харківській області від 15.03.2017 року № 538 та копію державного акту на право постійного користування землею від 29.12.1997 року ХР-12-00-002658. (а.с.24, 49)

Листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 11.05.2017 року №19-20-6-8552/0/19-17 було повідомлено трудовий колектив ДП «Благодатне» та інших заінтересованих осіб про неможливість встановити основний напрям господарської діяльності ДП «Благодатне», а також взаємозвязок між ДП «Благодатне» та радгоспом «Благодатний» КВО Змїївського району Харківської області. При цьому, було зазначено про відсутність в клопотанні від 30.03.2017 року установчих або інших документів, які підтверджують основний напрям господарської діяльності підприємства, як сільськогосподарський. У звязку з цим, ГУ Держгеокадастру у Харківській області утрималось від прийняття відповідних рішень. (а.с.25, 50)

Враховуючи зазначене, на адресу відповідача були направлені документи, що підтверджували факт перейменування Військового радгоспу «Благодатний» (ЄДРПОУ 22994509) в ДП «Благодатне» (ЄДРПОУ 22994509) та посвідчують сільськогосподарський напрямок господарської діяльності ДП «Благодатне». (а.с.26, 51)

Листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 23.06.2017 року №19-5186/0/6-15976/0/21-17 після додаткового розгляду наданих документів, надано заявникам відповідь, за змістом якої відповідач не вважає клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підставою для прийняття відповідних рішень. (а.с.27, 52)

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у ДП Благодатне акту про право постійного користування земельною ділянкою у зв'язку з не реалізацією радгоспом "Благодатне" та його правонаступників права на його отримання не може вважатись належною підставою для відмови Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області у наданні працівникам та пенсіонерам ДП "Благодатне", працівникам державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель.

Крім того, суд першої інстанції відмітив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Положеннями ч.3 ст.116 ЗК України передбаченр, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Із змісту ст. 92 ЗК України вбачається, що перелік суб'єктів права постійного користування земельною ділянкою є вичерпним і не передбачено можливості набуття певними різновидами підприємств (у т.ч. господарськими товариствами) такого права.

В той же час, відповідно до пункту 6 розділу 10 «Перехідні положення» ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Так, в п.п.5.3 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що Земельний кодекс Української РСР від 8 липня 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни.

Таким чином, якщо право постійного користування виникло у суб'єкта господарювання до 01.01.2002 року (дня набрання чинності новим ЗК України), то після цієї дати воно продовжує зберігатися.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Положеннями ч.2 ст.6 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» передбачено, що безоплатна передача частки державного майна (акцій) здійснюється в разі перетворення в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства на підставі договору безоплатної передачі, який укладається з урахуванням законодавства з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, створених на базі колгоспів без викупу державою їх майна, які за період своєї діяльності не одержували бюджетних коштів для придбання основних фондів і будівництва, здійснюється шляхом перетворення їх за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) у колективні сільськогосподарські підприємства або акціонерні товариства з наступною безоплатною передачею майна працівникам підприємств засновників.

При цьому, згідно із ч.2 ст.191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.5 ст. 118 ЗК України передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами ч.7 ст.118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що в даному випадку законодавчо передбачено лише або прийняття позитивного рішення по суті заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, або відмови по суті з підстав, передбачених положеннями ч.7 ст.118 ЗК України з урахуванням приписів ч.5 ст.118 ЗК України.

Колегія суддів звертає увагу, що листами ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 11.05.2017 року №19-20-6-8552/0/19-17 та від 23.06.2017 року №19-5186/0/6-15976/0/21-17 фактично було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земель, закріплених за ДП "Благодатне". Однак, як зміст таких рішень, так і підстави такої відмови протирічать законодавчо передбаченим вимогам.

За приписами ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевказане керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/3018/17 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 20 листопада 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8