Ухвала суду № 70380060, 15.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року м. Київ К/800/11653/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника позивача: Бевзи В.І.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року

у справі № 819/1760/13-а (876/1378/17)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікоген-Україна»

до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікоген-Україна» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 21 червня 2013 року № 0000421500.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами відповідача не погодився, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Інспекція подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку Інспекція вказувала на обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою та її повернення у зв'язку з несплатою судового збору та відсутності коштів на сплату судового збору. Кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги були виділені лише у 2017 році.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року визнано неповажними зазначені відповідачем підстави пропуску процесуально строку з підстав не надання доказів, які б засвідчили відсутність надходження коштів на сплату судового збору протягом 2016 року, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач надіслав заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, у якій Інспекція просила поновити строк, посилаючись на відсутність коштів на сплату судового збору у 2016 році.

Суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 07 березня 2017 року виходив із того, що наведені відповідачем підстави пропуску процесуального строку не є поважними, оскільки ним не надано доказів відсутності коштів для сплати судового збору.

Вищий адміністративний суд України вважає висновок суду апеляційної інстанції передчасним та таким, що зроблений без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження відсутності надходження коштів на сплату судового збору в 2016 році Інспекцією надано копію звіту про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, №2м) за 2016 рік, згідно з яким за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 «Інші поточні видатки» надійшло лише 1 366, 78 грн.

Однак, названому доказу суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки та безпідставно зазначив, що жодних доказів відсутності у податкового органу коштів для сплати судового збору у 2016 році за подання апеляційної скарги суду надано не було.

Частиною першою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частина четверта вказаної статті передбачає, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не можна визнати законною, а тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін І.О. Бухтіярова І.В. Приходько