Ухвала суду № 70379961, 16.11.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/815/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

16 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача Пізюка О.В.

представника відповідача Кононова В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2017 року позивач - ТОВ "Барлінек-Інвест" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 15.06.2017 року вказаний позов задовольнив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу представник позивача заперечив проти апеляційної скарги та просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що що згідно із платіжними дорученнями №479 від 27.06.2014 року, №544 від 23.07.2014 року, №631 від 08.08.2014 року, №788 від 02.09.2014 року, №1048 від 17.10.2014 року, №1210 від 25.11.2014 року, №1221 від 28.11.2014 року, №935 від 13.02.2015 року, ТОВ "Барлінек Інвест" сплачено податок на доходи приватних підприємств за 2014 рік у розмірі 8 681 713,90 грн.

Відповідно до листів-заяв №626 від 27.01.2016 року, №730 від 28.03.2016 року, №983 від 03.10.2016 року, №1062 від 10.11.2016 ТОВ "Барлінек Інвест", протягом 2016 року неодноразово звертався до Офісу великих платників податків з проханням повернути суми надміру сплачених грошових зобов'язань на поточний рахунок підприємства.

Однак, згідно із листами-відповідями №8984/10/28-10-41-9-17 від 20.04.2016 року, №6367/10/28-10-41-9-08 від 26.10.2016 року, №9796/10/28-10-41-9-08 від 29.11.2016 року, відповідачем зазначено, що діючим бюджетним розписом на 2016 рік не передбачено окремого ресурсу для повернення (перерахування) надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств. Окремо, відповідачем запропоновано розглянути питання щодо можливості подальшого часткового зарахування наявної переплати з податку на прибуток приватних підприємств на рахунок платника податків та/або в рахунок сплати інших податків, зборів та платежів.

Зважаючи на пропозицію відповідача "зарахувати наявну переплату з податку на прибуток приватних підприємств на рахунок платника податків та/або в рахунок сплати інших податків, зборів та платежів", ТОВ "Барлінек Інвест" звернувся із листами-заявами №625 від 27.01.2016 року, № 729 від 28.03.2016 року, №778 від 26.04.2016 року, №798 від 25.05.2016 року, №814 від 06.06.2016 року, №830 від 10.06.2016 року, №939 від 02.09.2016 року, №1120 від 16.12.2016 року, з проханням частково зарахувати наявну переплату з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок сплати інших податків зборів платежів, однак позитивної відповіді на дані заяви позивач не отримав.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Податковий кодекс України ( далі - ПК України), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом пункту 41.3 статті 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Статтею 43 ПК України, визначено особливості та умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.

Відповідно п. 43.1 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За змістом п. 43.3 ст. 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (ст. 43.4. ПК України).

В силу п. п. 43.5, 43.6. ст. 43.4. ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Отже, чинне податкове законодавство передбачає можливість повернення певної суми коштів, яка була помилково або надмірно сплачена платником податку до бюджету, таке відшкодування здійснюється шляхом подання податковим органом у встановлений строк до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку, складеного за результатами отриманої від платника податків заяви із зазначенням порядку повернення таких коштів

При цьому, подача відповідного висновку податковим органом до казначейського органу є його обов'язком, а не правом, що свідчить про відсутність можливості податкового органу ухилятися від обов'язку направлення такого висновку, а також несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету відповідно до абз. 3 п. 43.3 ст. 43.4. ПК України.

Згідно з матеріалами справи, відповідач після отримання відповідної заяви позивача про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань, свій обов'язок щодо направлення відповідного висновку у встановлений законом строк не виконав, що є порушенням вимог закону та прав позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення права позивача, та необхідність зобов'язати відповідача виконати покладені на нього законом обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає поверненню з бюджету.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 листопада 2017 року.