Ухвала суду № 70379945, 16.11.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2230/17

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

16 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Зозулі В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (ГУ ДФС у Хмельницькій області) в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Хмельницькій області, щодо не подання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтвердними документами, які додані до заяви;

- зобов'язати ГУ ДФС в Хмельницькій області надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги позивачу, у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. №850 у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

21 серпня 2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Позивач про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 та наказом Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 31.03.2005 року №100-о полковника податкової міліції ОСОБА_2, старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативно-розшукової діяльності та розшуку неплатників податків - оперативного управління ДІЇ А у Хмельницькій області звільнено 31.03.2005 року з посади та податкової міліції органів ДФС за п.64 підпунктом "ж" (за власним бажанням).

Після звільнення позивач пройшов обстеження у Хмельницькій обласній МСЕК.

За результатами обстеження отримав довідку серії АВ №0795125 від 08 червня 2016 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, серії АГ №0017581 від 08 червня 2016 року, ступінь втрати професійної працездатності у позивача у відсотках становить 60%.

13 липня 2017 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Хмельницькій області з заявою (рапортом) про нарахування та виплату грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.

Листом від 28 липня 2017 року ГУ ДФС у Хмельницькій області позивачу відмовлено у виплаті, оскільки призначення та виплата одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням групи інвалідності, можлива лише після внесення змін до нормативно-правових актів, так як Закон України «Про національну поліцію» не поширюється на працівників податкової міліції.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Так, ст. 356 Податкового кодексу України визначений правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, зокрема передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Так, ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (Закон №565) визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію", Кабінет Міністрів України постановою №850 від 21.10.2015 року затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (Порядок №850).

Так, п. 1 Порядку №850 встановлює порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями пп. 2 п. 2 Порядку №850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

При цьому, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ від 02 липня 2015 року (Закон №580).

Згідно із п. 3 ч. 1 статті 97 Закону №580-VІІІ, одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до ч. 2 статті 97 Закону №580-VІІІ, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 100 Закону України "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським.

Пунктом 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII (із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач був звільнений з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативно-розшукової діяльності та розшуку неплатників податків - оперативного управління ДІЇ А у Хмельницькій області 31 березня 2005 року, тобто останнім місцем проходження служби позивачем є Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Також, судом першої інстанції встановлено, що позивач пройшов обстеження у Хмельницькій обласній медико-соціальній експертній комісії, згідно висновку якої, ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності, причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК серії АГ №0017581 від 08.06.2016 року, довідкою до акту огляду МСЕК серія АВ №0795125 від 08.06.2016 року, свідоцтво про хворобу №242 від 21.04.2005 року.

Таким чином, ОСОБА_2 встановлена ІІ група інвалідності після проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи те, що позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме податкової міліції органів ДФС і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Державна фіскальна служба України.

Таким чином, дії ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 листопада 2017 року.