Постанова № 70379661, 16.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 р. м.ОдесаСправа № 815/4082/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3за участю: секретаряОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії ГУ ДФС в Одеській області щодо винесення податкової вимоги №Ю-40428-15 від 04.07.2017 року про сплату податкового боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на суму 80441,44 грн., скасувати таку податкову вимогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо прийняття оскаржуваної вимоги є неправомірними, оскільки Товариством вчасно сплачено податкове зобовязання з єдиного внеску, однак у 2014 році з вини АТ "Єврогазбанк" подане платіжне доручення залишилось не виконаним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Одесагаз", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі не враховано, що згідно даних облікової картки ПАТ "Одесагаз" протягом травня, червня за 2017 року в повному обсязі сплачено єдиний внесок, тому підстави для направлення позивачу такої вимоги за відповідний період у контролюючого органу були відсутні. Зазначена в оскаржуваній вимозі сума боргу виникла у 2014 році у звязку з невиконанням АТ "Єврогазбанк" платіжного доручення №13180 від 17.06.2014 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, 17 червня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" з метою сплати самостійно визначеної суми податкового зобовязання з єдиного внеску (за травень 2014 року) подало до АТ "Єврогазбанк" платіжне доручення №13180 на суму 99 390,64 грн.

20 червня 2014 року Товариство повідомило податковий орган, що у звязку з веденням в АТ "Єврогазбанк" тимчасової адміністрації, вказані у платіжному дорученні кошти не перераховані банком до державного бюджету.

07 липня 2016 року ГУ ДФС в Одеській області складено податкову вимогу №Ю-40428-15, якою Товариству визначено грошове зобовязання зі сплати єдиного внеску на загальну суму 87 813,03 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі №815/3604/16, що набрала законної сили, суд визнав неправомірною та скасував вищевказану податкову вимогу податкового органу, з підстав відсутності в діях Товариства вини щодо несвоєчасної сплати податкового зобовязання.

04 липня 2017 року ГУ ДФС в Одеській області складено наступну податкову вимогу №Ю-40428-15, якою позивачу нараховане грошове зобовязання зі сплати вищевказаного внеску за відповідний період на суму 80 441,44 грн., законність якої є предметом спору у даній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано до суду доказів у підтвердження погашення податкового зобовязання зі сплати єдиного внеску за травень 2017 року, згідно звіту №9104955127 від 07.06.2017 року, підстави для задоволення позову відсутні.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464) передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

Згідно з п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Державної фіскальної служби у строки, в порядку та за формою, встановленими ДФС за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Частиною 5-7 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Державної фіскальної служби, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Державної фіскальної служби. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується Державним казначейством України та Державною фіскальною службою за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування територіального органу Державної фіскальної служби здійснюється відповідно до умов договорів між органами Державного казначейства України і власниками рахунків. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Відповідно до ч. 8 цієї ж статті платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2017 року ПАТ "Одесагаз" направлено до ГУ ДФС в Одеській області звіт №9104955127, в якому Товариство самостійно визначило розмір податкового зобовязання з єдиного внеску, що підлягає сплаті за травень 2017 року на суму 102 835,26 грн.

Наявні в матеріалах справи дані облікової картки та додані апелянтом до апеляційної скарги копії платіжних доручень №249 від 19.05.2017 року на суму 23 912,38 грн., №276 від 06.06.2017 року на суму 87712,60 грн., №294 від 19.06.2017 року на суму 888,41 грн. свідчать про те, що протягом травня, червня 2017 року Товариство повністю сплатило самостійно визначену у вищевказаному звіті суму податкового зобовязання.

Водночас, ознайомившись з наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку ПАТ "Одесагаз" за 2014-2017 роки, суд апеляційної інстанції встановив, що визначений податковим органом борг Товариства виник у 2014 році з причин неперерахування АТ "Єврогазбанк" сплачених платником податків коштів до Державного бюджету України.

Також колегією суддів встановлено, що ДПІ вже надсилалась на адресу Товариства податкова вимого щодо сплати вказаного податкового боргу, яка останнім була оскаржена в судовому порядку.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі №815/3604/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 року, визнано неправомірними дії податкового органу щодо винесення податкової вимоги Ю-40428-15 від 07.07.2016 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені та скасовано вказану вимогу.

В цьому рішенні суд зазначав, що за відсутності вини платника податків у несвоєчасному перерахуванні коштів до Державного бюджету, останній не може нести відповідальність за порушення строків зарахування податків і зборів (обовязкових)платежів у вигляді повторної сплати коштів, штрафу та пені.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки вимога Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області №Ю-40428-15 від 04.07.2017 року ґрунтується на сумі заборгованості, яка виникла у Товариства у 2014 році, яка вже була предметом спору в іншій судовій справі, судова колегія вважає, що остання складена податковим органом безпідставно, у звязку з чим підлягає скасуванню.

За викладених обставин, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність у ПАТ "Одесагаз" податкової заборгованості зі сплати єдиного внеску за травень 2017 року, згідно звіту №9104955127 від 07.06.2017 року є помилковим та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи те, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195,196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування податкової вимоги задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області щодо винесення податкової вимоги №Ю-40428-15 від 04.07.2017 року про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 80441, 44 грн.

Скасувати податкову вимогу Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області №Ю-40428-15 від 04.07.2017 року про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 80441, 44 грн.

Стягнути з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань сплачений Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (код ЄДРПОУ 03351208) судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції на загальну суму 6 720 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Л.В.Стас

ОСОБА_3.