Ухвала суду № 70379144, 14.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/6343/17 Головуючий у 1-й інстанції:Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату, третя особа на стороні позивача - Адміністрація Державної прикордонної служби України в якому просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат прийняти від позивача та направити на адресу Міністерства оборони України заяву позивача з доданими документами та висновком щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати Міністерства оборони України розглянути заяву позивача про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами, у відповідності до ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі, встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 станом на день встановлення інвалідності - 27.10.2016.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності відмови у виплаті одноразової грошової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 проходив строкову військову службу в 1979-1982 роках у військовій частині 2033, що входила до складу Прикордонних військ КДБ СРСР та був звільнений з цієї частини у запас, що сторонами не заперечується, і приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан з 24.02.1980 по 15.06.1980, що підтверджується довідкою від 02.11.2016 №3871 та копією військового квитка.

Під час бойових дій на території республіки Афганістан, позивачем було отримано поранення, що підтверджено постановою Центральної військово-лікарської комісії Прикордонних військ України та актом судово-медичного дослідження від 23.09.2004 №290. Вказаними документами підтверджено факт того, що поранення отримані позивачем пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

Внаслідок викладеного, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, про що свідчить довідка серії ВТЭ- 22 від 08.05.1990 № 061996 (а.с.14). Інвалідність встановлена терміном до 01.06.1995.

В подальшому, ОСОБА_2 безтерміново повторно встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням, отриманим при виконанні обов'язків військової служби, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВБ від 27.10.2016 №045201 (а.с.15).

Маючи намір отримати гарантовану законодавством одноразову допомогу, позивач звернувся із заявою до Військового комісару Козелецького районного військового комісаріату, до якої були додані документи згідно переліку наведеного в заяві.

Вказана заява була переадресована Військовому комісару ЧОВК, про що свідчить лист від 31.10.2015 №3846. В подальшому, документи ОСОБА_2 були надіслані листом від 04.11.2016 №5/4308с на адресу Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, та розглянуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України, про ЧОВК повідомлено листом від 21.04.2017 №248/3/6/1414.

Чернігівський ОВК, листом від 12.09.2017 № 5/1568 повідомив позивача, що після опрацювання його документів Департаментом фінансів Міністерства оборони України, було встановлено відсутність підстав для їх подання на комісію, внаслідок чого документи повертаються, як такі, що надіслані за неналежністю. Вказане, зокрема мотивується тим, що надіслані документи підтверджують проходження позивачем військової служби та звільнення з Прикордонних військ СРСР. Оскільки позивача було звільнено саме з Прикордонних військ, то і виплата одноразової грошової допомоги повинна проводитись відповідним органом, з якого його звільнено.

Вважаючи вказану відмову, викладену у листі від 12.09.2017 № 5/1568 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, такою що є незаконною та прийнятою з порушенням процедури розгляду, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає не з моменту звільнення військовослужбовця, а з моменту встановлення інвалідності. Оскільки позивач отримав інвалідність у зв'язку із захворюванням, що мало місце в період проходження військової служби, то позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно п.«б» ч.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

В силу ч.9 ст.16-3 вищезазначеного Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Підпунктом 1 п.6 вказаного Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

При цьому, згідно п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Як вбачається з матеріалів справи та вже було вказано вище, відповідно до висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, про що свідчить довідка серії ВТЭ- 22 від 08.05.1990 № 061996. Інвалідність встановлена терміном до 01.06.1995.

В подальшому, ОСОБА_2 безтерміново повторно встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням, отриманим при виконанні обов'язків військової служби, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВБ від 27.10.2016 №045201

Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).

Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання - так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

Зазначені документи долучені позивачем при подачі заяви щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач подав належні документи, які зазначені в п.11 Порядку №975, що свідчать про причини та обставини його поранення, травми, контузії та захворювання.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року - без змін.

Стягнути із Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 1408 (одна тисяча чотириста вісім) грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма