Ухвала суду № 70379089, 15.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2017 року

справа № 804/4664/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі № 804/4664/17 за адміністративним позовом Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі до публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2017 року Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: стягнути з ПАТ «Дніпроважмаш» на користь Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за червень 2017 року у сумі 399 975.20 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконав обов’язків покладених на нього згідно законодавством, внаслідок чого виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 на суму 399 975.20 грн., яка на момент подачі позову до суду сплачена не була.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з ПАТ «Дніпроважмаш» на користь Правобережного об’єднаного управління ПФУ в м. Дніпрі заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за червень 2017 року у розмірі 399975.20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обов’язком підприємства є відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на умовах п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», однак управлінням подано до суду позов про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п. «б-з» Закону, тому у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Від позивача на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що відповідач є застрахованим належним чином як платник страхових внесків, відповідно до Закону він несе обов’язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому він зобов’язаний в силу Закону відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №1, виплачених за червень 2017 року у розмірі 399975.20 грн.. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Дніпроважмаш» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в Правобережному об’єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпрі.

Також судом встановлено, що позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій по Списку № 1, призначених відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за червень 2017 року в сумі 399975.20 грн.

Суми нарахованих коштів підтверджуються розрахунками пенсійних органів щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по Списку № 1 призначених, відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівникам відповідача за за червень 2017 року.

Станом на час розгляду справи відповідачем сума заборгованості сплачена не була, розрахунки фактичних витрат не оскаржені.

Правомірність стягнення заборгованості є предметом розгляду справи, переданого до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що стягнення заборгованості є правомірним та підлягає задоволенню.

Апеляційний суд погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне страхування” (далі – Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування зокрема є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ж із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону N 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII за списком N 1 та списком N 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача нині пенсіонерам в розрізі списку наведеному в розрахунках (а.с. 8-30), були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями розрахунків та повідомлень про виплату пенсії, за червень 2017 року.

Зайнятість вищезазначених пенсіонерів у відповідача на роботах з особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, сторонами у справі не оскаржується.

Отже, виходячи з того, що чинним законодавством прямо передбачений обов’язок підприємства відшкодовувати суму виплат на доставку та виплату пенсій за списком №1, то відповідно відшкодування пенсії, яка доставляється вищезазначеним особам має здійснюватися Позивачем.

Порядок відшкодування витрат на доставку та виплату пенсії передбачений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. N 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 - 6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" цього Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення: нової пенсії. Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки були належним чином сформовані та направлені до відповідача.

Тобто, позивачем була дотримана процедура щодо надіслання розрахунків відповідачеві на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у ПАТ «Дніпроважмаш» є обов’язок по відшкодовуванню Правобережному об’єднаному управлінню ПФУ в м. Дніпрі фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період пенсіонерам, яким пенсія призначена у відповідності до п. “а” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо достатності підстав для задоволення позовних вимог Правобережного об’єднаного управління ПФУ в м. Дніпрі про стягнення з ПАТ «Дніпроважмаш» заборгованості в сумі 399 975.20 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі №804/4664/17 – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до протягом двідцяти днів шляхом подання касаційної скарги в порядку визначеному ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук