Ухвала суду № 70379066, 15.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 823/1281/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Бундєлєвої Олександри В’ячеславівни про визнання протиправними дій та скасування постанов, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Бундєлєвої О.В., у якому просив: визнати дії відповідача під час відкриття виконавчого провадження від 14 липня 2017 № 54314087 та № 54314066 протиправними; визнати дії відповідача під час винесення постанов № 50922056 від 14.07.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 17918,82 грн., № 54314087 від 14.07.2017 про арешт майна боржника протиправними; скасувати постанови відповідача про відкриття виконавчих проваджень ВП № 54317087 та ВП № 54314066 від 14 липня 2017 року, № 50922056 від 14.07.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 17918,82 грн., № 54314087 від 14.07.2017 про арешт майна боржника.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Повертаючи адміністративний позов позивачу, місцевий суд виходив з того, що у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 28 серпня 2017 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, у тому числі: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Із матеріалів справи убачається, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху, встановлено строк до 15 вересня 2017 року для усунення вказаних в ухвалі недоліків, шляхом подання: письмової інформації щодо дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів з доданням належних та допустимих доказів вказаного, а також обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду; оформленого належним чином документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за подання позовної заяви.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст. 108 КАС України. При цьому, місцевим судом зазначено, що позивач не надав ані письмової інформації щодо дня, коли дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, ані належних та допустимих доказів вказаного, не обґрунтував поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, не надав документа про сплату судового збору, тобто недоліки належним чином не усунуті.

Судова колегія уважає вказані висновки суду першої інстанції безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, на виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року про залишення позовної заяви без руху, 14 вересня 2017 року позивачем подано заяву про усунення недоліків адміністративного позову, у якій позивач просив визнати причину пропущення строку оскарження дій та бездіяльності державного виконавця поважною, та до якої було додано сканкопії конвертів, в яких надійшли постанови та фото екрану монітора поштового відділення з відображенням інформації про дату отримання позивачем поштового відправлення. До того ж, як убачається із змісту позовної заяви, позивачем було зазначено, що оскаржувані постанови були ним отримані 24 липня 2017 року.

Також, в заяві на виконання вимог ухвали про усунення недоліків позивач зазначив, що враховуючи розмір судового збору, зазначеного в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, який становить майже 30 % від розміру виконавчого збору, що оскаржується позивачем, та його скрутне фінансове становище, останній змушений змінити прохальну частину позовної заяви, виклавши її у новій редакції, а саме: скасувати постанову №50922056 від 14.07.2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 17918,82 грн.

При цьому, до позовної заяви позивачем було додано клопотання, у якому останній просив приєднати до адміністративного позову квитанцію про сплату судового збору, надіслану ним на адресу суду 03.03.2017 року, у якості додатку до скарги на дії державного виконавця, яка була йому повернута листом за підписом голови Черкаського окружного адміністративного суду, оскільки не відповідала вимогам ст. 104 КАС України, без доданої квитанції на суму 640 грн.

Однак, місцевий суд повертаючи позовну заяву, належної оцінки наведеним доводам та обставинам не надав, та не навів мотивів їх неврахування, що свідчить про передчасне та безпідставне повернення позовної заяви позивачу.

Колегія суддів звертає увагу, що в пункті 42 рішення «Бендерський проти України» від 15.11.2007р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09.12.1994р.). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення «Артіко проти Італії» від 13.05.1980р.). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (cf. «Дюлоранс проти Франції», п.34553/97, п.33, від 21.03.2000р.; «Донадзе проти Грузії», n 74644/01, пп.32 et 35, від 07.03.2006р.).

Отже, позовна заява залишена без руху та повернута позивачу неправомірно, а висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі суперечать нормам матеріального та процесуального права.

Тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на підставі пункту 3 статті 199 та пункту 4 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.