Постанова № 70378905, 20.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2017 року № 826/12629/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас»

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним рішення та зобов'язання чинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас» (далі - ТОВ «Компас», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2017 № 13-0294-В, яким відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Компас» для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісної будівлі по вул. Кіквідзе, 15-а у Печерському районі міста Києва;

- зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати ТОВ «Компас» позитивний висновок, яким погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Компас» для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісної будівлі по вул. Кіквідзе, 15-а у Печерському районі міста Києва площею 0,0738 га в оренду на 10 років, розроблений відповідно до наданого Київською міською радою дозволу на розроблення документації із землеустрою ДОЗ-0114 від 15.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2005 року є власником нежитлового приміщення загальною площею 354,2 кв.м, розташованої по вул. Кіквідзе, 15-а у Печерському районі міста Києва. У червні 2015 року рішенням Київської міської ради надано ТОВ «Компас» дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Кіквідзе, 15-а у Печерському районі міста Києва орієнтовною площею 0,07 га в оренду на 10 років для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісної будівлі. 25.01.2016 ТОВ «Праволенд», розробник технічної документації, звернувся до Київської міської ради для погодження проекту землеустрою. Проте, відповідач, в порушення вимог статті 186-1 Земельного кодексу України, не надав висновку, а виклав відмову у погодженні проекту землеустрою у формі листа. Зазначене рішення позивач оскаржив у судовому порядку і постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі № 761/13318/16-а зобов'язано відповідача розглянути проект землеустрою та надати висновок відповідно до вимог чинного законодавства. На виконання зазначеного рішення суду 17.07.2017 відповідачем було прийнято спірний висновок № 13-0294-В про відмову у погодженні проекту землеустрою. Позивач вважає, що спірний висновок прийнято відповідачем з порушенням статті 186-1 Земельного кодексу України, оскільки останній не містить жодних зауважень до технічної документації. На переконання позивача передача у користування земельної ділянки здійснюється Київською міською радою, а тому у відповідача не було правових підстав відмовляти у погодженні проекту землеустрою на підставі частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З огляду на очевидну протиправність оспорюваного рішення позивач переконаний, що належним способом захисту його порушеного права є зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради надати ТОВ «Компас» позитивний висновок, яким погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Компас» для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісної будівлі по вул. Кіквідзе, 15-а у Печерському районі міста Києва площею 0,0738 га в оренду на 10 років, розроблений відповідно до наданого Київською міською радою дозволу на розроблення документації із землеустрою ДОЗ-0114 від 15.06.2015.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 19 жовтня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, в судовому засіданні 19.10.2017 суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 832, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горяйновою Т.К., ТОВ «Компас» належить на праві приватної власності нежилі приміщення з № 1 по № 7, з № 9 по №13 площею 354,20 кв.м у будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 15а.

15.06.2015 Київською міською радою позивачу надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою ДОЗ-0114 щодо земельної ділянки у Печерському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 15а (а.с. 39).

Розроблення документації із землеустрою для позивача здійснювало ТОВ «Праволенд».

На звернення ТОВ «Праволенд» від 25.01.2016 до Департаменту стосовно погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Компас» для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 15а, останній листом від 21.03.2016 №3813/0/12/27-16 повідомив, що розгляд вказаного проекту землеустрою можливий після затвердження містобудівної документації в установленому законодавством порядку, посилаючись при цьому на вимоги частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Не погодившись з правовою позицією відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі № 761/13318/16-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017, позов ТОВ «Компас» задоволено частково, зобов'язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас» для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісної будівлі на вул. Кіквідзе, 15а у Печерському районі м. Києва, що був поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Праволенд» 25.01.2016, та надати висновок відповідно до вимог чинного законодавства.

На виконання зазначеного рішення 17.07.2017 відповідачем прийнято висновок № 13-0294-В, яким ТОВ «Компас» відмовлено у погодженні проекту землеустрою. Мотивуючи відмову, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради керувався пунктом 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та зазначив, що на територію, в межі якої входить земельна ділянка по вул. Кіквідзе, 15а у м. Києві відсутній належним чином затверджений детальний план території або план зонування.

Вважаючи протиправним висновок відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Таким органом у м. Києві, відповідно до пункту 6.33 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За правилами частини четвертої статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною восьмою статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що за наслідками розгляду звернення розробника проектної документації орган містобудування зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту надати висновок про погодження проекту землеустрою чи про відмову у його погодженні.

При цьому єдиною підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Водночас, суд зауважує, що при реалізації змісту положень статті 186-1 Земельного кодексу України уповноваженим суб'єктом здійснюється оцінка на предмет відповідності документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що підставою для його прийняття стала відсутність затвердженого детального плану території або плану зонування у районі, де розташована земельна ділянка.

Так, частиною третьою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що детальний план території та план зонування є містобудівною документацією, вимоги якої, у розумінні статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно не погоджено проект землеустрою, оскільки вимога частини шостої статті 186-1 Земельного кодексу України, незалежно від наявності чи відсутності посилання уповноваженого органу на неї у спірному висновку, містить імперативну заборону погоджувати проект землеустрою у випадку його невідповідності містобудівній документації.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на роз'яснення Мінрегіону, викладені у листах від 15.05.2013 та від 21.01.2015, оскільки останні не є нормативно-правовими актами та мають виключно рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер.

Також, суд критично оцінює доводи позивача в частині порушення відповідачем права останнього користуватись своєю власністю, оскільки належним способом захисту порушеного права є звернення до суду з позовом у порядку. встановленому статтею 391 Цивільного кодексу України. Крім того, не є предметом розгляду даної справи дії чи бездіяльність уповноважених органів, пов'язані з розробкою та затвердженням детального плану території або плану зонування.

Оскільки судом встановлено правомірність спірного висновку відповідача, вимога про зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради надати ТОВ «Компас» позитивний висновок є похідною вимогою та, відповідно, задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини другої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко