Постанова № 70378885, 20.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року справа № 823/1590/17

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Держгеокадастру у Катеринопільському районі Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма “Хлібороб”, про визнання протиправної бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом до відділу Держгеокадастру у Катеринопільському районі Черкаської області (далі – відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (далі – відповідач 2), в якому просить визнати протиправною бездіяльності відділу Держземагенства у Катеринопільському районі Черкаської області, що полягає у не передачі реєстраційної справи до виконавчого комітету Ярошівської сільської ради для засвідчення факту реєстрації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7122288500:02:002:0021.

Ухвалою суду від 09.11.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма “Хлібороб”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що посадовими особами відділу Держземагенства у Катеринопільському районі Черкаської області в супереч вимог Порядку державної реєстрації договорів оренди землі від 25.12.1998 №2073 не було здійснено передачі реєстраційної справи до виконавчого комітету Ярошівської сільської ради для засвідчення факту реєстрації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7122288500:02:002:0021, що призвело про порушення права позивача передавати на законних підставах вказаної земельної ділянки в оренду.

Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання з розгляду вказаної справи не прибули, заперечень проти позову не надали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма “Хлібороб” надала до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що державну реєстрацію земельних ділянок здійснювалось Державним комітетом України по земельних ресурсах, відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, функції з реєстрації договорів оренди були покладені на реєстраторів Державного реєстру земель – структурних підрозділів Центру Державного земельного кадастру, які вносили відомості до бази даних АС ДЗК, в тому числі здійснювали ведення Книги реєстрації договорів оренди та Книги записів реєстрації державних актів власності на землю та право постійного користування землею. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1088 повноваження щодо ведення державного реєстру земель покладені на Центр ДЗК. Засвідчення факту правомірної реєстрації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7122288500:02:002:0021 також підтверджено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 по справі №823/2016/16 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у Катеринопільському районі Черкаської області, третя особа - ПСП агрофірма “Хлібороб” про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні, однак, у зв’язку з не прибуттям у судове засідання 16.11.2017 всіх осіб, які беруть участь у справі, суд постановив ухвалу, згідно якої вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом із матеріалів справи встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 19 квітня 2006 року (Серія ЯБ № 572214, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 24-06-787-00007) власником земельної ділянки площею 2,47га, розташованої в адмінмежах Ярошівської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області з кадастровим номером 7122288500:02:002:0021 є ОСОБА_1.

10.11.2008 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПСП агрофірма “Хлібороб” (орендар) укладено договір оренди землі належної на праві приватної власності орендодавцю строком на 10 років, який зареєстрований управлінням Земельних ресурсів у Катеринопільському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 04.08.2011 за № 712220004000472.

Відповідно до листа Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області від 23.05.2017 №02-24/405, документів з відділу Держземагенства у Катеринопільському районі Черкаської області та інших відділів і структур для засвідчення факту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки між позивачем та ПСП агрофірма “Хлібороб” до Ярошівської сільської ради у період з 01.01.2008 по 31.12.2011 не надходили.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, що згідно ч. 1-2, 7-8 ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції дійсній від 07.05.2011) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди. (ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Аналогічне визначення оренди землі закріплене також статтею 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 12.03.2011)

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. (ст. 14 Закону України «Про оренду землі»).

Стаття 18 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 № 2073 та визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди) в редакції чинній на час державної реєстрації договору оренди.

Пунктом 2 Порядку № 2073 встановлено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Пунктом 8 даного порядку також встановлено аналогічні істотні умови договору оренди визначені відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі».

Державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації (п. 11 Порядку № 2073).

Однак, наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 23.05.2003 року №135 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» установлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Судом встановлено, що договір оренди землі між ОСОБА_1 та ПСП агрофірма “Хлібороб” від 10.11.2008 зареєстрованого управлінням Земельних ресурсів у Катеринопільському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 04.08.2011 за № 712220004000472, тобто у встановленому законом порядку.

Вищевказана обставина також підтверджена постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 по справі №823/2016/16 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у Катеринопільському районі Черкаської області, третя особа - ПСП агрофірма “Хлібороб” про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, згідно з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, і відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.

Як було передбачено пунктом 1.2. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174 (чинного на час виникнення правовідносин), реєстратори державного реєстру земель як структурні підрозділи Центру ДЗК мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку.

Згідно з ст.1 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, а державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на час укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 та ПСП агрофірма “Хлібороб” від 10.11.2008 - обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Гайдаш